@article{Yurystovskyi_Hudarian_2023, title={РОЗРОБКА ДІАГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ ПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ ОПЕРАЦІЇ СУБАНТРАЛЬНОЇ ПЛАСТИКИ}, volume={122}, url={http://visnyk.od.ua/index.php/mainjournal/article/view/338}, DOI={10.35220/2078-8916-2023-47-1.19}, abstractNote={<p>Мета дослідження. Розробка алгоритму клініко- рентгенологічного обстеження пацієнтів з атрофією альвеолярного відростка верхньої щелепи при використанні зубних імплантатів і необхідністю субантральной пластичної операції. Матеріали та методи дослідження. Робота була виконана на кафедрі щелепно-лицевої хірургії, імплантології та пародонтології Дніпровського державного медичного університету. Були проаналізовані комп’ютерні томограми 72 пацієнтів медичного центру державного медичного університету. Вік пацієнтів варіювався від 48 до 69 років, серед них було 39 чоловіків і 33 жінки. Визначено роль анатомічних факторів, діагностованих за допомогою конусно- променевої комп’ютерної томографії, у розвитку перфорації слизової оболонки верхньощелепної пазухи при субантральній пластиці. Визначено роль типу пневматизації верхньощелепної пазухи у жителів Дніпропетровської області, а також встановлено зв’язок між інтраопераційними ускладненнями і частотою післяопераційних синуситів. Встановлено, що в 67 % випадків синуситу були виявлені патології структур порожнини носа і кістково-мозкового комплексу. Крім того, було встановлено, що порушення будови анатомічних структур порожнини носа і остіомеатального комплексу відповідної операційної сторони може в післяопераційному періоді викликати непрохідність природного гирла пазухи і привести до порушення мукоциліарного кліренсу. При порівнянні даних конусно-променевої комп’ютерної томографії з протоколами операцій і післяопераційними спостереженнями було визначено зв’язок між анатомічними факторами ризику і виниклими інтра- і післяопераційними ускладненнями. Висновки. Згідно з ретроспективним аналізом архівних матеріалів кафедри щелепно-лицевої хірургії, імплантології та пародонтології Дніпровського державного медичного університету за 3 роки, на частоту ускладнень субантральної пластики з використанням техніки бічного вікна впливає наявність патологій структур порожнини носа та інших органів. остіомеатальний комплекс, а також особливості будови самої верхньощелепної пазухи – кут між ними і, в меншій мірі, товщина слизової оболонки, що вистилає пазуху. Було встановлено, що частота перфорації слизової оболонки склала 31,9 %, при цьому це відбувалося в 50 % випадків у пацієнтів з тонкою слизовою оболонкою і кутом менше 60 градусів. У групі пацієнтів, у яких була товста слизова оболонка і кут між стінками в обробленій ділянці становив більше 60 градусів, перфорації слизової оболонки не відбулося. У той же час, порівнюючи різні комбінації цих факторів, було встановлено, що більше значення кута знижує ймовірність перфорації в 3 рази при однаково тонкій слизовій оболонці пазухи. Встановлено, що в 67 % випадків синуситу були виявлені патології структур порожнини носа і кістково-мозкового комплексу. Комплексна передопераційна Діагностика групи пацієнтів, яким планується субантральна пластична операція, повинна включати огляд порожнини рота стоматологом-хірургом, конусно-променеву комп’ютерну томографію, огляд і консультацію оториноларинголога.</p>}, number={1}, journal={Вісник стоматології}, author={Yurystovskyi, O.V. and Hudarian, O.O.}, year={2023}, month={Трав}, pages={113–120} }