ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ДЛЯ СТРАТИФІКАЦІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ПАЦІЄНТІВ У ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ

Н.О. Гевкалюк, Т.В. Пальчевський — Fri, 07 Mar 2025 00:00:00 +0200

Сучасні дослідження розглядають гематологічні порушеннями як фактори ризику пост-COVID-19 станів. Біомаркери крові можуть бути цінними для оцінки інтенсивності запалення слизової оболонки порожнини рота. Метою дослідження є оцінка клінічної інформативності NLR для діагностики та стратифікації проявів пост-COVID-19-синдрому на слизовій оболонці порожнини рота порівняно з іншими лабораторними параметрами (сироватковий феритин, цитокін IL-6, С-реактивний білок). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ерозивними ураженнями СОПР, із підтвердженим в анамнезі діагнозом COVID-19 в респіраторних зразках методом ПЛР. Контрольну групу склали 19 пацієнтів без ураження СОПР і без ковідної історії. Для порівняння відмінностей лабораторних маркерів використали панель із чотирьох параметрів – біомаркерів запалення: сироватковий феритин, цитокін IL-6, С-реактивний білок і співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (NLR). Результати дослідження. Клінічне обстеження, оцінка клініко-анамнестичних даних, використання допоміжних тестів для підтвердження діагнозу в пацієнтів основної групи дозволили виявити профіль ураженої популяції: хворі на рецидивуючий герпетичний стоматит (РГС) склали 29 осіб (61,79 %), на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС) – 18 осіб (38,30 %). Огляд порожнини рота в пацієнтів, хворих на РГС і ХРАС, дозволяв візуалізувати наявність афт, оцінити їх розміри, конфігурацію та локалізацію. Оцінка гематологічних параметрів показала, що рівень сироваткового феритину був значно вищим у хворих на РГС, при ХРАС суттєвих відмінностей у його рівні не було виявлено. Відмічався підвищений викид цитокіна IL-6, який у хворих на ХРАС в 5 разів перевищував показник здорових осіб. Концентрація С-реактивного білка в хворих на РГС перевищувала аналогічний показник осіб контрольної групи в 6 разів, у хворих на ХРАС – у понад 30 разів. Середнє значення NLR у хворих на ХРАС вдвічі перевищувало показник хворих на РГС. Висновки. Продемонстровано клінічну інформативність NLR як маркера запалення та індикатор для розпізнавання постковідних станів у прогнозуванні рецидивування запальних захворювань СОПР у пацієнтів із постковідним синдромом.

ДИНАМІКА ЗМІН МАРКЕРІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (У ЩУРІВ)

А.Г. Гулюк, Д.М. Педченко, О.А. Макаренко, В.А. Логай — Mon, 10 Mar 2025 00:00:00 +0200

При пораненні навіть м’яких тканин голови можуть виникати струс, забій головного мозку внаслідок передачі кінетичної енергії пошкоджувальним снарядом. Вогнепальні ураження верхньої щелепи мають безпосереднє відношення до стану головного мозку. При поєднаній черепно-мозкових травм виникає характерний синдром взаємного обтяження, для якого при розмаїтті різнопланових патогенетичних механізмів центральними ланками є порушення регуляторної функції центральної нервової системи, гіпоксемія, ендотоксикоз різного ґенезу. Мета роботи. Виявлення змін показників маркерів системного запалення та антиоксидантного захисту в головному мозку при вогнепальних пораненнях верхньої щелепи в експерименті. Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведено на білих щурах лінії Вістар (самці, 7 місяців, маса 400 - 450 г), яких поділили на групи: інтактні – контрольна група; група тварин з невогнепальним модельованим переломом верхньої щелепи зліва; група тварин з модельованим вогнепальним пораненням верхньої щелепи зліва («Експериментальна модель вогнепальних пошкоджень щелеп у щурів» авторське право на твір № 119858). Тривалість експерименту склала 28 днів. Виміри показників у дослідних груп проводили у 4 етапи по 5 тварин з групи: через 7 днів експерименту; через 14 днів; через 21 день; через 28 днів. В гомогенатах тканин визначали рівень біохімічних маркерів запалення: активність еластази та вміст малонового діальдегіда, а також активність уреази (показник мікробного обсіменіння), активність каталази (антиоксидантний фермент), активність лужної і кислої фосфатаз. Результати дослідження. В головному мозку експериментальних тварин визначали активність еластази (маркер запалення), лужної фосфатази, каталази та малонового діальдегіду. Біохімічний аналіз тканини головного мозку в групі «перелом» через 7 та 14 днів експерименту виявив достовірне збільшення показників активності кислої фосфатази у 1,5 (р<0,01) і 1,4 рази (р<0,01) та еластази – у 2,0 (р<0,001) і 1,4 рази (р 0,001) відповідно, що свідчить про наявність запальних процесів. Висновки. Вогнепальне поранення верхньої щелепи викликає більш виражене запалення (активність еластази), підвищення проникності мембран (активність кислої фосфатази), інтенсифікацію перекисного окиснення ліпідів (вміст малонового діальдегіду), оксидативний стрес (активність каталази) та інтоксикацію (активність уреази) у головному мозку тварин ніж невогнепальний перелом верхньої щелепи. Особливу увагу залучає каталаз у головному мозку щурів після вогнепальних уражень: спочатку компенсаторне підвищення активності цього антиоксидантного ферменту, а потім – суттєве зниження, що говорить про виснаження антиоксидантного захисту, навіть на останньому терміні спостереження.

Вісник стоматології

ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ДЛЯ СТРАТИФІКАЦІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ПАЦІЄНТІВ У ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ

ДИНАМІКА ЗМІН МАРКЕРІВ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (У ЩУРІВ)