ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА ОРГАННОГО ІНДЕКСУ ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ І НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ НА ТЛІ МОДЕЛЮВАННЯ СТРЕСУ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Анотація

Проблема формування та корекції хронічних стресових реакцій продовжує залишатися однією з найактуальніших у сучасній медицині через значний вплив стресу на функціонування імунної та ендокринної систем. Систематична дія стресорних факторів спричиняє атрофічні зміни у лімфоїдних органах, гіперпродукцію глюкокортикоїдів і призводить до дисбалансу в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій системі. У зв’язку з цим актуальним постає розроблення ефективних лікувально-профілактичних комплексів, здатних запобігати згубним наслідкам стресу та оптимізувати показники органного індексу імунокомпетентних органів і надниркових залоз. Метою дослідження було вплив лікувального комплексу препаратів на органний індекс імунокомпетентних органів і надниркових залоз щурів на тлі моделювання хронічного стресу. Матеріали та методи. У дослідженні використано 27 білих щурів-самців лінії Wistar (2-місячного віку), розподілених на три групи (по 9 тварин у кожній): інтактну (1-ша група), із моделлю звукового стресу (2-га група) та із моделлю звукового стресу й додатковим застосуванням лікувально-профілактичного комплексу (3-тя група). Тривалість експерименту становила 49 діб. Стрес моделювали за допомогою ультразвукового відлякувача (30–65 кГц), щоденно по 6 годин, з комбінованим додаванням звуку чутного діапазону. Тварини 3-ї групи отримували лікувально-профілактичні препарати перорально. Після закінчення експерименту визначали масу щурів, а також масу тимусу, селезінки та надниркових залоз для розрахунку органного індексу (у мг/100 г маси тіла). Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою t-критерію Стьюдента (р<0,01). Результати дослідження. У тварин, яким моделювали хронічний стрес, спостерігалося суттєве зменшення маси тимусу (на 47,9 %) та селезінки (на 26,5 %) порівняно з інтактною групою, що свідчить про виражену стрес- індуковану атрофію імунокомпетентних органів. Одночасно відзначено стрес-залежну гіпертрофію надниркових залоз (збільшення на 88,7 %). Тварини, які отримували комплекс препаратів, характеризувалися відновленням показників маси тимусу та селезінки, а також зменшенням гіпертрофії надниркових залоз майже до рівня інтактних щурів. Висновки. Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у тварин на тлі моделювання хронічного стресу сприяє ефективній корекції стрес-індукованих порушень, нормалізує роботу імунокомпетентних органів і зменшує ознаки гіпертрофії надниркових залоз. Отримані дані можуть стати підґрунтям для розробки сучасних стратегій профілактики й лікування захворювань, пов’язаних із хронічним стресом.