АНАЛІЗ КЛІНІЧНОГО ТА ПАТОГІСТОЛОГІЧНОГО ДІАГНОЗІВ ХВОРИХ З НОВОУТВОРЕННЯМИ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЗА ДАНИМИ АРХІВНИХ ІСТОРІЙ ХВОРИХ КЛІНІКИ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ В ПЕРІОД 2014-2018 РОКИ
Ключові слова:
новоутворення слинних залоз, плеоморфна аденома, аденолімфома, аденокарцинома, клініко-морфологічна оцінкаАнотація
Розповсюдженість новоутворень слинних залоз зберігаєть-ся високою – 3 до 6 % від усіх пухлин голови та шиї людини. Найбільш поширеною доброякісною пухлиною є плеоморфна аденома, що складає від 58 до 92 %, а серед злоякісних пух-лин – мукоепідермоїдна аденокарцинома – 20-34 %. Біль-шість з пухлин слинних залоз на ранніх етапах мають ти-пову не виражену клінічну симптоматику, що призводить до пізнього звернення хворих до лікаря. Не дивлячись на зна-чні успіхи в хірургічному лікуванні, вдосконалення та пок-ращення діагностичних методів, помилки між клінічним та патогістологічним діагнозом залишаються достатньо ви-сокими – 30 – 40 %. Тому метою дослідження є проведення аналізу архівних матеріалів хворих із новоутвореннями слинних залоз за даними клінічного та патогістологічного діагнозів, що проходили лікування на базі клініки кафедри НМУ імені О.О. Богомольця в період 2014-2018 роки. Ма-теріалом обстеження були архівні історії 232 хворих із но-воутвореннями слинних залоз. Середній вік хворих становив 52±14,5 р. Жінки становили 144 (62,06 %), чоловіки 88 (37,09 %). Усі хворі були обстеженні (аналізи крові, ЕКГ, КТ, МРТ, УЗД та інші.). Проводили типові оперативні втручання – ексцизійна біопсія, часткова, субтотальна, тотальна паротидектомія. Післяопераційний матеріал пі-длягав патогістологічному дослідженню. Проведений ана-ліз архівних історій хвороб з новоутвореннями слинних за-лоз показав, що у 97 (41,81 %) хворих відмічалось не співпа-діння клінічного та патогістологічного діагнозів. При цьо-му у 2-ох групах цей відсоток був найбільший– (плеоморфна аденома – аденокарцинома) – 36 (37,11 %) та група (плео-морфна аденома - аденолімфома) – 23 (23,71 %). Серед зло-якісних новоутворень слинних залоз найбільша кількість хворих мала мукоепідермоїдний рак та ацинарно-клітинну аденокарциному – 16 (34, 78 %) та 12 (26, 08 %) пацієнтів відповідно.
Посилання
El-Naggar A.K., Chan J.K.C., Grandis J.R., Takata T., Slootweg P.J. WHO Classification of Head and Neck Tumours. Lyon: IARC Press, 4th edition, Volume 9, 2017:159-202.
Tian Z., Li L., Wang L., Hu Y., Li J. Salivary gland neoplasms in oral and maxillofacial regions: a 23-year retrospective study of 6982 cases in an eastern Chinese population. Int J Oral Maxillofac Surg. 2010;39:235-242.
Lyu H.X., Wang Z.R., Gao Y.Q., Yu M., Li B.Q., Zhang Z.B. Clinical pathologic analysis on 3 724 cases of salivary gland tumors. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2019 Jan 9;54(1):10-16.
Spiro R.H. Salivary neoplasms: overview of a 35-year experience with 2,807 patients. Head Neck Surg. [Internet]. cited 2017 Jul 9];8(3):177–184.
Wang X-d, Meng L-j, Hou T-t, et al. Tumours of the salivary glands in northeastern China: a retrospective study of 2508 patients. Br J Oral Maxillofac Surg. 2015;53:132–137.
Gazal' A. S., Izatulin V. G., Leven I. I. i dr Morphological substantiation of improvement of puncture of the parotid salivary glands. Sibirskij medicinskij zhurnal — Irkutsk.2007;5:17-20.
Sotelo-Gavito J.J., Pérez-Montaño M., Alderete-Vázquez G., Capetillo-Hernández G., Grube-Pagola P. Salivary gland tumors in Veracruz. Experience of two institutions. Rev Med Inst Mex Seguro Soc. 2018 Mar-Apr;56(2):148-153.
Da Silva L. P., Serpa M. S., Viveiros S. K., Sena D. A. C., de Carvalho Pinho R. F., de Abreu Guimarães L. D., de Souza L. B. Salivary gland tumors in a Brazilian population: a 20-year retrospective and multicentric study of 2292 cases. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery. Volume 46, Issue 12, December 2018, Pages 2227-2233.
