ГЕЛЬ «МІРАДОНТ» – НАПРЯМ У ПРАКТИЧНОМУ ЗАГОЄННІ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД НА ТКАНИНАХ ПАРОДОНТУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.3Ключові слова:
генералізовані захворювання тканин пародонту, оцінка раннього загоєння ран, індекс раннього загоєння ранАнотація
Мета дослідження – обґрунтування можливості та визначення ефективності застосування гелю «Мірадонт»» зі стандартизованою схемою лікування генералізованого пародонтиту. Методи дослідження. На базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проведено оперативне лікування 136 хворих із генералізованими захворюваннями тканин пародонту з використанням медикаментозної терапії в комбінації з гелем «Мірадонт»» або без нього. 82 хворим (60,3% (p˂0,05)) застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (основна група), серед них 34 чоловіки (25% (p˂0,05)) та 48 жінок (35,3% (p˂0,05)); 54 хворим (39,7% (p˂0,05)) не застосовувався гель «Мірадонт» із комплексною терапією (контрольна група), серед них 19 чоловіків (14% (p˂0,05)) та 35 жінок (25,7% (p˂0,05)) Для об’єктивної оцінки були використані параметри EHS (оцінка раннього загоєння ран), індекс раннього загоєння рани (early wound healing index, EHI) та у відстрочені терміни загоєння на 15 та 30 добу в післяопераційний період, результати яких оброблені за допомогою програмного пакета «Statistica 6.0». Наукова новизна. Уперше систематизовано результати та визначено ефективність застосування гелю «Мірадонт» із медикаментозною терапією на клінічному рівні при оперативних втручаннях на тканинах пародонту. Клінічно доведено вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів (далі – ПОЛ), які негативно впливають на перебіг загоєння ран. Висновки. Підсумком отриманих результатів стало те, що у хворих (контрольна група), яким не призначили гель «Мірадонт», збагачений флавоноїдами, в комплексі з медикаментозною терапією, негативна тенденція при тотальному загоєнні триває з 24 годин до 30 діб у післяопераційний період порівняно з хворими основної групи, що об’єктивно оцінено відповідними показниками, хоч і з позитивною динамікою. Однією із суттєвих особливостей флавоноїдів, що входять до складу компонентів гелю «Мірадонт», є антиоксидантна дія, яка виявляється завдяки тому, що фенольна структура (завдяки вільним -ОН-групам) дає можливість молекулі взаємодіяти з вільними радикалами, зменшуючи інтенсивність перекисного окиснення ліпідів.
Посилання
Каплун Д.В., Аветіков Д. С., Локес К.П., Бойко І. В., Соколова Н.А. Вдосконалення методики підйому та мобілізації слизових і слизово-окісних клаптів у порожнині рота на етапах аугментації альвеолярного відростку. Експериментальна та клінічна стоматологія. 2018. Вип. 1(2). С. 40–43.
Кінаш Ю.О., Кінаш Л.В., Гончаров К.В. Комплексний підхід до лікування хворих із атрофією альвеолярного відростка при захворюваннях тканин пародонту з апікальними ускладненнями: від застосування кісткової аугментації до відновлення функціональної оклюзії. Український стоматологічний альманах. 2021. Вип. 2. С. 19–26.
Кінаш Ю.О., Кінаш Л.В. Сучасні тенденції кісткової аугментації при дентальній імплантації у хворих із патологією тканин пародонту та атрофією кісткової тканини щелеп. Український стоматологічний альманах. 2021. Вип. 1. С. 21–7.
Marini L, Rojas MA, Sahrmann P, Aghazada R, Pilloni A. Early Wound Healing Score: a system to evaluate the early healing of periodontal soft tissue wounds. Journal of Periodontal & Implant Science [Internet]. 2018. № 48(5). Р.274. URL: http://dx.doi.org/10.5051/jpis.2018.48.5.274
Дурново Е.А., Высельцева Ю.В., Мишина Н.В. Особенности клинико-иммунологической диагностики распространенных воспалительных заболеваний мягких тканей челюстно-лицевой области и их осложнений. Российский стоматологический журнал. 2012. № 3. С. 22–26.
Nugroho, S.S. Surgical Management of Necrotizing Fasciitis Due to Odontogenic Infection with Sepsis: Case Report [Text]. J. Dent. Health Oral Disord. Ther. 2017. Vol. 6(2). P. 00190. DOI:10.15406/jdhodt.2017.06.00190.
Цур О., Хюрцелер М. Пластическая та эстетическая хирургия в пародонтологии та имплантологии. Москва : Азбука, 2014. 847 с.
Яковченко A.B. Особенности использования микронизированной очищенной фракции флавоноидов (Детралекс) и препаратов коллагена при лечении трофических язв нижних конечностей на фоне хроническойвенозной недостаточности. Флеболимфология: Материалы VI Конференции Ассоциации флебологов России. Москва. 2006. С. 100–101.
Лобанова А.А. Будаева В.В. Исследование биологически активных флавоноидов в экстрактах из растительного сырья. Химия растительного сырья. 2004. № 1. С. 47–52.
