ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ ІЗ РІЗНИМИ РІВНЯМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ЕМАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.12Ключові слова:
резистентність емалі, карієсрезистентна емаль, умовнорезистентна емаль, карієс‑сприйнятлива емаль, профілактичний комплексАнотація
Мета дослідження. Оцінити ефективність профілактики карієсу зубів у дітей із різними рівнями резистентності емалі. Методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 154 дитини 6–7-річного віку. Із них 78 дітей склали основну групу (25 дітей із карієсрезистентною емаллю, 27 – з умовнорезистентною та 26 – із карієссприйнятливою) та 76 дітей – групу порівняння (25 дітей із карієсрезистентною емаллю, 25 – з умовнорезистентною та 26 – із карієссприйнятливою). Комплекс карієспрофілактичних заходів, який отримували діти основної групи, містив: гігієнічне навчання та виховання дітей та їхніх батьків; професійну гігієну порожнини рота з наступним покриттям зубів фторвмісним лаком; контроль за якістю гігієни порожнини рота з використанням рідини або таблеток Mira-2-Tone для візуалізації зубного нальоту вдома та під час візиту до стоматолога; диференційоване застосування засобів екзогенної профілактики. Дітям групи порівняння проводили професійну гігієну порожнини рота двічі на рік, гігієнічне навчання та виховання, рекомендували застосовувати фторвмісні зубні пасти. Результати дослідження. Проведення профілактичних заходів упродовж 12 місяців сприяло достовірному зниженню значень ТЕР у дітей основної групи з емаллю, резистентною до карієсу на 17,26%, з умовнорезистентною – на 6,41% та карієссприйнятливою емаллю – на 38,46%. Через 24 місяці у дітей із карієсрезистентною емаллю ТЕР знизився на 28,63%, з умовнорезистентною – на 26,75%. Найбільшого підвищення резистентності емалі вдалося досягнути в дітей із карієссприйнятливою емаллю (на 61,70%). Мінералізувальний потенціал ротової рідини в дітей основної групи через 12 місяців спостереження зріс на 6,82%, а через 24 місяці – на 11,80%. Найбільш виражені зміни МПРР ротової рідини під дією профілактичних заходів установлено у осіб із карієссприйнятливою емаллю. Так, за 12 місяців спостереження за дітьми МПРР зростає на 38,99%, а за 24 місяці – на 45,13%. Натомість у дітей групи порівняння значення цього показника майже не змінюється. Висновки. Результати дослідження (як через 12 місяців, так і через 24) підтвердили ефективність запропонованих профілактичних заходів підвищенням рівня резистентності емалі: зниженням показника ТЕР у дітей із карієссприйнятливою емаллю з 6,84±0,21 бала до 4,23±0,19 бала, підвищенням МПРР та редукцією приросту інтенсивності карієсу на 57,89% за період 12 місяців і 62,80% за період 24 місяці спостереження, покращенням гігієнічного стану порожнини рота.
Посилання
Клітинська О.В., Мочалов Ю.О., Дячук К.Г., Розлуцька В.З., Стрічко Н.Ф. Особливості поширення карієсу зубів у школярів старших класів міста Ужгорода. Молодий вчений. 2015. № 10 (25). Ч. 2. С. 170–172.
Каськова Л.Ф., Попик К.М., Уласевич Л.П., Андріянова О.Ю., Кулай О.О. Вікові відмінності показників карієсу постійних зубів у дітей 6-16 років. Вісник проблем біології і медицини. 2019. Вип. 1, том 2 (149). С. 353–356.
Назарян Р.С., Удовиченко Н.Н., Спиридонова К.Ю. Уровень стоматологического здоровья детей возрастом 10–11 лет города Харькова. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. 2012. № 6 (114). С. 586–590.
Безвушко Е.В., Чухрай Н.Л. Рівень стоматологічної захворюваності 12-річних дітей Львівської області. Матеріали науково-практичної конференції стоматологів Закарпаття. 16–17 квітня 2010 р., Ужгород, 2010. С. 342–345.
Проблемы стоматологического здоровья детей Украины / Хоменко Л.А., и др. Прошлое, настоящее и будущее детской стоматологии. Сборник научных трудов научно-практической конференции, посвященной 40-летию кафедры стоматологии детского возраста УО «БГМУ» и 80-летию со дня рождения основателя кафедры профессора Э.М. Мельниченко (Минск, 16 октября 2019 года). Минск. 2019. С. 115–119.
Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. Москва : Медицина, 1991. 304 с.
Смоляр Н.И., Чухрай Н.Л. Соматическая патология как фактор, отягощающий формирование резистентности эмали постоянных зубов. Стоматология. 2017. Т. 96, № 6. С. 44–47.
Безвушко Е.В. Стан твердих тканин зубів у дітей, що проживають на територіях з різними рівнями забруднення. Український стоматологічний альманах. 2008. № 1. С. 34–37.
Особенности профилактики кариеса зубов у детей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами / Чухрай Н.Л. и др. Прошлое, настоящее и будущее детской стоматологии. Сборник научных трудов научно-практической конференции, посвященной 40-летию кафедры стоматологии детского возраста УО «БГМУ» и 80-летию со дня рождения основателя кафедры профессора Э.М. Мельниченко (Минск, 16 октября 2019 года). Минск, 2019. С. 120–125.
Ткаченко І.М. Аналіз взаємозв’язку морфологічної будови і мікроелементного складу емалі зубів при надмірній і фізіологічний стертості. Український стоматологічний альманах. 2013. № 4. С. 17–20.
Горбунова И.Л., Михейкина Н.И., Дроздов В.А. Особенности морфологического строенияинтактной эмали кариесподверженных и кариесрезистентных лиц. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 6. С. 1–8.
Сороченко Г.В. Вивчення механічних властивостей емалі постійних зубів у період вторинної мінералізації методом наноідентування. Вісник наукових досліджень. 2015. № 4. С. 81–83.
Смоляр Н.И., Чухрай Н.Л. Взаимосвязь кариеса постоянных зубов и резистентности эмали у детей школьного возраста. Стоматологический журнал. 2015. № 4. С. 302–304.
Чухрай Н.Л., Винар В.А. Мікротвердість емалі зубів із різним рівнем резистентності. Український стоматологічний альманах. 2017. № 3. С. 5–8.
Окушко В.Р. Клиническая физиология эмали зуба. Киев : Здоров’я, 1984. 64 с.
Спосіб визначення структурно-функціональної резистентності емалі зубів у дітей : пат. 121657 Україна, МПК А 61 В 1/24. № u201706580 ; заявл. 26.06.17 ; опубл. 11.12.17, Бюл. № 23.
