ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОМПОЗИЦІЇ З АРГІНІНОМ НА ПОКАЗНИК AMAXE ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СУДИН ПАРОДОНТА
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.2Ключові слова:
генералізований пародонтит, медикаментозна композиція, аргінін, лазерна допплерівська флоуметріяАнотація
Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтита традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. Нині привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це зумовлює необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета дослідження – визначення ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на генералізований пародонтит хронічного перебігу. Було проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллера – Писарєва (1962 рік), індекс ПМА C. Parma (1961 рік), гігієнічний індекс Green – Vermillion (1964 рік), вакуумну пробу за Кулаженком (1961 рік). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. У результаті дослідження було встановлено, що включення запропонованої медикаментозної композиції в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми під час проведення вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки. Застосування запропонованої медикаментозної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.
Посилання
Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. Киев : Здоровье, 2000. 464 с.
Иванов В.С. Заболевания пародонта. Москва : Медицинское информационное агентство, 1998. 296 с.
Кинане Д.Ф. Причины и патогенез пародонтоза. Пародонтология. 2001. № 25. С. 192–198.
Мащенко И.С. Заболевания пародонта. Днепропетровск : Коло, 2003. 272 с.
Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). Киев, 1999. 216 с.
Царев В.Н., Ушаков Р.В. Антибактериальная терапия в стоматологии. Москва : МИА, 2004. 143 с.
Герелюк В.І. Роль ліпідних медіаторів у перебігу генералізованого пародонтиту та ефективність їх корекції в комплексному лікуванні : автореф. дис. ... докт. мед. наук : 14.01.22. Івано-Франківськ, 2001. 36 с.
Назарян Р.С. Патогенетичне обґрунтування корекції аліментарного фактора у комплексному лікуванні хвороб пародонта : автореф. дис. ... докт. мед. наук : 14.01.22. Київ, 2006. 40 с.
Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. Киев, 2003.446 с.
Середюк І.Н. Клініко-патогенетичні особливості протизапальних засобів та ангіопротекторів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.22. Київ, 2005. 20 с.
Белоус А.М., Малахов В.А. Клеточные механизмы сосудистой патологии (обзор литературы). Журнал Академії медичних наук України. 1998. № 4 (4). С. 581–596.
Ванин А.Ф. Динитрозильные комплексы железа и S-нитрозотиолы – две возможные формы стабилизации и транспорта оксида азота в биосистемах. Биохимия. 1998. № 7. С. 924–930.
Ванин А.Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований. Биохимия. 1998. № 7. С. 867–869.
Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях. Вестник Российской академии медицинских наук. 2000. № 4. С. 3–5.
Роль оксида азота в механизмах воспаления / А.И. Гоженко и др. Експериментальна і клінічна медицина. 2001. № 3. С. 13–17.
Гоженко А.И., Котюжинская С.Г., Котюжинский А.И. Роль оксида азота в регулировании микроциркуляции и агрегатного состояния крови. Український медичний альманах. 2000. № 1. С. 13–17.
Петренко Ю.М., Шашаурин Д.А., Титов В.Ю. Новые источники окиси азота, их возможная физиологическая роль и значение. Экспериментальная и клиническая фармакология. 2001. № 2. С. 72–79.
Сосунов А.А. Оксид азота как межклеточный посредник. Соросовский образовательный журнал. 2000. Т. 6. № 12. С. 27–34.
Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах. Соросовский образовательный журнал. 2000. Т. 6. № 12. С. 13–19.
Замора Р., Водовоз В., Биллиар Т.Р. Индуцируемая синтаза оксида азота и воспалительные заболевания. Молекулярная медицина. 2000. Т. 6. № 5. С. 347–373.
Свраков Д., Атанасова Е. Пародонтопатии (этиология, клиника и лечение). София : Медицина и физкультура, 1962. 212 с.
Parma C. Parodontopathien. Leipzig : I.A. Verlag, 1960. 203 p.
Green J.C., Vermillion J.R. The simplified oral hygiene index. Journal of the American Dental Association. 1964. Vol. 68. P. 7–10.
Кулаженко В.И. Пародонтоз и его лечение с применением вакуума. Одесса, 1960. 145 с.
Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта. Вестник стоматологии. 1994. № 1. С. 17–21.
Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині. Київ : Вища школа, 2003. 350 с.
Особенности микроциркуляции в тканях пародонта у больных с артериальной гипертензией в процессе ортопедического лечения с использованием имплантатов / М.Г. Дзгоева и др. Современная ортопедическая стоматология. 2018. № 30. С. 6–8.
Кречина Е.К. Функциональная диагностика в стоматологии: теория и практика. Стоматология. 2012. Т. 91. № 5. С. 15–17.
Особенности микроциркуляторных нарушений при воспалительных заболеваниях пародонта / Е.К. Кречина и др. Стоматология. 2014. Т. 93. № 6. С. 28.
Кречина Е.К., Мустафина Ф.Н. Метод капилляроскопии в оценке микроциркуляции в тканях десны интактного пародонта. Стоматология. 2010. Т. 89. № 4. С. 36–38.
Кречина Е.К., Смирнова Т.Н. Современные подходы к оценке показателей микрогемодинамики в тканях пародонта. Стоматология. 2017. Т. 96. № 1. С. 28–32.
