ТРОМБОЦИТИ І ДЕЯКІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ РІЗНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАГОЄННЯ РАН М’ЯКИХ ТКАНИН ОБЛИЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.7Ключові слова:
біохімічний аналіз крові, рани щелепно-лицевої ділянки, загоєння ран, регенераційний потенціал пошкоджених тканинАнотація
Здатність до регенерації притаманна кожній тканині людського організму. Проблема патологічного загоєння ран залишається актуальною через зростаючі естетичні вимоги пацієнтів. Регенераційна здатність пошкоджених тканин забезпечує відновлення функції. Мета дослідження. Проаналізувати деякі біохімічні показники крові у пацієнтів з різними результатами загоєння ран м’яких тканин обличчя. Матеріал та методи досліджень. На основі результатів проведених досліджень було вивчено регенераційну здатність пошкоджених тканин. Під час госпіталізації було проведено загальноклінічні дослідження. Проведена серія лабораторних досліджень (загальний та біохімічний аналіз крові) у пацієнтів основної і контрольної групи (з ускладненнями і без ускладнень відповідно). Проведено комплексне дослідження перебігу ранівного процесу у 30 пацієнтів із ранами шкіри та підшкірної клітковини. Вік пацієнтів – від 18 до 69 років. Середній вік пацієнтів – 43,5 років. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Результати та їх обговорення. Отримані результати статистичного аналізу Р<0,01 свідчать про достовірну різницю біохімічних показників у пацієнтів із розходженням швів і без ускладнень ранового загоєння. Висновки. На основі проведених досліджень рівень загального білка крові і кількість тромбоцитів є важливими складовими частинами регенераційного потенціалу організму, оскільки відображають готовність організму до відновлення ушкоджених тканин. Суттєве зниження рівня загального білка крові і кількість тромбоцитів може бути фактором ризику розвитку післяопераційних ускладнень загоєння ран. Аналіз показників лабораторних досліджень будує важливий фундамент для прогнозування можливих ускладнень, складання плану лікування та корекції наявних соматичних захворювань. На думку автора, важливим є проведення повторних досліджень, що дає змогу визначити перебіг інфекційного процесу та ефективність лікування.
Посилання
Юшков Б.Г. Тромбоциты и регенерация. Бюллетень сибирской медицины. 2021. № 2(20). С. 216–227.
Добровольский А.Б. Актуальные вопросы гемостаза. Клиническая лабораторная диагностика. 2014. № 59(9). С. 62–65.
Цепколенко А.В. Иммунная система и регенеративный потенциал кожи. Дерматологія та венерологія. 2017. № 3. С. 27–37.
Фенчин К.Н. Заживление ран. Киев : Здоровье, 1979. 173 с.
Heather E. desJardins-Park, Shamik Mascharak, Malini S. Chinta, Derrick C. Wan Michael T. Longaker. The Spectrum of Scarring in Craniofacial Wound Repair. Frontiers in physiology. 2019. № 10. Р. 322. doi:10.3389/fphys.2019.00322.
Takeo Takeo M., Lee W., Ito M. Wound Healing and Skin Regeneration. Cold Spring Harb Perspect Med 2015; 5:a023267 doi: 10.1101/cshperspect.a023267.
Yaprak E., Kasap M., Akpinar G., Islek E.E., Sinanoglu A.. Abundant proteins in platelet-rich fibrin and their potential contribution to wound healing: An explorative proteomics study and review of the literature. Journal of dental sciences. 2018. № 13(4). Р. 386–395.
Rayes J., Bourne J.H., Brill A., Watson S.P. The dual role of platelet-innate immune cell interactions in thromboinflammation. Research and practice in thrombosis and haemostasis. 2020. № 4(1). Р. 23–35.
Caley M.P., Martins V.L, O’Toole E.A. Metalloproteinases and Wound Healing. Adv Wound Care (New Rochelle). 2015. Vol. 4, № 4. P. 225–233.
Bayer A., Lammel J., Lippross S., Klüter T., Behrendt P., Tohidnezhad M., Harder J. Platelet-released growth factors induce psoriasin in keratinocytes: Implications for the cutaneous barrier. Annals of Anatomy – Anatomischer Anzeiger. 2017. № 213. Р. 25–32. doi: 10.1016/j.aanat.2017.04.002.
