КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧАСУ КИСЛОТНОГО ПРОТРАВЛЮВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН НА ЯКІСТЬ КОМПОЗИТНИХ ВІДНОВЛЕНЬ ЗУБІВ З КЛИНОПОДІБНИМИ ДЕФЕКТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.4Ключові слова:
клиноподібний дефект, мікротріщини, реставрація, кислотне протравлюванняАнотація
Мета дослідження. Підвищення якості лікування клиноподібних дефектів зубів шляхом диференційного підходу до часу протравлювання твердих тканин в залежності від наявності і глибини мікротріщин емалі на вестибулярній поверхні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 47 осіб (середній вік 28,2±8,3 років), у яких було відновлено клиноподібні дефекти у 125 зубах. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи в залежності від часу протравлювання твердих тканин зубів: основну (17 осіб – 65 зубів), контрольну і порівняльну (по 15 осіб і 30 зубів у кожній). В основній групі 37 % ортофосфорна кислота наносилась послідовно на поверхні, що утворюють дефект, на час, який залежав від наявності і глибини мікротріщин емалі на вестибулярній поверхні. Загальний час експозиції складав 60 с. У контрольній і порівняльній групах тверді тканини дефектів протравлювались одночасно, протягом 30 с і 60 с, відповідно. Оцінку якості реставрацій проводили за критеріями USPHS на день відновлення, через 6 і 12 місяців. Наукова новизна. Аналіз стану композитних відновлень зубів з клиноподібними дефектами через рік показав, що час кислотного протравлювання твердих тканин впливає на їх якість. Дефекти реставрацій були відсутніми у 114 зубах (91,2 %): в основній групі – у 63 (96,92 %), у контрольній групі – у 25 (83,33 %), у групі порівняння – у 26 (86,67 %). Було визначено якісних композитних відновлень в основній групі, в середньому, на 11,92 % більше, ніж у контрольній і порівняльній групах. Висновки. Таким чином, клінічне дослідження стану композитних відновлень зубів з клиноподібними дефектами показало, що застосування розробленого диференційного підходу до кислотного протравлювання поверхонь, що утворюють патологію, сприяло підвищенню якості їх лікування у віддалені терміни. Отримані результати дозволили рекомендувати запропонований спосіб для використання у практичній стоматології.
Посилання
Мочалов Ю. О. Комплексне обгрунтування вдосконалення лікування зубів з дефектами твердих тканин в умовах розвитку імпортозаміщення пломбувальних матеріалів : автореф. дис. … д-ра мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія», 14.02.03 «Соціальна медицина». Ужгород, 2020. 40 с.
El-Marakby A. M., Al-Sabri F. A., Alharbi S. A., Halawani S. M., Yousef M. T. B. Noncarious cervical lesions as abfraction: etiology, diagnosis, and treatment modalities of lesions: a review article. Dentistry. 2017. № 7 (6): 438.
Алешина Н. Ф., Радышевская Т. Н., Рукавишникова Л. И., Питерская Н. В. Отдаленные результаты лечения зубов с клиновидными дефектами. Волгоградский научно-медицинский журнал. 2013. № 1. С. 42–44.
Николаенко С. А., Шапиро Л. А., Зубарев А. И., Франкенбергер Р. Исследование адгезии к кариозноизмененному дентину при применении самопротравливающих адгезивных посредников. Российская стоматология. 2011. № 4. С. 29–33.
Kharouf N., Mancino D., Naji-Amrani A., Eid A., Haikel Y., Hemmerle J. Effectiveness of etching by three acids on the morphological and chemical features of dentin tissue. J Contemp Dent Pract. 2019. № 20 (8). С. 915–919.
Удод О. А., Мороз Г. Б. Дослідження впливу часу кислотного протравлювання твердих тканин зубів на крайове прилягання реставраційного матеріалу. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 2, 2 (108). С. 187–189.
Иванова Г. Г., Педдер В. В., Леонтьев В. К., Иванов А. И. Профилактика трещин эмали и дентина, возникающих в процесс препарирования зубов. Институт стоматологии. 2017. № 1. С. 88–89.
Браїлко Н. М. Оцінка адаптації крайового прилягання реставраційного матеріалу в зубах з клиноподібними дефектами. Вісник проблем біології і медицини. 2019. № 1, 1 (148). С. 325–328.
Патент 99693 Україна, МПК А61С 5/00. Спосіб лікування клиноподібних дефектів твердих тканин зубів / Ярова С. П., Заболотна І. І.; опубл. 25.06.2015, Бюл. № 12/2015.
Петрикас А. Ж., Иванова С. Б. Трещины твердых тканей зубов и их значение в клинической практике. Стоматология. 1985. № 64 (2). С. 79–82.
Заболотная И. И. Усовершенствование методов диагностики, классификации микротрещин эмали зубов и способа эффективности их лечения. Медицина сьогодні і завтра. 2019. № 4 (85). С. 121–126.
Патент 148226 Україна, МПК А61С 5/00. Спосіб кислотного протравлювання твердих тканин зубів з клиноподібним дефектом / Заболотна І. І.; опубл. 22.07.2021, Бюл. № 29/2021.
Удод О. А., Мороз Г. Б. Клінічна оцінка крайового прилягання реставраційних матеріалів при відновленні зубів з клиноподібним дефектом. Український стоматологічний альманах. 2013. № 6. С. 96–97.
Леонтьев В. К., Цимбалистов А. В., Борозенцева В. А., Мишина Н. С., Борозенцев В. Ю. Электропроводность эмали интактных зубов и краевая проницаемость пломб при лечении кариеса. Научные ведомости. Серия: Медицина. Фармация. 2019. № 42 (3). С. 342–348.
Кудряшова В. А. Выбор пломбировочного материала для восстановления твердых тканей зубов при их некариозных поражениях : дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология». М., 2005. 146 с.
Енина Ю. И. Клинико-экспериментальное обоснование применения гибридной керамики в цервикальной области зубов : дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология». М., 2019. – 173 с.
Karan K., Yao X., Xu C., Wang Y. Chemical characterization of etched dentin in non-carious cervical lesions. J Adhes Dent. 2012. № 14 (4). С. 315–22.
Чулак О. Л. Эффективность комплекса гигиенических и антисептических мероприятий для предупреждения краевого окрашивания реставраций фронтальных зубов. Одеський медичний журнал. 2012. № 3 (131). С. 55–58.
Peumans M., Politano G., Van Meerbeek B. Treatment of noncarious cervical lesions: when, why, and how. Int J Esthet Dent. 2020. № 15 (1). С. 16–42.
