ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ РЕЦЕСІЙ ЯСЕН У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ У ОСІБ РІЗНОЇ СТАТІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-33-38Ключові слова:
генералізований пародонтит, рецесія ясен, поширеність, верхня щелепа, нижня щелепаАнотація
Рецесії ясен є поширеним клінічним станом, який ча-сто зустрічається у клінічній практиці лікарів-стоматологів. Метою даного дослідження було ви-значити поширеність рецесій ясен у пацієнтів з гене-ралізованим пародонтитом відповідно до гендерної приналежності. У дослідженні взяло участь 133 па-цієнтів з генералізованим пародонтитом віком від 29 до 59 років, яким було проведено комплексне пародо-нтологічне обстеження використовуючи програму Florida Probe system. Залежно від статі пацієнти бу-ли розподілені на дві групи. Результати дослідження показали, що у всіх пацієнтів з генералізованим паро-донтитом були наявні рецесії ясен. Поширеність ре-цесій ясен у жінок становила 78.57 (50.00-91.36) % і була достовірної вищою (p = 0,047) ніж у чоловіків, в яких поширеність рецесій ясен склала 69.23 (39.28-82.14) %. У осіб жіночої статі спостерігається дос-товірно вища (p = 0.035) поширеність рецесій ясен на нижній щелепі порівняно з чоловічою: поширеність рецесій ясен на нижній щелепі у жінок була 83.97 (61.64-92.86) %, у чоловіків – 69.23 (48.08-87.30) %. Рецесії ясен 1-2 мм та 3-4 мм частіше спостеріга-ються у жінок, тоді як рецесії 5 і більше мм перева-жають у чоловіків, однак, достовірна різниця між групами відсутня.
Посилання
Baker P., Spedding C. The aetiology of gingival recession. Dent Update 2002;29:59–62.
Patel M., Nixon P.J., Chan M.F. Gingival recession: Part 1. Aetiology and non-surgical management. Br Dent J 2011;211:251−254.
Zweers J., Thomas R.Z., Slot D.E., Weisgold A.S., Van der Weijden G.A. Characteristics of periodontal biotype, its dimensions, associations and prevalence: a systematic re-view. J Clin Periodontol 2014;41(10):958-971.
Pradeep K., Rajababu P., Satyanarayana D., Sagar V. Gingival recession: review and strategies in treatment of re-cession. Case Rep Dent 2012;2012:1–6.
Nguyen-Hieu T., Ha-Thi B. Gingival recession associ-ated with predisposing factors in young vietnamese: a pilot study. Oral Health Dent Manag 2012;11:134–144.
Checchi L., Daprile G., Gatto MR.A., Pelliccioni A. Gingival recession and toothbrushing in an Italian School of Dentristy: a pilot study. J Clin Periodontol 1999;26:276–280.
Kozlowska M., Wawrzyn-Sobczak K., Karczewski J.K., Sokowska W. The Oral cavity hygiene as the basic ele-ment of the gingival recession prophylaxis. Rocz Akad Med Bialymst 2005;50:234–237.
Chrysanthakopoulos N. A. Gingival recession: preva-lence and risk indicators among young Greek adults. J Clin Exp Dent 2014;6:243–249.
Toker H., Ozdemir H. Gingival recession: epidemiolo-gy and risk indicators in a university dental hospital in Turkey. Intern J Dent Hyg. 2009;7:115-20.
Khocht A., Simon G., Person P., Denepitiya J.L. Gingival recession in relation to history of hard toothbrush use. J Periodontol 1993;64:900–905.
Danylevskyi N. F., Borysenko А. V. Zabolevania parodonta [Periodontal disease]. К.: Zdorovia; 2000:467.
Olsson M., Lindhe J. Periodontal characteristics in individuals with varying form of the upper central incisors. J Clin Periodontol 1991;18:7882.
Fu J.H., Yeh C.Y., Chan H.L., Tatarakis N., Leong DJ.M., Wang H.L. Tissue biotype and its relation to the under-lying bone morphology. J Periodontol 2010;80: 569–574.
Mazur I.P. Kliniko-patogenetychni osoblyvosti perebigu zahvorjuvan' parodonta pry porushenni systemnogo kistkovogo metabolizmu ta i'h korekcija [Clinical and pathogenetic features of the course of periodontal diseases in violation of systemic bone metabolism and their correction]. Dissertation of doctor of medi-cal sciences . Kyiv:NMAPO;2006. 322 p.
De Rouck T., Eghbali R., Collys K., De Bruyn H., Cosyn J. The gingival biotype revisited: transparency of the periodontal probe through the gingival margin as a method to discriminate thin from thick gingiva. J Clin Periodontol. 2009;36:428–433.
Muller H.P., Heinecke A., Schaller N., Eger T. Masticatory mucosa in subjects with different periodontal phenotypes. J Clin Periodontol 2000;27:621-626.
Aishwarya J., Dr. Radhika A. Assessment of gingival thickness with regard to age, gender and location in the dental arch – a clinical study. International Journal of Pharmaceutical and Clinical Research 2015; 7(6): 399-401.
Ochsenbein C., Ross S. A reevaluation of osseous surgery. Dent Clin North Am 1969;13:87-102.
Vandana K.L., Savitha B. Thickness of gingiva in as-sociation with age, gender and dental arch location. J Clin Periodontol 2005;32:828–30.
Cuny-Houchmand M., Renaudin S., Leroul M., Planche L., Guehennec L.L., Soueidan A. Gingival biotype assessement: visual inspection relevance and maxillary versus mandibular comparison. Open Dent J 2013;7:1–6.
Bowers G.M. A study of the width of attached gingi-va. J Periodontol 1963;34: 201–209.
De Rouck T., Eghbali R., Collys K., De Bruyn H., Cosyn J. The gingival biotype revisited: transparency of the periodontal probe through the gingival margin as a method to discriminate thin from thick gingiva. J Clin Periodontol. 2009;36(5):428–433.
Eger T., Muller H.P., Heinecke A. Ultrasonic deter-mination of gingival thickness. Subject variation and influence of tooth type and clinical features. J Clin Periodontol 1996;23:839-845.
Muller H.P., Schaller N., Eger T., Heinecke A. Thickness of masticatory mucosa. J Clin Periodontol 2000;27:431-436.
