СТОМАТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ТА РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D В СИРОВАТЦІ КРОВІ ПОРОДІЛЬ ТА ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Автор(и)

  • Д.О. Сухомейло
  • С.А. Шнайдер

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.34

Ключові слова:

діти, вітамін D, карієс, профілактика.

Анотація

Вітамін D відіграє важливу роль у гомеостазі кальцію та метаболізмі кісткової системи. Дефіцит та недостатність вітаміну D в даний час розглядається як глобальна проблема не тільки через поширеність, але і у зв'язку з участю вітаміну D у регуляції експресії генів, асоційованих з численними фізіологічними процесами в організмі людини. Вчені встановили, що низький рівень вітаміну D у вагітних жінок може в майбутньому привести до розвитку карієсу в їхніх дітей. Нестача вітаміну D обумовлює проблеми з емаллю, що безпосередньо забезпечує підвищену карієсогенність. Формування емалі починається ще на стадії плоду, а нестача вітаміну D в цей період однозначно матиме негативний ефект на здоров'я порожнини рота ще до початку прорізування зубів. Метою дослідження є вивчення рівня загального вітаміну D в сироватці крові породіль та їх новонароджених малюків до 3-х річного віку, а також стану твердих тканин зубів дітей раннього віку під впливом запропонованої схеми профілактики основних стоматологічних захворювань. Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 37 вагітних жінок та 37 малюків від 0 до 3-х років. В ході стоматологічного обстеження вивчали показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу у вагітних за допомогою індексів КПВп та КПВз. Стан пародонту оцінювали на підставі визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА, %) в модифікації Parma (1960). В сироватці крові вагітних та згодом у їх дітей в динаміці від новонародженості до 3-х років, визначали вміст загального вітаміну D. Діти основної групи відвідували лікаря стоматолога 1 раз в 6 місяців. Батьки застосовували гігієнічні серветки для догляду за зубами, пізніше – зубна паста Lacalut baby 0-2 роки, гель Слюрем 1 раз на день 30 днів 4 рази на рік. Аквадетрим® вітамін D3 – 500 МО 1 раз на день в ложці молока). Діти групи порівняння після народження мешкали за кордоном, 1 раз на 6 місяців (або за потреби) здійснювався зв’язок з батьками, було надано певні рекомендації, як і дітям основної групи. Догляд за порожниною рота здійснювався батьками без контроля лікаря стоматолога, засоби гігієни підбиралися батьками згідно з асортиментом відповідної країни.При статистичній обробці отриманих результатів використовувалася комп’ютерна програма STATISTICA 6.1. для оцінки їхньої достовірності та похибок вимірювань. Результати та їх обговорення. В ході дослідження було встановлено, що 8,1 % обстежених жінок мали дефіцит вітаміну D в сироватці крові; 56,8 % ‒ недостатній рівень забезпеченості; 35,1 % ‒ оптимальне забезпечення вітаміном D. 29,7 % новонароджених з 37 мали недостатній рівень забезпеченості вітаміном D; у 70,3 % малюків показники були в межах від 30,0 до 86,6 нг/мл. Незалежно від виду вигодовування та прийому холекальциферолу, рівень вітаміну D у сироватці крові дітей від 0 до 3 років знижувався і до кінця 3-го року життя досяг показників, коли кількість дітей з показниками понад 30 нг/мл становила лише 24,3 %. На третьому році життя розповсюдженість карієсу у дітей основної групи – 39,1 %, групи порівняння – 64,28 %. Карієспрофілактичний ефект за 3 роки спостереження в основній групі в порівнянні з групою порівняння складає 81,84 %. Таким чином, можна вважати, що запропонований лікувально-профілактичний комплекс є ефективним для здоров’я дітей раннього віку та може бути використаний з метою профілактики стоматологічних захворювань. Можна припустити, що дефіцит та нестача вітаміну D є фактором ризику для розвитку карієсу та інших захворювань твердих тканин зубів. Подальші клінічні та експериментальні дослідження можуть обґрунтувати та підтвердити дані та встановити механізми, які лежать в основі виникнення патологій твердих тканин зубів у дітей та визначити, чи може корекція дефіциту або нестачі вітаміну D сприяти запобіганню карієсу та некаріозним ураженням зубів. Вважаємо за доцільне розглядати дози вітаміну D для малюків від 1000 МО у віці 1-6 міс. до 1500 МО у віці 6 міс-3 роки.

Посилання

Годованець О., Котельбан А., Гринкевич Л. Поширеність та інтенсивність раннього дитячого карієсу в дітей Буковини. Вісник стоматології. 2021. № 115(2), С. 59–62. https://doi.org/10.35220/2078-8916- 2021-40-2.11

Біденко Н.В. Ранній карієс у дітей: стан проблеми в Україні і в світі. Сучасна стоматологія. 2007. № 1. С. 66-72.

Beltrán-Aguilar E.D., Barker L.K., Canto M.T., Dye B.A., Gooch B.F., Griffin S.O., Hyman J., Jaramillo F., Kingman A., Nowjack-Raymer R., Selwitz R.H., Wu T. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Surveillance for dental caries, dental sealants, tooth retention, edentulism, and enamel fluorosis--United States, 1988-1994 and 1999-2002. MMWR Surveill Summ. 2005. № 54(3) Р. 1-43

Singleton R., Day G., Thomas T., Schroth R., Klejka J., Lenaker D., Berner J. Association of Maternal Vitamin D Deficiency with Early Childhood Caries. J Dent Res. 2019. № 98(5). Р.549-555 doi: 10.1177/0022034519834518.

Navarro C.L.A., Grgic O., Trajanoska K., van der Tas J.T., Rivadeneira F., Wolvius E.B., Voortman T., Kragt L. Associations Between Prenatal, Perinatal, and Early Childhood Vitamin D Status and Risk of Dental Caries at 6 Years. J Nutr. 2021. № 151(7). Р. 1993-2000. doi: 10.1093/jn/nxab075.

Schroth R.J., Lavelle C., Tate R., Bruce S., Billings R.J., Moffatt M.E. Prenatal vitamin D and dental caries in infants. Pediatrics. 2014. № 133(5). Р. e1277-84. doi: 10.1542/peds.2013-2215

Poladich I.V., Kostenko O.Yu. Role of vitamin D in the genesis of recurrent reproductive loss. Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. № 5(168). Р. 34-41; doi 10.15574/HW.2023.168.34

William Burgess Grant Vitamin D Deficiency May Explain Comorbidity as an Independent Risk Factor for Death Associated with Cancer in Taiwan. Asia-Pacific Journal of Public Health. 2015. № 27(5). Р. 572-3 doi:10.1177/1010539513491418

Anderson C.M., Gillespie S.L., Thiele D.K., Ralph J.L., Ohm J.E. Effects of Maternal Vitamin D Supplementation on the Maternal and Infant Epigenome. Breastfeed Med. 2018. № 13(5). Р. 371-380. doi: 10.1089/ bfm.2017.0231

Hong Li Y., Marren A. Recurrent pregnancy loss: A summary of international evidence-based guidelines and practice. Aust J Gen Pract. 2018. № 47(7). Р. 432-436. doi: 10.31128/AJGP-01-18-4459.

Baker A.M., Haeri S., Camargo C.A. et al. Firsttrimester maternal vitamin D status and risk of gestational diabetes (GDM): A nested case-control study. Diabetes/ Metabolism Research and Reviews. 2012. Vol. 28, № 2. P. 164-168.

Pilz S., Zittermann A., Obeid R., Hahn A., Pludowski P., Trummer C., Lerchbaum E., Pérez-López F.R., Karras S.N., März W. The Role of Vitamin D in Fertility and during Pregnancy and Lactation: A Review of Clinical Data. Int J Environ Res Public Health. 2018. № 15(10). Р. 2241. doi: 10.3390/ijerph15102241.

Любченко О. В., Северин Л. В. Біохімічні показники пульпи та мінеральні компоненти зубів дітей раннього віку з захворюваннями дихальної системи. Вісник стоматології. 2019. № 2, Т 32. С. 50-54. doi 10.35220/2078-8916-2019-32-2-50-54

Куцевляк В. Ф., Лахтін Ю. В. Індексна оцінка пародонтального статусу: навч.-метод. посіб. Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 2002. 80 с. 15. Камінський О.В. Дозування вітаміну D. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2021. № 17(5). 435-442. doi: 10.22141/2224-0721.17.5.2021.241524

Herrick K.A, Storandt R.J, Afful J., et al. Vitamin D status in the United States, 2011-2014. Am J Clin Nutr. 2019. № 110(1). Р. 150-157 doi:10.1093/ajcn/nqz037.

Майборода Р. Є. Комп'ютерна статистика : підручник. Київ : ВПЦ Київський університет, 2019. 589 с.

Brecher E.A., Lewis C.W. Infant Oral Health. Pediatr Clin North Am. 2018. № 65(5). Р. 909-921 doi: 10.1016/j.pcl.2018.05.016.

Mosaddad S.A., Tahmasebi E., Yazdanian A., Rezvani M.B., Seifalian A., Yazdanian M., Tebyanian H. Oral microbial biofilms: an update. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2019. № 38(11). Р. 2005-2019. doi: 10.1007/ s10096-019-03641-9.

Harris R., Nicoll A.D., Adair P.M., Pine C.M. Risk factors for dental caries in young children: a systematic review of the literature. Community Dent Health. 2004. № 21(1). Р. 71-85.

Berkowitz R.J. Causes, treatment and prevention of early childhood caries: a microbiologic perspective. J Can Dent Assoc. 2003. № 69(5). Р. 304-7.

Хоменко Л. О., Біденко Н. В. Ранній карієс тимчасових зубів: перспективи вирішення проблеми. Клінічна стоматологія. 2011. № 1-2, С. 64-68

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-07

Як цитувати

Сухомейло, Д., & Шнайдер, С. (2024). СТОМАТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС ТА РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D В СИРОВАТЦІ КРОВІ ПОРОДІЛЬ ТА ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ. Вісник стоматології, 126(1), 203–210. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.34

Номер

Розділ

СТОМАТОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО ВІКУ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 > >>