КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРИГЕРНИХ ЗОН ЖУВАЛЬНОЇ МУСКУЛАТУРИ ПРИ МІОФАСЦІАЛЬНОМУ БОЛЬОВОМУ СИНДРОМІ ОБЛИЧЧІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-79-86Ключові слова:
м'язовий спазм, жувальна мускулату-ра, порушення оклюзії, міофасціальний больовий син-дром обличчя, тригерні точки пальпаціїАнотація
М'язовий спазм виникає в результаті надмірного ро-зтягування, тривалого скорочення, або стомлення м'язів і становить основу міофасціального больового синдрому обличчя (МФБСО). На першому етапі в м'я-зі виникає залишкова напруга, а потім стабільний ло-кальний гіпертонус. Локальні гіпертонуси стають джерелом локальних і відображених болів і перетво-рюються в тригерні точки (ТТ). На обличчі ТТ вияв-ляються частіше в жувальних м'язах, скроневому, латеральному і медіальному крилоподібному м'язах. Основним методом виявлення тригерних точок в клі-нічній практиці, як і в діагностиці міофасціального больового синдрому обличчя в цілому, є пальпація жу-вальних м'язів.
З метою визначення клінічних особливостей болючих м'язових ущільнень (БМУ) і міофасціальних тригерних пунктів (МТП) в жувальних м'язах на тлі оклюзійної дисфункції при больовому синдромі обличчя було об-стежено 45 хворих (8 чоловіків і 37 жінок). МФБСО у них характеризувався постійним, що зберігається протягом доби, монотонним болем, ниючого, стис-каючого, тягнучого характеру. Наявність тригерних зон визначалося шляхом пальпації за методикою Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. і полягала у ви-значенні наявності больових ділянок спазмованного м'яза або больових м'язових ущільнень (БМУ). Саме ці БМУ позначалися, як критична точка (ТТ) або міо-фасціальний критичний пункт (МТП).
В результаті було встановлено, що за тривалістю захворювання терміни варіювали від 6 місяців до 5 років. Виникнення болю після відвідин стоматолога відзначили 24 (53 %) пацієнта, з яких: у 13 (54 %) па-цієнтів біль з'явився після протезування, у 4 (17 %) – після видалення зубів, у 7 (29 %) пацієнтів – після лі-кування зубів. 11 (24 %) пацієнтів пов'язують розви-ток больового синдрому з патологією СНЩС, 3 (8 %) – з ураженням трійчастого нерва, 4 (10 %) – з емо-ційним стресом і 2 (5 %) – з травмою. При пальпації м'язів на стороні болю звертали на себе увагу щільна консистенція і напруга м'язів, особливо жувальних і мімічних, а також виражена їх болючість. У цих м'я-зах пальпувалась безліч активних МТП, роздратуван-ня яких дозволяло відтворити біль, на який скаржи-лися пацієнти. Пальпація м'язів протилежного боку була безболісною або помірно болючою. Також вияв-лялися безболісні ущільнення (латентні МТП), розд-ратування яких викликало помірну болючість, без ір-радіації. Пальпація м'язів, що опускають нижню ще-лепу (щелепно-під'язиковий, двочеревний м'язи), була менш болючою у всіх хворих. При їх пальпації біль ір-радіював в язик, глотку, шию. Оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Слід зазначити ви-соку частоту розвитку МФБСО після зубного проте-зування, коли функція жувальних м'язів не встигає адаптуватися до незвичної окклюзіі. Зміни оклюзії можуть викликати мінімальні порушення в СНЩС і можуть призвести до дегенеративних змін в одному або обох суглобах.
Посилання
Simons DG, Travell JG, Simons LS. Travell and Si-mons' myofascial pain and dysfunction; the trigger point manu-al. 2 ed. Baltimore: Williams & Wilkins; 1999.
Simons DG. Review of enigmatic MTrPs as a common cause of enigmatic musculoskeletal pain and dysfunction. J.Electromyogr Kinesiol 2004;in press.
Janda V. Muscle spasm: a proposed procedure for dif-ferential diagnosis. J Manual Med 1991;6:136-13.
Harden RN, Bruehl SP, Gass S, Niemiec C, Barbick B. Signs and symptoms of the myofascial pain syndrome: a na-tional survey of pain management providers. Clin J Pain 2000;16(1):64-72.