ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МЕТОДИК ЛАТЕРАЛЬНОЇ КІСТКОВОЇ ПЛАСТИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Анотація

Альвеолярний відросток – це важлива динамічна структура, яка відповідає за підтримку зубів і безперервно адаптується до механічних навантажень, таких як жування та інші функції ротової порожнини. Його об’єм і форма залежать від положення та осі прорізування зубів, а також від механічної взаємодії з періодонтальною зв’язкою. Після втрати зуба, внаслідок відсутності навантажень, відбуваються значні зміни в кістковій тканині: остеокласти посилюють свою діяльність, що призводить до резорбції кістки, тоді як остеобласти знижують активність, сприяючи атрофії альвеолярного відростка. Цей процес найбільш інтенсивний у перші місяці після втрати зубів. Втрата зубів і відповідне зниження об’єму кісткової тканини створюють значні труднощі для проведення дентальної імплантації. У таких випадках критично важливо застосовувати методи відновлення об’єму кістки, такі як кісткова аугментація, синус- ліфтинг і направлена регенерація кісткової тканини. Ці процедури спрямовані на те, щоб відновити функціональну структуру щелепи і створити необхідні умови для успішної остеоінтеграції дентальних імплантатів. Сучасні дослідження показують, що застосування кісткової пластики перед імплантацією значно підвищує стабільність імплантатів та прогнозованість результатів. Наприклад, методи направленої кісткової регенерації, що включають використання бар’єрних мембран та інших біоматеріалів, демонструють високу ефективність у забезпеченні успішної імплантації навіть у складних випадках. Клінічні дані свідчать про те, що застосування аутогенних та ксеногенних матеріалів для відновлення дефектів кісткової тканини сприяє тривалій стабільності імплантатів. Крім того, новітні технології в регенерації кісткової тканини, такі як використання факторів росту і стовбурових клітин, відкривають нові перспективи для прискорення та покращення якості відновлювальних процесів. Ці методи стимулюють більш швидку та ефективну регенерацію кістки, що знижує ризик ускладнень і підвищує шанси на успішну імплантацію. Таким чином, технології кісткової пластики постійно удосконалюються, що дозволяє покращити не лише результати лікування, але й загальну якість життя пацієнтів. Однією з найважливіших проблем, з якими стикаються стоматологи при плануванні дентальної імплантації, є недостатній об’єм кісткової тканини в зоні альвеолярного гребеня. Без належної кількості кістки імплантат не може бути встановлений стабільно, що може призвести до ускладнень або навіть відмови від процедури. Втрата кісткової тканини відбувається не лише після видалення зуба, але й через пародонтальні захворювання, травми та інфекції. Тому важливо враховувати всі можливі фактори, які можуть вплинути на успішність лікування, і застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Загалом, відновлення достатнього об’єму кісткової тканини є ключовим фактором для довготривалого успіху дентальної імплантації. Сучасні методи кісткової аугментації, направленої кісткової регенерації та інноваційні матеріали дозволяють значно покращити результати хірургічного втручання, навіть у складних клінічних випадках. Індивідуальний підхід, ретельне планування та використання сучасних хірургічних технологій забезпечують високі показники успішності дентальної імплантації і дають можливість пацієнтам повернути не лише естетичну привабливість посмішки, а й функціональність зубів.