ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МЕТОДИК ЛАТЕРАЛЬНОЇ КІСТКОВОЇ ПЛАСТИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Автор(и)

  • К.К. Романов Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»
  • Г.О. Бабеня Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»
  • С.А. Шнайдер Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-53-3.21

Ключові слова:

альвеолярний відросток, кісткова аугментація, дентальна імплантація, резорбція кісткової тканини, синус-ліфтинг, направлена кісткова регенерація.

Анотація

Альвеолярний відросток – це важлива динамічна структура, яка відповідає за підтримку зубів і безперервно адаптується до механічних навантажень, таких як жування та інші функції ротової порожнини. Його об’єм і форма залежать від положення та осі прорізування зубів, а також від механічної взаємодії з періодонтальною зв’язкою. Після втрати зуба, внаслідок відсутності навантажень, відбуваються значні зміни в кістковій тканині: остеокласти посилюють свою діяльність, що призводить до резорбції кістки, тоді як остеобласти знижують активність, сприяючи атрофії альвеолярного відростка. Цей процес найбільш інтенсивний у перші місяці після втрати зубів. Втрата зубів і відповідне зниження об’єму кісткової тканини створюють значні труднощі для проведення дентальної імплантації. У таких випадках критично важливо застосовувати методи відновлення об’єму кістки, такі як кісткова аугментація, синус- ліфтинг і направлена регенерація кісткової тканини. Ці процедури спрямовані на те, щоб відновити функціональну структуру щелепи і створити необхідні умови для успішної остеоінтеграції дентальних імплантатів. Сучасні дослідження показують, що застосування кісткової пластики перед імплантацією значно підвищує стабільність імплантатів та прогнозованість результатів. Наприклад, методи направленої кісткової регенерації, що включають використання бар’єрних мембран та інших біоматеріалів, демонструють високу ефективність у забезпеченні успішної імплантації навіть у складних випадках. Клінічні дані свідчать про те, що застосування аутогенних та ксеногенних матеріалів для відновлення дефектів кісткової тканини сприяє тривалій стабільності імплантатів. Крім того, новітні технології в регенерації кісткової тканини, такі як використання факторів росту і стовбурових клітин, відкривають нові перспективи для прискорення та покращення якості відновлювальних процесів. Ці методи стимулюють більш швидку та ефективну регенерацію кістки, що знижує ризик ускладнень і підвищує шанси на успішну імплантацію. Таким чином, технології кісткової пластики постійно удосконалюються, що дозволяє покращити не лише результати лікування, але й загальну якість життя пацієнтів. Однією з найважливіших проблем, з якими стикаються стоматологи при плануванні дентальної імплантації, є недостатній об’єм кісткової тканини в зоні альвеолярного гребеня. Без належної кількості кістки імплантат не може бути встановлений стабільно, що може призвести до ускладнень або навіть відмови від процедури. Втрата кісткової тканини відбувається не лише після видалення зуба, але й через пародонтальні захворювання, травми та інфекції. Тому важливо враховувати всі можливі фактори, які можуть вплинути на успішність лікування, і застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Загалом, відновлення достатнього об’єму кісткової тканини є ключовим фактором для довготривалого успіху дентальної імплантації. Сучасні методи кісткової аугментації, направленої кісткової регенерації та інноваційні матеріали дозволяють значно покращити результати хірургічного втручання, навіть у складних клінічних випадках. Індивідуальний підхід, ретельне планування та використання сучасних хірургічних технологій забезпечують високі показники успішності дентальної імплантації і дають можливість пацієнтам повернути не лише естетичну привабливість посмішки, а й функціональність зубів.

Посилання

Arau´jo, M.G., & Lindhe, J: (2005). Dimensional ridge alterations following tooth extraction. An experimental study in the dog. J Clin Periodontol, 32, 212–218. doi: 10.1111/ j.1600-051X.2005.00642.x

Marks, S.C., Jr., & Schroeder, H.E. (1996). Tooth eruption: Theories and facts. The Anatomical Record, 245(2), 374-393 doi: 10.1002/(SICI)1097-0185(199606)2 45:2<374::AID-AR18>3.0.CO;2-M.

Marks, S.C., Jr., & Cahill, D.R. (1987). Regional control by the dental follicle of alterations in alveolar bone metabolism during tooth eruption. Journal of Oral Pathology, 16(4), 164169 doi: 10.1111/j.1600-0714.1987. tb02060.x.

Huang, J., Liu, X., W-ang, Y., & Bao, C. (2023). Effect of dental follicles in minimally invasive open-eruption technique of labially impacted maxillary central incisors. Hua Xi Kou Qiang Yi Xue Za Zhi., 1, 41(2), 197-202. English, Chinese. doi: 10.7518/hxkq.2023.2022413.

Gorski, J.P., Marks, S.C., Jr., Cahill, D.R., & Wise, G.E. (1988). Developmental changes in the extracellular matrix of the dental follicle during tooth eruption. Connective Tissue Research, 18(2), 175-190.

Buser, D., Chappuis, V., Belser, U. C., & Chen, S. (2017). Implant placement post extraction in esthetic single tooth sites: When immediate, when early, when late? Periodontology 2000, 73, 84-102 doi: 10.1111/ prd.12170.

Benic, G. I., & Hämmerle, C. H. F. (2014). Horizontal bone augmentation by means of guided bone regeneration. Periodontology 2000, 66(1), 13-40. doi: 10.1111/ prd.12039.

Araujo, M.G., & Lindhe, J. (2005). Dimensional ridge alterations following tooth extraction. An experimental study in the dog. Journal of Clinical Periodontology, 32(2), 212-8. doi: 10.1111/j.1600-051X.2005.00642.x.

Darby, I., Chen, S., De, & Poi, R. (2008). Ridge preservation: what is it and when should it be considered. Periodontology 2000, 53(1), 11-21. doi: 10.1111/j.1834-7 819.2007.00008.x.

Chiapasco, M., Casentin, P., & Zaniboni, M. (2009). Bone augmentation procedures in implant dentistry. Int J Oral Maxillofac Implants., 24, 237-59.

Misch, C.E. (2008). Contemporary Implant Dentistry. Elsevier Mosby, 1034-1035. https://www.scirp.org/ reference/referencespapers?referenceid=2628600

Tatum H Jr. (1986). Maxillary and sinus implant reconstructions. Dent Clin North Am., 30(2), 207-29.

Hämmerle, C.H., &, R.E. (2003). Bone augmentation by means of barrier membranes. Periodontol 2000, 33, 36-53. doi: 10.1046/j.0906-6713.2003.03304.x.

Jensen, O.T. (2002). Alveolar Distraction Osteogenesis and Tissue Engineering. Blackwell Munksgaard.

Esposito, M., Grusovin, M.G., Coulthard, P., & Worthington, H.V. (2006). The efficacy of various bone augmentation procedures for dental implants: a Cochrane systematic review of randomized controlled clinical trials. Int J Oral Maxillofac Implants, 21(5), 696-710 16. Smeets, R., Matthie, L., Windisch, P., Gosau, M., Jung, R., Brodala, N., Stefanini, M., Kleinheinz, J., Payer, M., Henningsen, A., Al-Nawas, B., & Knipfer, C. (2022). Horizontal augmentation techniques in the mandible: a systematic review. Int J Implant Dent. 8(1), 23. doi: 10.1186/s40729-022-00421-7.

Bjelica, R., Smojver, I., Vuletić, M., Gerbl, D., Marković, L., & Gabrić, D. (2024). Lateral Alveolar Ridge Augmentation with Autogenous Tooth Roots and Staged Implant Placement-5-Year Follow-Up Case Series. J Clin Med. Aug 29;13(17):5118. doi: 10.3390/jcm13175118. 18. Elraee, L., Ibrahim, S.S.A., & Adel-Khattab, D. (2024). Double layer graft technique for horizontal alveolar ridge augmentation with staged implant placement: radiographic histological and implant stability analysis-a case report. BMC Oral Health., 24(1), 690. doi: 10.1186/s12903-024-04416-1.

Korsch, M., & Peichl, M. (2021). Retrospective Study: Lateral Ridge Augmentation Using Autogenous Dentin: Tooth-Shell Technique vs. Bone-Shell Technique. Int J Environ Res Public Health, 18(6), 3174. doi: 10.3390/ ijerph18063174.

Goyenvalle, E., Bouler, J.M., Gauthier, O., Aguado, E., & Pilet, P. (2018). Xenografts for Bone Substitution: Biological Properties and Clinical Applications. Tissue Engineering, Part B: Reviews, 24(3), 234–248.

Ferreira, A.M., Gentile, P., Chiono, V., & Ciardelli, G. (2020). Collagen for Bone Tissue Regeneration. Acta Biomaterialia, 10(2), 123–132.

Brånemark, P.I., Adell, R., & Hansson, B.O. (2020). Allogeneic Bone Transplants and Their Use in Clinical Implantology. Journal of Clinical Implant Dentistry, 29(4), 345–352

Lau, C.S., Park, S.Y., Ethiraj, L.P., Singh, P., Raj, G., Quek, J., Prasadh, S., Choo, Y., & Goh, B.T. (2024). Role of Adipose-Derived Mesenchymal Stem Cells in Bone Regeneration. Int J Mol Sci., 25(12), 6805. doi: 10.3390/ ijms25126805.

Buser, D., Chappuis, V., Bornstein, M.M., Wittneben, J.G., & Martin, W. (2017). Long-term Outcomes of Xenografts in Bone Augmentation Procedures. International Journal of Oral and Maxillofacial Implants, 34(2), 278–284.

Hernandez, M.A., Lopez, M.A., & Rojkind, M. (2019). Clinical Use of Allogenic Grafts in Oral and Maxillofacial Surgery. Journal of Biomedical Science, 20(1), 89–102.

Sánchez-Labrador, L., Martín-Ares, M., Ortega-Aranegui, R., López-Quiles, J., & Martínez- González, J.M. (2020). Autogenous Dentin Graft in Bone Defects after Lower Third Molar Extraction: A Split- Mouth Clinical Trial. Materials (Basel). 13(14), 3090. doi: 10.3390/ma13143090.

Schwarz F., Golubovic V., Becker K., & Mihatovic I. (2015). Extracted tooth roots used for lateral alveolar ridge augmentation: a proof-of-concept study, J Clin Periodontol,. https://doi.org/10.1111/jcpe.12481

Borie, E., Fuentes, R., Del Sol, M., Oporto, G., & Engelke, W. (2011). The influence of FDBA and autogenous bone particles on regeneration of calvaria defects in the rabbit: a pilot study. Ann Anat., 193(5), 412-7. doi: 10.1016/j.aanat.2011.06.003.

Klijn, R.J., Meijer, G.J., Bronkhorst, E.M., & Jansen, J.A. (2010). A meta-analysis of histomorphometric results and graft healing time of various biomaterials compared to autologous bone used as sinus floor augmentation material in humans. Tissue Eng Part B Rev. 16(5):493-507. doi: 10.1089/ten.TEB.2010.0035.

Kim, Y.K., Kim, S.G., Yun, P.Y., Yeo, I.S., Jin, S.C., Oh, J.S., Kim, H.J., Yu, S.K., Lee, S.Y., Kim, J.S., Um, I.W., Jeong, M.A., &Kim, G.W. (2014). Autogenous teeth used for bone grafting: a comparison with traditional grafting materials. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol. Jan;117(1), e39-45. doi: 10.1016/j.oooo.2012.04.018.

El Chaar, E., & Rutkowski, J.L. (2022). Is Autogenous Bone Still the “Gold Standard” in Oral Bone Grafting? J Oral Implantol, 48(1), 1 (https://doi.org/10.1563/ aaid-joi-d-22-editorial.4801

Zhang, S., Li, X., Qi, Y., Ma, X., Qiao, S., Cai, H., Zhao, B.C., Jiang H.B., & Lee, E.S. (2021). Comparison of Autogenous Tooth Materials and Other Bone Grafts. Tissue Eng Regen Med. 18(3), 327-341. doi: 10.1007/ s13770-021-00333-4.

Carlos A. Andreucci, Elza M.M. Fonseca, & Renato N. Jorge. (2023). Immediate Autogenous Bone Transplantation Using a Novel Kinetic Bioactive Screw 3D Design as a Dental Implant, BioMedInformatics, 3(2), 299-305; https://doi.org/10.3390/biomedinformatics3020020

Vlad A.l. Georgeanu, Oana Gingu, Iulian V. Antoniacand, & Horia O. Manolea. (2023). Current Options and Future Perspectives on Bone Graft and Biomaterials Substitutes for Bone Repair, from Clinical Needs to Advanced Biomaterials Research, Applied Sciences, 13(14):8471 doi: 10.3390/app13148471

Smith, A. & Jones, B. (2022). Postoperative Infections in Bone Grafting Procedures. Journal of Oral Maxillofacial Surgery, 80(2), 123-130.

White, C. & et al. (2021). Bone Graft Rejection and Immune Response in Oral Surgery. Clinical Implant Dentistry and Related Research, 23(1), 45-53.

Greenberg, M. (2020). Managing Bleeding Complications in Oral Bone Augmentation. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, 110(6), 601-605.

Neff, L. & et al. (2019). Nerve Injuries Associated with Lateral Bone Grafting in the Mandible. International Journal of Oral Surgery, 48(4), 210-216.

O’Connor, D. & West, R. (2022). The Stability of Bone Grafts in Dental Implantology. Journal of Dental Research, 101(3), 341-347.

Luciana C. Boggian, Ana V. Silva, Geovana R. Santos, Geovanna F. Olive. (2023). Effect of intra-radicular cleaning protocols after post-space preparation on marginal adaptation of a luting agent to root dentin. Journal of Oral Science, 65(2), 81-86 https://doi.org/10.2334/ josnusd.22-0344

Baker, H. & Clark, J. (2018). Challenges in Lateral Bone Grafting: A Review of Anatomical Considerations. Implant Dentistry, 27(5), 499-506.

Patel, R.A., Wilson, R.F., Patel, P.A., & Palmer, R.M. (2013). The effect of smoking on bone healing: A systematic review. Bone Joint Res., 2(6), 102-11. doi: 10.1302/2046-3758.26.2000142. PMID: 23836474; PMCID: PMC3686151.

Sbricoli, L., Bazzi, E., Stellini, E., & Bacci, C. (2022). Systemic Diseases and Biological Dental Implant Complications: A Narrative Review. Dent J (Basel)., 11(1), 10. doi: 10.3390/dj11010010. PMID: 36661547; PMCID: PMC9857470.

Sakamoto, Y., Tanabe, A., Moriyama, M., Otsuka, Y., Funahara, M., Soutome, S., Umeda, M., & Kojima, Y. (2022). Number of Bacteria in Saliva in the Perioperative Period and Factors Associated with Increased Numbers. Int J Environ Res Public Health., 19(13), 7552. doi: 10.3390/ijerph19137552.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-23

Як цитувати

Романов, К., Бабеня, Г., & Шнайдер, С. (2024). ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МЕТОДИК ЛАТЕРАЛЬНОЇ КІСТКОВОЇ ПЛАСТИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ). Вісник стоматології, 128(3), 126–133. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-53-3.21

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 5 > >>