ВИКОРИСТАННЯ МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ДЛЯ СТРАТИФІКАЦІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ПАЦІЄНТІВ У ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.1Ключові слова:
пост-COVID-19-синдром; слизова оболонка порожнини рота; рецидивуючий герпетичний стоматит; хронічний рецидивуючий афтозний стоматит; запалення; біомаркери; співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів.Анотація
Сучасні дослідження розглядають гематологічні порушеннями як фактори ризику пост-COVID-19 станів. Біомаркери крові можуть бути цінними для оцінки інтенсивності запалення слизової оболонки порожнини рота. Метою дослідження є оцінка клінічної інформативності NLR для діагностики та стратифікації проявів пост-COVID-19-синдрому на слизовій оболонці порожнини рота порівняно з іншими лабораторними параметрами (сироватковий феритин, цитокін IL-6, С-реактивний білок). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ерозивними ураженнями СОПР, із підтвердженим в анамнезі діагнозом COVID-19 в респіраторних зразках методом ПЛР. Контрольну групу склали 19 пацієнтів без ураження СОПР і без ковідної історії. Для порівняння відмінностей лабораторних маркерів використали панель із чотирьох параметрів – біомаркерів запалення: сироватковий феритин, цитокін IL-6, С-реактивний білок і співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (NLR). Результати дослідження. Клінічне обстеження, оцінка клініко-анамнестичних даних, використання допоміжних тестів для підтвердження діагнозу в пацієнтів основної групи дозволили виявити профіль ураженої популяції: хворі на рецидивуючий герпетичний стоматит (РГС) склали 29 осіб (61,79 %), на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС) – 18 осіб (38,30 %). Огляд порожнини рота в пацієнтів, хворих на РГС і ХРАС, дозволяв візуалізувати наявність афт, оцінити їх розміри, конфігурацію та локалізацію. Оцінка гематологічних параметрів показала, що рівень сироваткового феритину був значно вищим у хворих на РГС, при ХРАС суттєвих відмінностей у його рівні не було виявлено. Відмічався підвищений викид цитокіна IL-6, який у хворих на ХРАС в 5 разів перевищував показник здорових осіб. Концентрація С-реактивного білка в хворих на РГС перевищувала аналогічний показник осіб контрольної групи в 6 разів, у хворих на ХРАС – у понад 30 разів. Середнє значення NLR у хворих на ХРАС вдвічі перевищувало показник хворих на РГС. Висновки. Продемонстровано клінічну інформативність NLR як маркера запалення та індикатор для розпізнавання постковідних станів у прогнозуванні рецидивування запальних захворювань СОПР у пацієнтів із постковідним синдромом.
Посилання
Kanatas A., Hart P., Mücke T. Hypercoagulability following COVID-19 infection: at what stage is it safe to do a free flap? Br J Oral Maxillofac Surg. 2020. Vol. 58(10). Р. 232-233. doi: 10.1016/j.bjoms.2020.08.092
Faria S.S., Fernandes P.C., Silva M.J., Lima V.C., Fontes W., Freitas-Junior R., Eterovic A.K., Forget P. The neutrophil-to-lymphocyte ratio: a narrative review. Ecancermedicalscience. 2016. Vol. 10. Р. 702. doi: 10.3332/ecancer.2016.702
Papa A., Emdin M., Passino C., Michelassi C., Battaglia D., Cocci F. Predictive value of elevated neutrophil-lymphocyte ratio on cardiac mortality in patients with stable coronary artery disease. Clin Chim Acta. 2008. Vol. 395(1-2). Р. 27-31. doi: 10.1016/j. cca.2008.04.019
Öztürk A.H.M.E.T., Şahan E., Mirçik A.B., Deveci E., Yilmaz O., Kirpinar I. Mean platelet volume and neutrophil to lymphocyte ratio decrease in patients with depression with antidepressant treatment. Archives of Clinical Psychiatry (São Paulo). 2019. Vol. 46(1). Р. 9-13.
Zahorec R., Hulin I., Zahorec P. Rationale Use of Neutrophil-to-lymphocyte ratio for early diagnosis and stratification of COVID-19. Bratisl Lek Listy. 2020. Vol. 121(7). Р. 466-470. doi: 10.4149/BLL_2020_077
Azab B., Zaher M., Weiserbs K.F., Torbey E., Lacossiere K., Gaddam S., Gobunsuy R., Jadonath S., Baldari D., McCord D., Lafferty J. Usefulness of neutrophil to lymphocyte ratio in predicting short- and long-term mortality after non-ST-elevation myocardial infarction. Am J Cardiol. 2010. Vol. 106(4). Р. 470-476. doi: 10.1016/j. amjcard.2010.03.062
de Jager Cornelis P.C., van Wijk P.T.L., Mathoera Rejiv B., de Jongh-Leuvenink J., van der Poll T., Wever P.C. (2010). Lymphocytopenia and neutrophil-lymphocyte count ratio predict bacteremia better than conventional infection markers in an emergency care unit. Critical Care. Vol. 14(5). R192. doi: 10.1186/cc9309
Fu J., Kong J., Wang W., Wu M., Yao L., Wang Z., Jin J., Wu D., Yu X. The clinical implication of dynamic neutrophil to lymphocyte ratio and D-dimer in COVID-19: A retrospective study in Suzhou China. Thrombosis Research. 2020. Vol. 192. Р. 3-8. doi: 10.1016/j. thromres.2020.05.006
Levy Y., Derazne E., Shilovsky A., Kagansky D., Derkath A., Chepelev V., Mazurez E., Stambler I., Kagansky N. Neutrophil to lymphocyte ratio and platelet to lymphocyte ratio, are they markers of COVID-19 severity or old age and frailty? A comparison of two distinct cohorts. Front Med (Lausanne). 2023. Vol. 10. Р. 1222692. doi: 10.3389/fmed.2023.1222692
Karimi A., Shobeiri P., Kulasinghe A., Rezaei N. Novel Systemic Inflammation Markers to Predict COVID-19 Prognosis. Front Immunol. 2021. Vol. 12. Р. 741061. doi: 10.3389/fimmu.2021.741061
Liu Y., Du X., Chen J., Jin Y., Peng L., Wang H.H.X., Luo M., Chen L., Zhao Y. Neutrophil-to-lymphocyte ratio as an independent risk factor for mortality in hospitalized patients with COVID-19. J Infect. 2020. Vol. 81(1). Р. 6-12. doi: 10.1016/j.jinf.2020.04.002
Balta S., Celik T., Mikhailidis D.P., Ozturk C., Demirkol S., Aparci M., Iyisoy A. The Relation Between Atherosclerosis and the Neutrophil-Lymphocyte Ratio. Clin Appl Thromb Hemost. 2016. Vol. 22(5). Р. 405-411. doi: 10.1177/1076029615569568
Templeton A.J., McNamara M.G., Šeruga B., Vera- Badillo F.E., Aneja P., Ocaña A., Leibowitz-Amit R., Sonpavde G., Knox J.J., Tran B., Tannock I.F., Amir E. Prognostic role of neutrophil-to-lymphocyte ratio in solid tumors: a systematic review and meta-analysis. J Natl Cancer Inst. 2014. Vol. 106(6). Р. 124. doi: 10.1093/jnci/dju124
Ghafori S.S., Yousefi Z., Bakhtiari E., Mohammadi Mahdiabadi Hasani M.H., Hassanzadeh G. Neutrophilto- lymphocyte ratio as a predictive biomarker for early diagnosis of depression: A narrative review. Brain Behav Immun Health. 2024. Vol. 36. Р. 100734. doi: 10.1016/j. bbih.2024.100734
Tokgoz S., Kayrak M., Akpinar Z., Seyithanoğlu A., Güney F., Yürüten B. Neutrophil lymphocyte ratio as a predictor of stroke. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2013. Vol. 22(7). Р. 1169-1174. doi: 10.1016/j.jstrokecereb rovasdis.2013.01.011
Al-Mazedi M.S., Rajan R., Al-Jarallah M., Dashti R., Al Saber A., Pan J., Zhanna K.D., Abdelnaby H., Aboelhassan W., Almutairi F., Alotaibi N., Al Saleh M., AlNasrallah N., Al-Bader B., Malhas H., Ramadhan M., Brady P.A., Al-Zakwani I., Setiya P., Abdullah M., Alroomi M., Tse G. Neutrophil to lymphocyte ratio and in-hospital mortality among patients with SARS-CoV-2: A retrospective study. Ann Med Surg (Lond). 2022. Vol. 82. Р. 104748. doi: 10.1016/j.amsu.2022.104748
Cui R.Z., Bruce A.J., Rogers R.S. Recurrent aphthous stomatitis. Clin Dermatol. 2016. Vol. 34(4). Р. 475-481. doi: 10.1016/j.clindermatol.2016.02.020
Gomes C.C., Gomez R.S., Zina L.G., Amaral F.R. Recurrent aphthous stomatitis and Helicobacter pylori. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2016. Vol. 21(2). Р. 187- 91. doi: 10.4317/medoral.20872
Edgar N.R., Saleh D., Miller R.A. Recurrent Aphthous Stomatitis: A Review. J Clin Aesthet Dermatol. 2017. Vol. 10(3). Р. 26-36.
Preeti L., Magesh K., Rajkumar K., Karthik R. Recurrent aphthous stomatitis. J Oral Maxillofac Pathol. 2011. Vol. 15(3). Р. 252-256. doi: 10.4103/0973-029X.86669
Naess A., Nilssen S.S., Mo R., Eide G.E., Sjursen H. Role of neutrophil to lymphocyte and monocyte to lymphocyte ratios in the diagnosis of bacterial infection in patients with fever. Infection. 2017. Vol. 45(3). Р. 299-307. doi: 10.1007/s15010-016-0972-1
