ОСОБЛИВОСТІ ХРОМОСОМНИХ ПОРУШЕНЬ У ЛІМФОЦИТАХ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
Ключові слова:
генералізований пародонтит, лімфоцити, метафазний аналіз, хромосомні абераціїАнотація
Для з’ясування деяких механізмів розвитку генералізованого пародонтиту (ГП) та встановлення імуноцитогенетичного статусу пацієнтів використали метод метафазного аналізу каріотипу в лімфоцитах периферійної крові із ме-тою вивчення частоти і спектру хромосомних аберацій (ХА) у здорових осіб та у хворих на ГП хронічного перебігу різних ступенів розвитку.
Обстежено 54 особи, серед яких: 18 (8 чоловіків і 10 жінок) здорових (І група); 24 (по 12 чоловіків і жінок) хворих на ГП початкового-І ступеня (ІІ група) і 12 (по 6 чоловіків і жінок) хворих на ГП ІІ-ІІІ ступеня (ІІІ група). Каріотипування лімфоцитів здійснено за стандартною методикою культури клітин в поживному середовищі ,,PB-max”. Від кожного обстеженого аналізували по 100 мета-фаз у пластинці із добрим розкидом хромосом за допомо-гою мікроскопа ,,Axioskop” фірми Zeizz (зб.: х 1000) та про-грамного забезпечення оптико-електронного комплексу „Метаскан-2”. Вивчали частоту і спектр ХА хроматидно-го (одиночні фрагменти) та хромосомного (розриви, пробіли, парні фрагменти, транслокації, делеції, дицентри-ки) типів.
Виявлено достовірне збільшення частоти ХА у хворих на ГП порівняно зі здоровими, як у чоловіків, так і в жінок. Кількість ХА наростала з поглибленням ураження тканин пародонта: у хворих ІІІ групи їхнє число суттєво підвищувалося порівняно з даними ІІ групи, особливо в жінок. Гендерні відмінності в частоті ХА проявлялися тим, що в здорових і хворих на ГП жінок усіх ступенів розвитку вона була вищою, ніж у чоловіків. Установлено істотні зміни спектру ХА у хворих порівняно зі здоровими за всіма, крім частки одиночних фрагментів, показниками. Число всіх варіантів ХА мало тенденцію до зростання у хворих ІІІ групи порівняно з даними хворих ІІ групи.
Посилання
Борисенко А.В. Вплив захворювань пародонту на загаль-ний стан організму / А.В. Борисенко // Здоров’я суспільства. – 2013. – Т.2, №1. – С. 32-37.
Юдіна Н.О. Застосування молекулярно-генетичного методу в діагностиці хвороб пародонту у населення Білорусії / Н.О. Юдіна, А.В. Люговська, С.А. Костюк // Вісник стоматології. – 2008. – №5-6. – С. 49-55. 3. Long Non-Coding RNAs in Multifactorial Diseases: Another Layer of Complexity / G.A. Cipolla, J.C. De Oliveira, A. Salviano-Silva, S.C. Lobo-Alves // Non-Coding RNA. − 2018. − V. 4, №.13. − P.1-25.
Назаренко М.С. Вариабельность генома соматических клеток при многофакторных заболеваниях человека / М.С. Наза-ренко, А.А. Слепцов, А.В. Марков, В.П. Пузырев // Медицинская генетика. – 2017. – Т. 16, № 12. – С. 4-8.
Кашеварова А.А. Перспективы и ограничения редактиро-вания кариотипа и хромосомной терапии / А.А. Кашеварова, О.Л. Серов, И.Н. Лебедев // Медицинская генетика. – 2018. – Т. 17, № 10. – С. 35-37.
Цитогенетические нарушения у больных раком легкого: феномен rogue cells в клетках крови / М.Л. Баканова, В.И. Минина, А.А. Тимофеева [и др.] // Медицинская генетика. – 2018. – Т. 17, № 2. – С. 18-23.
Чернюк Н.В. Цитогенетичні маркери тяжкості перебігу хронічного обструктивного бронхіту / Н.В. Чернюк // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №3. – С. 96-99.
Козовий Р.В. Частота та спектр хромосомних аберацій, асоціацій акроцентричних хромосом у довгожителів різних екологічних районів Івано- Франківської області / Р.В. Козовий // Проблемы старения и долголетия. – 2013. – Т.22, №2. – С. 121-126.
Палійчук В.І. Визначення спадкової схильності до протезних стоматитів за показниками метафазного аналізу / І.В.Палійчук // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т.14, №4. – С. 73-75.
Зерова-Любимова Т.Е. Цитогенетичні методи дослідження хромосом людини (методичні рекомендації) / Т.Е. Зерова-Любимова, Н.Г. Горовенко. – Київ. – 2003. – 24 с.
Зерова-Любимова Т.Е. Стандарти аналізу препаратів хромосом людини (методичні рекомендації) / Т.Е. Зерова-Любимова, Н.Г. Горовенко. – К. – 2003. – 52 с.
