ОЦІНКА КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УСУНЕННЯ МІСЦЕВИХ ТРАВМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ ПОРОЖНИНИ РОТА ПРИ ЛІКУВАННІ ОСЕРЕДКОВАНИХ УРАЖЕНЬ М’ЯКИХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ

Анотація

Мета дослідження. Оцінка клінічної ефективності застосування прямих фотокомпозитних відновлень девіталізованих зубів, коронкові частини яких зазнали значного руйнування, для профілактики та лікування осередкованих уражень м’яких тканин пародонту у ділянці премолярів. Методи дослідження. Були проведені корпоративіські дослідження наукової літератури, присвяченої вивченню патогенезу, клінічним проявам та лікуванню осередкованих захворювань пародонту. У пацієнтів проводили визначення та наступний аналіз динаміки змін показників гігієнічного, гінгівального та пародонтального індексів ще до відновлення значно зруйнованих премолярів, після нього та відтерміновано. Також здійснювали динамічну клінічну оцінку стану прямих фотокомпозитних відновлень девіталізованих зубів, коронкові частини яких зазнали значного та повного руйнування, згідно критеріїв USPHS: візуально та інструментально оцінювали рівень збереженості прямих реставрацій, виконаних традиційним та запропонованим нами методом. Наукова новизна. За результатами корпоративітських досліджень наукової літератури, присвяченої вивченню патогенезу, клініці та лікуванню осередкованих захворювань пародонту, встановлено відсутність комплексно проаналізованих сучасних наукових даних стосовно стану та лікування м’яких тканин пародонту зубів із тотально зруйнованою коронковою частиною. Вивчення результатів візуального та інструментального аналізу стану фотокомпозитних відновлювань тотального дефекту твердих тканин коронкової частини зуба у віддалених термінах показало, що серед значень, отриманих у першій групі дослідження, де адгезивна підготовка була доповнена змиванням дистильованої води етанолом, та другої групи, де був застосований стандартний підхід, виявлено чітку тенденцію поліпшення клінічних результатів відновлювального лікування у першій групі. Кількість сколів фотокомпозиту у віддалених строках була меншою у першій групі дослідження у порівнянні із другою: на контактних поверхнях відновлень на 14,3%, з боку піднебіння – на 14,4%, вестибулярно – на 16,0%. Результати визначення часткової зміни кольору реставрацій, шорсткості їх поверхні та крайового забарвлення також були меншими у першій групі, відповідно, на на 16,5%, 16,3% та 20,3%. Вивчення показників гігієнічного, гінгівального та пародонтального індексу до відновлювального лікування та за його результатами виявило достовірне поліпшення їх значень у порівнянні із вихідними даними. Значення індексу Silness-Loe до лікування складало 2,21±0,20 балу, за два тижні після лікування знизилось до 1,42±0,22 балу, за два місяці складало 0,82±0,20 балу. Значення індексу РМА до початку лікування складало 17,66±0,76%, за два тижня після проведеного лікування знизилось до 9,88±1,08%, а за два місяці поспіль складало 2,22±0,26%. Значення індексу Рі до лікування складало 1,08±0,16 балу, за два тижня після лікування знизилось до 0,72±0,04 балу, а за два місяці до 0,12±0,05 балу. Висновки. Результати проведених наукових досліджень свідчать про ефективність запропонованого методу відновлення зруйнованих природних коронок зубів. Вивчення стану прямих відновлень тотального дефекту коронкової частини зуба, виконаних за запропонованим методом, показав, що метод не поступається відомим, а його використання поліпшує показники клінічних критеріїв USPHS. При застосуванні запропонованого відновлювального лікування спостерігається стійка позитивна динаміка значень індексів Silness-Loe, РМА та Рі, яка показує їх істотне зниження (р <0,001), що підтведжує позитивний лікувальний ефект відносно м’яких тканин пародонту за рахунок усунення місцевих трамуючих факторів відновлюванням коронкової частини зуба.