КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОКЛЮЗІЇ І ФУНКЦІЇ СНЩС У ХВОРИХ МІОФАСЦІАЛЬНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ ОБЛИЧЧЯ

Анотація

Міофасціальний больовий синдром обличчя (МФБСО) є міждисциплінарною проблемою та посеред усіх різновидів прозопалгій, представляє найбільші труднощі в діагностиці та лікуванні, як для неврологів, так і для стоматологів. Існуюче в літературі різноманіття термінології МФБСО (м'язовий больовий дисфункціональний синдром, синдром скронево- нижньощелепного суглоба, синдром Костена, оклюзійно-артикуляційний синдром) відображає відсутність єдиних поглядів як на його розповсюдженість, так і на роль кожного із можливих компонентів.
Усі обстежені хворі були розділені на 3 групи:
I група – пацієнти, які не мали скарг щодо органів ротової порожнини з ортогнатичним прикусом і не мають ознак міофасціального больового синдрому обличчя (30 пацієнтів).
II група – пацієнти, що не мали скарг з боку скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних м'язів, але мають ознаки міофасціального больового синдрому обличчя (45 пацієнтів).
III група – пацієнти зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками міофасціального больового синдрому (23 хворих).
При обстеженні пацієнтів оцінювали характер оклюзійних взаємовідносин: ортогнатичний прикус, глибокий прикус, прямий прикус, медіальний прикус, дистальний прикус, відкритий в передньому відділі, перехресний прикус.
Клінічне обстеження проводилось шляхом зовнішнього ог-ляду і огляду порожнини рота. При зовнішньому огляді пацієнтів звертали увагу на співвідношення окремих відділів обличчя (верхнього, середнього та нижнього), вираженість носогубних підборідних складок, відкривання рота, харак-тер руху суглобових голівок, наявність шумів в суглобах при рухах нижньої щелепи, стан жувальних м'язів, відкривання рота. При огляді порожнини рота визначали вид прикусу, наявність тяжів слизової оболонки присінка порожнини рота, глибину присінка порожнини рота. При огляді зубних рядів звертали увагу на наявність передчасних контактів (центричних і ексцентричних), враховували деформації зуб-них рядів, аномалії прикусу і положення окремих зубів, ная-вність підвищеного стирання зубів, стан пародонту, наяв-ність зубних протезів, каріозні і некаріозні ураження зубів, відсутність зубів (повне або часткове). Проводилась паль-пація жувальних, скроневих, медіальних і крилоподібних м'я-зів.
Встановлено, що:
- Найбільш значущі відмінності в клінічних показниках при МФБСО між групою контролю та пацієнтами, які не пред'являють скарг з боку скронево-нижньощелепного суг-лоба та жувальних м'язів, але що мали ознаки МФБСО були відмічені за наступними клінічними ознаками: відчуття «втоми» в жувальних м'язах при прийомі їжі, наявність «шумів» при відкриванні рота і наявність бокових зміщень нижньої щелепи при відкриванні рота.
- До числа клінічних особливостей що відрізняють пацієнтів зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками міофасціального больового синдрому обличчя можуть бути віднесені: наявність передчасних контактів, ортодонтичні аномалії. Наявність болісних ущільнень в жувальних м'язах при пальпації.
- Найбільш значущими клінічними ознаками з боку оклюзії та функції СНЩС у пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом обличчя є: шум при рухах нижньої щелепі (+62,23 %); клацання СНЩС при рухах нижньої щелепи в анамнезі (+57,97 %); бокові зміщення нижньої щелепи при відкриванні рота (+27,05 %); наявність супраконтактів в центральній, передній та боковій оклюзіях (+22,23%).