ПРЯМІ ФОТОКОМПОЗИЦІЙНІ ВІДНОВЛЕННЯ ЗУБІВ: СТАН ТА ПОРУШЕННЯ

Анотація

Мета дослідження. Клінічна оцінка стану прямих відновлень зубів, виконаних з фотокомпозиційних матеріалів у різні терміни. Матеріали і методи дослідження. Було проведено стоматологічне обстеження 222 пацієнтів віком від 18 до 44 років, яких було відібрано за результатами ретроспективного аналізу 310 медичних карт. У пацієнтів проводили клінічну оцінку стану 513 прямих відновлень, які були виконані з фотокомпозиційних матеріалів у 2016-2019 роках, тобто з терміном функціонування від 3 до 5 років. Стан відновлень оцінювали візуально-інструментально за клінічно значущими (анатомічна форма, крайове прилягання, крайове забарвлення, вторинний карієс, стан контактного пункту) та за естетичними (кольорова відповідність, шорсткість поверхні) критеріями. Показники наводили в абсолютних та відносних значеннях. Наукова новизна. За результатами дослідження кількість прямих фотокомпозиційних відновлень зубів з порушеннями крайового прилягання матеріалу зростає від 21,3 % реставрацій, виконаних 3 роки назад, до 41,5 % відновлень з терміном функціонування 5 років; кількість реставрацій з крайовим забарвленням на межі також зростає, відповідно, від 19,1 % до 39,6%; вторинний карієс діагностовано у 5,5 % та 13,4% відновлених у відповідні терміни зубах; функціонально неповноцінний або зруйнований контактний пункт виявлений, відповідно до зазначених строків, у 14,4 % та 44,5 % прямих відновлень з локалізацією на контактних поверхнях фронтальних та бічних зубів. Висновки. Таким чином, результати досліджень свідчать про достатньо високу кількість порушень у прямих фотокомпозиційних відновленнях зубів за клінічно значущими критеріями, що значно підвищує ризик виникнення ускладнень. У зв’язку з цим, актуальними виглядають постійний моніторинг та пошук удосконалених підходів до визначення умов та технології проведення прямих відновлень зубів з фото- композиційних матеріалів.