РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ КАРІЄСУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБІВ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • О.В. Клітинська ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
  • Т.І. Зорівчак ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.16

Ключові слова:

карієсрезистентність, тимчасові зуби, діти, карієс, фтор, поширеність, пульпіт, періодонтит.

Анотація

Мета – провести ретроспективний аналіз поширеності, інтенсивності карієсу тимчасових зубів та його ускладнень серед дітей Закарпатської області з урахуванням ендемічних особливостей Закарпатського регіону та його впливом на перебіг каріозного процесу. Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети нами був проведений ретроспективний аналіз карт стоматологічних хворих (форма 043/о) архівної бази ТОВ «Університетська стоматологічна поліклініка (головний лікар – Ляхіна М.В.) та Закарпатської обласної клінічної стоматологічної поліклініки (головний лікар – Лесів Р.А.), в рамках договору про сумісну діяльність. Здійснювався аналіз документації обстежених пацієнтів, взятий за 3 роки (2018 – 2020 рр.), кількість проаналізованих медичних карт – 1025. Також був здійснений гендерний розподіл обстежуваної вибірки із 1025 дітей, як результат: 475 хлопців і 550 дівчат. Результати. Варто відзначити, що гірська зона Закарпатської області становить 60–65% всієї території (Рахівський, Тячівський та Мукачівський райони). Для даної територіальної зони характерний значний дефіцит фтору, йоду та ряду мікро- та макроелементів. Рівень фтору в ґрунті становить 0,02–0,03 мг/л, у воді – 0,3–0,5 мг/л. При цьому передгірна зона представлена Хустським районом та становить 10–15% території області. Рівень фтору в ґрунті складає 0,02–0,025 мг/л, у воді – 0,2–0,4 мг/л. Рівень дефіциту мікро- та макроелементів (фтору, йоду, кальцію) високий, що відображається на стані здоров’я людського організму, зокрема дитячого, так як його ріст та розвиток негативно впливають на формування органів та систем у молодому віці. В низині, на висоті 110–200 м над рівнем моря, розташовані Ужгородський, Мукачівський, Берегівський райони, що становлять 20–30% усієї території. Рівень фтору в ґрунті складає 0,015–0,022 мг/л, у воді – 0,1–0,3 мг/л. Виходячи з цього, стає зрозумілим, що високі показники поширеності, інтенсивності карієсу та його ускладнень: пульпіти, періодонтити, пов’язані безпосередньо із недостатнім надходженням фтору та йоду в організм людини, що призводить до розбалансування процесів де- та ремінералізації емалі, і відповідно, знижує рівень карієсрезистентності емалі зубів, що призводить в першу чергу до руйнування кристалічної решітки емалі та виникнення дефектів в твердих тканинах зубів з подальшим їх руйнуванням. Висновки. У регіонах з низьким вмістом фторидів та йоду в питній воді та ґрунті, до яких також належить Закарпатська область, спостерігається значна поширеність та інтенсивність карієсу, а також відсоток його ускладнень як серед дитячого так і серед дорослого населення, тому визначення даних показників залишається актуальним на сьогоднішній день.

Посилання

Черепюк О.М. Корекція порушень мінерального обміну у ротовій рідині дітей хворих на карієс тимчасових зубів. Вісник проблем біології і медицини. 2019. № 2 (1). С. 341 – 345.

Дуда К.М., Лебідь О.І. Поширення стоматологічних захворювань серед дітей віком 6–9 років. Клінічна стоматологія. 2019. № 1. С. 48 – 51.

Дуда Л.В., Охотнікова О.М. Клініко-епідеміологічна характеристика найпоширеніших захворювань у дітей. Клінічна педіатрія. 2018. № 4(13). С. 345 – 355.

Годованець О.І., Кіцак Т.С., Вітковський О.О., Павлов Ю.О. Пульпіти у дітей: етіологія, клініка, діагностика, лікування. Навчальний посібник. Чернівці: БДМУ. 2018. С. 28 – 35.

Годованець О.І., Котельбан А.В., Гринкевич Л.Г., Романюк Д.Г. Чинники ризику розвитку захворювань твердих тканин зубів у дітей. Медицина сьогодні і завтра. 2019. № 4 (85). С. 111 – 120.

Клітинська О.В., Стішковський А.В., Гасюк Н.В. Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс. Буковинський медичний вісник. 2020. Т. 24. № 2 (94). С. 46 – 51.

Клітинська О.В., Васько А.А., Бородач В.О., Гасюк Н.В., Корнієнко Л.В., Цуканов Д.В. Клініко-лабораторні основи раціонального вибору пломбувального матеріалу для реставрації молочних зубів. Pesquisa Brasileira Odontopediatr Clin Integr. 2018. № 18(1). С. 3949. doi: 10.4034/ PBOCI.2018.181.52.

Клітинська О.В., Стішковський А.В. Магній в організмі та його роль у формуванні стоматологічної захворюваності. Україна. Здоров'я нації. 2020. № 3(60). С. 130 – 137.

Падалка А.І. Резистентність емалі постійних зубів до карієсу та основні способи її діагностики. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 644 – 647.

Савчук О.В. Комплексне медико-соціальне обґрунтування реструктуризації муніципальної системи стоматологічної допомоги із залученням сучасних клінічних інноваційних технологій та менеджменту. Автореферат.дисер. 2019. 48.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-13

Як цитувати

Клітинська, О., & Зорівчак, Т. (2022). РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ КАРІЄСУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБІВ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Вісник стоматології, 120(3), 98–103. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.16

Номер

Розділ

СТОМАТОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО ВІКУ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають