ДЕСТАБІЛІЗАЦІЯ ТАКСОНОМІЧНОГО СКЛАДУ МІКРОЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКОСИСТЕМИ «МАКРООРГАНІЗМ – МІКРОБІОМ» МІКРОБІОТИ ПОРОЖНИНИ РОТА ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ЛАКУНАРНУ АНГІНУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.23Ключові слова:
дорослі пацієнти, лакунарна ангіна, порожнина рота, мікробіом.Анотація
Мета дослідження. Дослідження таксономічного складу, мікроекологічних показників екосистеми «макроорганізм-мікробіом», мікробіоти порожнини рота, імуносупресивні властивості провідних таксонів опортуністичної мікробіоти у дорослих хворих на хронічну лакунарну ангіну. Методи дослідження. Проведене дослідження дозволило встановити, що у дорослих пацієнтів дестабілізація мікробіоти порожнини рота виникає за рахунок контамінації біоти S. aureus та S. pyogenes зі змінами головної, додаткової та випадкової мікробіоти. Випадкова опортуністична мікробіота проявляє імуносупресивну активність, а головні представники проявляють антифагоцитарну та антилізоцимну активність, рівень якої залежить від таксона. Антибіотиками вибору при цьому є офлоксацин, гатіфлоксацин, ципрофлоксацин та ін. Наукова новизна. Дослідження дестабілізації стану мікробіома порожнини рота дорослих пацієнтів, а також основних показників екосистеми «макроорганізм–мікробом» мікробіоти порожнини рота за лакунарної ангіни у дорослих є актуальним та необхідним як для діагностики, так і для терапії дорослих хворих на лакунарну ангіну. Висновки. При хронічній лакунарній ангіні у дорослих дестабілізація мікробіоти порожнини рота виникає за рахунок S. aureus (замість S. salivarius) та S. pyogenes (замість S. sanguis). Окрім того, опортуністична мікробіота колонізує біотоп (S. pneumoniae, P. aeruginosa, E. coli, E. cloacae, S. marcescens) та проявляє імуносупресивну активність. У свою чергу, S. pyogenes, S. aureus, H. influenzae проявляють антифагоцитарну активність, рівень якої залежить від таксона, а найвищий рівень антилізоцимної активності проявляють S. mitis. Бактерії роду Streptococcus (S. pyogenes, S. anginosus, S. mitis), Staphylococcus (S. aureus), Haemophilus (H. influenzae), Prevotella (P. loescheii) і Peptococcus (P. magnus) інгібують фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові на перших фазах фагоцитозу.
Посилання
Сидорчук, Л. І., Міхєєв, А. О., Гаврилюк, О. І., Джуряк, В. С., & Сидорчук, І. Й. (2022). Особливості дестабілізації мікробіома порожнини рота за лакунарної ангіни в дітей. Вісник стоматології, 118(1), 97-102.
Маслянко, Р. П., & Божик, Л. Я. (2011). Деякі питання персистенції мікроорганізмів в інфекційній патології. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 13(4-1 (50)), 257-261.
Скрипников, П. М., Силенко, Г. М., Силенко, Б. Ю., Хребор, М. В., & Сидорова, А. І. (2014). Фактори гомеостазу ротової порожнини в нормі та при дефіциті секреторного IgA. Український стоматологічний альманах, (2), 73-75.
Менкус, О. В. (2012). Вивчення антилізоцимної активності бактерій родів Streptococcus та Staphylococcus, виділених від пацієнтів із захворюваннями органів дихання. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Біологія, (15), 187-191.
