МІКРОБІОМ РОТА У ЛЮДЕЙ РАННЬОГО ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ (15-24 РОКИ), ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ ГІНГІВІТ НА ФОНІ ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ І ТИПУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-46-4.17Ключові слова:
люди раннього працездатного віку (15-24 роки), хронічний катаральний гінгівіт, мікробіом рота, цукровий діабетАнотація
Мета дослідження. Встановлення таксономічного складу популяційного рівня, якісних та кількісних показників екосистеми «макроорганізм-мікробіом» мікробіоти рота людей раннього працездатного віку (15-24 роки), хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) на фоні вперше виявленого цукрового діабету (ЦД) І типу. Методи дослідження. Проведено мікробіологічне обстеження мікробіому рота 34 хворих на ХКГ, віком 15-24 роки, у яких вперше виявлено ЦД І типу. Контрольною групою був матеріал, відібраний у 25 практично здорових добровольців такого ж віку. Виділені культури ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними, фізіологічними та біохімічними ознаками, мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіом» вираховували за стандартними методиками. Наукова новизна. Одержані та наведені нами результати з вивчення популяційного рівня таксонів мікробіому рота у людей раннього працездатного віку, хворих на ХКГ на фоні ЦД І типу дозволяють провести подальші дослідження зі встановлення ефективності вітчизняних пробіотиків та антибіотиків в оздоровленні мікробіому рота у таких пацієнтів. Висновки. Tаксономічний склад мікробіому рота в осіб раннього працездатного віку, хворих на ХКГ, який перебігає на фоні вперше виявленого ЦД І типу, представлений головною (Staphylococcus aureus, Streptococcus anginosus, Escherichia coli, Moraxella catarrhalis), додатковою (Streptococcus pyogenes, Staphylococcus epidermidis та Candida albicans) та випадковою мікробіотою. У роті осіб раннього працездатного віку, хворих на ХКГ на фоні вперше виявленого ЦД І типу підвищується популяційний рівень головної мікробіоти: S. aureus на 83,74 %, S. anginosus – на 74,57 %, E. coli – на 93,00 %, M. catarrhalis – на 77,58 %; додаткової – S. pyogenes досягає високого популяційного рівня 7,81±0,24 lg КУО/ мл, S. epidermidis популяційний рівень підвищується на 20,05 %, C. аlbicans – на 74,33 %. Також підвищується популяційний рівень випадкових опортуністичних таксонів (H. influenzae, P. aeroginosa, P. mirabilis, P. gingivalis, бактрій роду Bacteroides та інш.). Формування і стабільність мікробіому рота в обстежених осіб регулюється крім факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, домінуючими представниками головної та додаткової мікробіоти – опортуністичними S. aureus, S. pyogenes, S. anginosus та E. coli.
Посилання
Dyussenbayev, A. (2017). Age periods of human life. Advances in Social Sciences Research Journal, 4(6), 258-263. DOI:10.14738/assrj.46.2924.
Сидорчук, Л. І., Міхєєв, А. О., Гаврилюк, О. І., Джуряк, В. С., & Сидорчук, І. Й. (2022). Особливості дестабілізації мікробіома порожнини рота за лакунарної ангіни в дітей. Вісник стоматології, 118(1), 97-102. DOI:10.35220/2078-8916-2022-43-1.17
Shukhratovich, S. S., Kizi, A. B. M., & Kizi, M. D. O. (2021). Diseases Of The Oral Cavity. The American Journal of Medical Sciences and Pharmaceutical Research, 3(03), 65-69.
Шешукова, О. В., & Кузь, І. О. (2020). Аналіз індексів гігієни і пародонтальних індексів у дітей із цукровим діабетом І типу. Український стоматологічний альманах, (4), 90-95.
Котельбан, А. В. (2017). Оцінка ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов цукрового діабету. Клінічна стоматологія, (1), 39-44. DOI:10.11603/2311-9624.2017.1.7535
Шостенко, А. А. (2021). Імунологічна та мікробіологічна характеристика генералізованого катарального гінгівіту. The Scientific Heritage, (66-2), 63-66.
Глазунов, О. А., Фесенко, В. І., & Пенський, К. В. (2021). Зв’язок хвороб пародонта з соматичними захворюваннями (огляд літератури). Вісник стоматології. Bulletin of Dentistry, 116(3), 2-10.
Удод, О. А., & Куліш, А. С. (2017). Сучасні погляди на особливості стоматологічного статусу та стану ротової рідини у хворих на цукровий діабет. Вісник проблем біології і медицини, (1), 63-68.