ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ПЕРВИННОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ОБРОБКИ РАНИ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ВОГНЕПАЛЬНИМИ ПОРАНЕНЯМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-46-4.8Ключові слова:
вогнепальні ураження, щелепно-лицева ділянка, хірургічна реабілітаціяАнотація
Мета дослідження – підвищити ефективність реабілітації та скоротити кількість ускладнень вогнепальних та невогнепальних поранень обличчя та щелеп шляхом дослідження клініко-рентгенологічних особливостей перебігу хворих із зазначеною патологією. Матеріали та методи дослідження. Був пpoведений аналіз 10 істopій хвороб постраждалих з вогнепальними пораненнями обличчя та щелеп, які лікувалися у відділенні щелепно-лицьової хірургії ДУ «ІСЩЛХ НАМН» в 2018-2020 рр. З метою встановлення клініко-рентгенологічних особливостей перебігу вогнепальних уражень ЩЛД було проведено клінічне та рентгенологічного обстеження пацієнтів з вогнепальними ураженнями на різних етапах хірургічної реабілітації. Висновки. Вогнепальні поранення щелепно-лицевої ділянки в зв'язку з величиною пошкодження вимагають специфічного підходу в діагностиці та лікуванні. Впровадження в хірургічну практику концепції первинно відновної операції сприятиме зниженню кількості багатоетапних операцій, зменшення ускладнень і досягненню найбільш оптимальних результатів лікування.
Посилання
Гуменюк К.В., Верба А.В. Досвід хірургічного лікування вогнепальних поранень та травм печінки в умовах 59 Військового мобільного госпіталю. Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць УВМА. – К., 2016. – Вип. 46. – С. 278–283.
Гур’єв С.О., Кравцов Д.І., Казачков В.Є. та ін. Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клінікоепідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. Травма. 2015. № 6(16). С. 5-11.
Король С.О. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення кінцівок в системі надання допомоги пораненим під час антитерористичної операції Збірник наукових праць XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. 2016. 27-28.
Хоменко І.П., Король С.О., Шаповалов В.Ю., Хорошун Е.М. Організація надання хірургічної допомоги пораненим на рівнях медичного забезпечення при проведенні Антитерористичної операції/Операції об’єднаних сил. Військова медицина України. 2019 № 4(19). С. 5-15. doi: 10.32751/2663-0761-2019-04-01
Rustemeyer J., Kranz V., Bremerich A. Injuries in combat from 1982-2005 with particular reference to those to the head and neck. British Journal of Oral and Maxillofacial surgery. 2007. Vol.45. 7. P, 556-560.
Kaufman Y., Cole P., Hollier L.H. Facial gunshot wounds: trends in management. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2009. Vol. 2(2). Р. 85-90.
McLean J.N., Moore C.E., Yellin S.A. Gunshot wounds to the face-acute management. Facial. Plast. Surg. 2005. Vol. 21. Р. 191-198.
Motamedi М. Management of firearm injuries to the facial skeleton: Outcomes from early primary intervention. J. Emerg. Trauma Shock. 2011. Vol. 4(2). Р. 212-216.
Oren D., Dror A.A., Zoabi A. et al. The impact of delayed surgical intervention following high velocity maxillofacial injuries. Scientifc Reports. 2021. Vol. 11, Iss. 1. P. 1379. https://doi.org/10.1038/s41598-021-80973-7
Volk A. S., Shokri T., Sokoya M. et al Facial Gunshot Wounds /. Facial plastic surgery : FPS. 2019. Vol. 35, Iss. 6. P. 578-583. https://doi.org/10.1055/s-0039-1700879
Breeze J., Gensheimer W., Du Bose J. J. Combat Facial Fractures Sustained During Operation Resolute Support and Operation Freedom’s Sentinel in Afghanistan. Military Medicine. 2020. Vol. 185, Iss. 9-10. P. 414-416. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa159
Gurtner GC, Werner S, Barrandon Y, Longaker MT. Wound repair and regeneration. Nature. 2008 May 15;453(7193):314-21. doi: 10.1038/nature07039. PMID: 18480812.
