СТАН КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ ОСТЕОПАТІЇ

Анотація

Діагностика стану кісткового метаболізму у хворих на генералізований пародонтит, обтяженого цукровим діабетом 2 типу є важливим етапом у комплексі лікувально-профілактичних заходів при даній патології. Мета дослідження. Створення доказово-діагностичних критеріїв для оцінки і прогнозування тяжкості перебігу хвороби генералізованого пародонтиту при діабетичній остеопатії на основі вивчення варіабельності кісткового ремоделювання. Матеріал і методи дослідження. З метою відбору однорідних груп було проведено клініко-рентгенологічне дослідження 166 хворих на генералізований пародонтит, асоційованих та не асоційованих із цукровим діабетом 2 типу. Вік пацієнтів був у діапазоні від 30-50 років (у середньому 42,5+-2,34 року). Серед них було 99 (59,6 %) жінок і 67 (40,4 %) чоловіків. Ступінь тяж- кості генералізованого пародонтиту був верифікований згідно із загальноприйнятими клініко-рентгенологічними критеріями, викладеними в сучасних та вітчизняних класифікаціях: у 76 (45,8 %) хворих виявлений хронічний генералізований пародонтит та у 90 (54,2 %) хронічний швидкопрогресуючий пародонтит. Контрольну групу складали 19 майже здорових добровільних донорів аналогічного віку (у середньому 41,5+-2,7 років) і статі без ендокринної патології, зі здоровим пародонтом і інтактними зубами. Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка показників індексу хаунсфільда та маркерів кісткового метаболізму у різних груп хворих на генералізований пародонтит при цукровому діабеті 2 типу при середньостатистичному опрацюванні продемонструвала, що вони перебувають у прямій кореляційній залежності від тяжкості й перебігу генералізованого пародонтита, стадії компенсації, тяжкості та тривалості цукрового діабету. Висновки. Особливість клінічного перебігу генералізованого пародонтиту при цукровому діабеті 2 типу, обтяженого діабетичним остеопорозом, обумовлена і проявляється зниженням в кісткових структурах пародонту процесів остеосинтезу і підвищенням інтенсивності остеорезорбції. Особливістю прояву швидкопрогресуючого і хронічного генералізованого пародонтиту при діабетичній остеопатії і без системної патології є наростання, незалежних від клінічної картини захворювання, ознак активації остеопорозу та зниження остеосинтезу. Для верифікації активності остеосинтезу і остеорезорбції в пародонтальних тканинах, предиктивну цінність мають: діагностика різної направленості і інтенсивності кісткового ремоделювання за рівнями кількісного вмісту в сироватці крові рівнів маркерів кісткового метаболізму.