ДИНАМІКА ЛІПІДНИХ ТА ІМУНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПІД ЧАС КУРАЦІЇ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ПОЧАТКОВОГО – І СТУПЕНЯ У ХВОРИХ НА АТЕРОСКЛЕРОЗ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-50-4.2Ключові слова:
генералізований пародонтит, атеросклероз, ліпідні та імунологічні параметри, ротова рідина.Анотація
Мета дослідження – на основі динаміки ліпідних та імунологічних параметрів оцінити ефективність лікування генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз. Методи дослідження. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту (ГП) початкового – І ступеня оцінювали на основі динаміки ліпідних і імунологічних параметрів у 26 хворих на атеросклероз: 15 осіб – основна група та 11 хворих – контрольна група. У ротовій рідині хворих груп дослідження визначали вміст тригліцеридів (ензиматичний гідроліз з наступним визначенням гліцеролу колорометрично) та активність ліпази (кінетичний, колометричний метод). Вміст концентрації Il-1 та ФНП-α у ротовій рідині визначали імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми «Diadone» (Франція) та «Immunotech» (Франція), відповідно. Наукова новизна. В результаті проведених досліджень встановлено зниження вмісту тригліцеридів – на 52,89%, IL-1β – на 47,58 %, ФНП-α – на 45,82 %, на тлі зростання активності ліпази – на 39,40 %, р<0,01, р<0,05, стосовно даних до лікування. При цьому, у осіб контрольної групи застосування загальноприйнятих методик для курації дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонту не впливало на покращення значень вивчених ліпідних і імунологічних параметрів. Висновок. Отже, в результаті застосування розпрацьованої ними лікувально-профілактичної схеми, вдалося досягти покращення і стабілізації ліпідних і імунологічних параметрів у ротовій рідині, при курації генералізованого пародонтиту початкового – І ступеня у хворих на атеросклероз.
Посилання
Зюзін В.О. Захворюваність населення України запальними захворюваннями пародонта, прогнозування та профілактика патологій в сучасних умовах. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. Т. 6. № 2 (30). С. 125-132.
Сучасні аспекти лікування генералізованого пародонтиту в осіб із соматичною патологією. T. I. Пупін, O. M. Немеш, З. M. Гонта, та ін. Запорізький медичний журнал. 2020. Том 22. № 1. С. 222–226.
Петрушанко Т.О., Попович І.Ю., Мошель Т.М. Оцінка дії хвороботворних факторів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом. Клінічна стоматологія. 2020. № 2. С. 24-32.
Кузенко ЄВ, Романюк АМ. (2016). Запальні захворювання пародонта: патогенез та морфогенез: монографія. Суми: Сумський державний університет, 137 с.
Petrushanko T.O. Popovych I.Y., Bojchenko O.M. The special features of comprehensive treatment of patients with generalized parodontitis in the background of coronary heart diseases. Wiadomosci Lekarskie. 2018. Vol. 5. P. 954-959.
Takedachi M., Iyama M., Sawada K. et al. Hypoxiainducible factor-1α inhibits interleukin-6 and -8 production in gingival epithelial cells during hypoxia. J. Periodontal Res. 2016. Vol. 51, № 2. Р. 188-191.
Vogt M., Sallum A. W., Cecatti J. G. Morais S. S. Factors associated with the prevalence of periodontal disease in low-risk pregnant women. Reproductive health. 2012. Vol. 9, № 3. P. 1–8.
Мудра В. М. Вивчення рівня прозапальних цитокінів (ФНПα, iL-1β) у сироватці крові та їхньої продукції в культурах мононуклеарів хворих на хронічний генералізований пародонтит, які потребують дентальної імплантації. Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. 2008. № 2. С. 11–13.
Герелюк В.І. Роль ліпідних медіаторів у перебігу генералізованого пародонтиту та ефективність їх корекції в комплексному лікуванні : автореф. дис. … докт. мед. наук : 14.01.22. Івано-Франківськ, 2001. 36 с.
Посібник з лабораторної імунології / Л.Є. Лаповець та ін. Львів, 2008. 266 с.
Цитокіни: діагностичні можливості і перспективи використання в хірургічній стоматології / В.П. Цюрик та ін. Галицький лікарський вісник. 2002. Т. 9. № 1. С. 144–150.
Рогач І.М., Керецман А.О., Сіткар А.Д. Правильно вибраний метод статистичного аналізу – шлях до якісної інтерпретації даних медичних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. 2017.
№ 2. С. 124-128.
