ТРАВМАТИЧНА ФІБРОМА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА: КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, РИЗИК МАЛІГНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-50-4.6Ключові слова:
травматична фіброма, слизова оболонка порожнини рота, реактивне проліферативне утворення, патогістологічна діагностика, ризик малігнізації, лазерна хірургія.Анотація
Травматична фіброма слизової оболонки порожнини рота – це реактивне проліферативне утворення, яке виникає внаслідок постійного місцевого подразнення або механічного пошкодження слизової оболонки. Мета дослідження. Визначити клінічні і морфологічні ознаки травматичної фіброми слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів різного віку і статі. Методи дослідження. За період 2020-2023 р.р. обстежено 19 осіб з травматичною фібромою віком від 25 до 72 років. У 12 пацієнтів фіброма була видалена традиційним хірургічним способом, у 7 пацієнтів – із застосуванням високоінтенсивного діодного лазера. Проведено патогістологічне дослідження біопсійного матеріалу. Результати. Встановлено, що травматичні фіброми найчастіше зустрічаються у людей середнього та похилого віку, старше 45 років (84,2%). Середній вік пацієнтів склав 56,9±2,7 років. Серед пацієнтів з травматичною фібромою переважали жінки (68,4 %). Клінічними дослідженнями доведено, що в усіх випадках причиною виникнення фіброми була хронічна механічна травма. За локалізацією фіброми найчастіше виявлені на язику (36,8 %) та на слизовій оболонці щоки (26,3 %), а також на нижній губі (21,1 %) та на альвеолярному відростку, яснах (15,8 %). Середній розмір травматичної фіброми за діаметром склав 0,87±0,07 см. За результатами патоморфологічного дослідження встановлено, що всі біоптати являють собою гіперпластичні фіброзні утворення різного ступеня зрілості і запалення. Деякі травматичні фіброми мали морфологічні ознаки, які характерні для утворень з ймовірністю переродження в злоякісну пухлину. Висновки. Травматичні фіброми найчастіше зустрічаються у людей старше 45 років, переважно у жінок та локалізуються у більшості випадків на язику та на щоках. Травматична фіброма слизової оболонки порожнини рота за деякими морфологічними ознаками може мати ризик малігнізації.
Посилання
Naderi, N.J., Eshghyar, N., & Esfehanian, H. (2012). Reactive lesions of the oral cavity: A retrospective study on 2068 cases. Dent Res J (Isfahan), 9(3), 251-255. PMID: 23087727
Kadeh, H., Saravani, S., & Tajik, M. (2015). Reactive hyperplastic lesions of the oral cavity. Iran J Otorhinolaryngol, 27(79), 137-144. PMID: 25938085
Farynowska, J., Błochowiak, K., Trzybulska, D., & Wyganowska-Świątkowska, M. (2018). Retrospective analysis of reactive hyperplastic lesions in the oral cavity. Eur J Clin Exp Med, 16(2), 92-96. http://dx.doi.org/10.15584/ejcem.2018.2.2
Cohen, P.R. (2022). Biting fibroma of the lower lip: A case report and literature review on an irritation fibroma occurring at the traumatic site of a tooth bite. Cureus, 14(12), e32237. doi: 10.7759/cureus.32237
Wakami, M., Kuyama, K., Sun, Y., Morikawa, M., Aida, M., & Yamamoto, H. (2012). So-called “denture fibroma”: A histopathological and immunohistochemical study. J Hard Tissue Biology, 21(3), 279-284. https://doi.org/10.2485/jhtb.21.279
Canger, E.M., Celenk, P., & Kayipmaz, S. (2009). Denture-related hyperplasia: a clinical study of a Turkish population group. Braz Dent J, 20, 243-248. https://doi.org/10.1590/S0103-64402009000300013
Kafas, P., Upile, T., Stavrianos, C., Angouridakis, N., & Jerjes, W. (2010). Mucogingival overgrowth in a geriatric patient. Dermatol Online J, 16(8). https://doi.org/10.5070/D399z2d3tc
Barker, D.S., & Lucas, R.B. (1967). Localised fibrous overgrowths of the oral mucosa. Br J Oral Surg, 5(2), 86-92. https://doi.org/10.1016/S0007-117X(67)80031-3
Toida, M., Murakami, T., Kato, K., & et al. (2001). Irritation fibroma of the oral mucosa: a clinicopathological study of 129 lesions in 124 cases. Oral Med Pathol, 6(2), 91-94. https://doi.org/10.3353/omp.6.91
Bouquot, J.E., & Gundlach, K.K. (1986). Oral exophytic lesions in 23,616 white Americans over 35 years of age. Oral Surg Oral Med Oral Pathol, 62(3), 284-291. https://doi.org/10.1016/0030-4220(86)90010-1
Rivera, C., Droguett, D., & Arenas-Márquez, M.-J. (2017). Oral mucosal lesions in a Chilean elderly population: A retrospective study with a systematic review from thirteen countries. J Clin Exp Dent, 9(2), 276-283. doi: 10.4317/jced.53427
Fomete, B., Agbara, R., Adeola, D.S., & Osunde, D.O. (2019). Inflammatory and reactive lesions of the orofacial region in an African tertiary health setting. Sahel Med J, 22(2), 96-101. DOI: 10.4103/smj.smj_35_17
Omisakin, O.O., Ogunsina, M.A., Yusuf, N., Zubairu, R.A., & Ayuba, I.G. (2021). Irritation fibroma of the oro-facial region: a retrospective study of cases treated in a Teaching Hospital in North-West, Nigeria. Nig J Res Orofac Infect Oncol, 4(1-2), 15-19.
Halim, D.S., Pohchi, A., & Pang, E.E. (2010). The prevalence of fibroma in oral mucosa among patient attending USM dental clinic year 2006-2010. The Indonesian J Dent Res, 1(1), 61-66. https://doi.org/10.22146/theindjdentres.9991
Nakamura, F., Fifita, S.F., & Kuyama, K. (2005). A study of oral irritation fibroma with special reference to clinicopathological and immunohistochemical features of stromal spindle cells. Int J Oral-Med Sci, 4(2), 83-91. https://doi.org/10.5466/ijoms.4.83
