ОЦІНКА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ПІСЛЯ ЇХ ВИБІЛЮВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕРОКСИДУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.13Ключові слова:
вибілювання зубів, резистентність емалі, ротова рідина, стан твердих тканин зубів.Анотація
Мета справжнього дослідження полягала у оцінці стану твердих тканин зубів після їх вибілювання із застосуванням пероксиду. Матеріали і методи дослідження. У дослідження погодилися взяти участь 44 особи у віці від 19 до 27 років ‒ 37 жінок і 7 чоловіків, які при опитуванні підтвердили, що раніше проводили вибілювання зубів, причому в попередній опитуванню рік. Вибілювання зубів проводилося з використанням пероксидов. Були поставлені наступні завдання: 1. Визначити поширеність гіперестезії зубів, що розвинулася після хімічного вибілювання у осіб, яким проводили вибілювання в діапазоні 6-7 місяців тому. 2. Вивчити мінералізуючий потенціал ротової рідини і міру розвитку де мінералізації зубів. Результати дослідження. Перший етап досліджень торкався оцінки стоматологічного статусу пацієнтів перед вибілюванням зубів. Аналіз результатів вказував на високу поширеність поразки твердих тканин у обстежених пацієнтів, з них у 91 % ‒ каріозного походження і у 18,2 % ‒ некаріозного походження. І це було ризиком для погіршення ситуації, дотично збільшенню проникності емалі, і, як наслідок, розвитку гіперчутливості зубів після їх вибілювання. Результати оцінки резистентності емалі відповідали помірній кислотостійкості емалі. При оцінці мінералізуючого потенціалу ротової рідини за типом кристалізації слини було встановлено, що найменша кількість осіб (21 %) мала найбільш сприятливий, 1 тип. І 3-й тип, найбільш несприятливий, при якому спостерігається повна відсутність кристалів в полі зору, виявлений у більшості осіб. Після оцінки стоматологічного статусу пацієнтів були проведені основні дослідження, що стосуються вивчення впливу вибілювання зубів на їх стан в постблічинговий період. Щоб оцінити стан емалі у осіб з гіперестезією зубів використали спеціальні клінічні тести, а саме тест на її резистентність, а також визначали минерализующий потенціал ротової рідини. За допомогою останнього побічно можна оцінити чи досить міститься в ротовій рідині основних мінералів для здійснення процесу мінералізації і ремінералізації. Результати оцінки резистентності емалі показали, що середньостатистичний показник відповідав помірній кислотостійкості емалі. При цьому понад усе було осіб з високою і помірною резистентністю (14 осіб); низька і дуже низька резистентність виявлена у 10 осіб. Вказане свідчило про те, що, попри те, що дослідження проводилися не відразу після вибілювання, резистентність емалі була понижена.
Посилання
Мороз К.А. Карієс і некаріозні ураження твердих тканин зубів. Вінниця: Нова Книга, 2012. 240 с.
Mounika A., Mandava J., Roopesh B., Karri G. Clinical evaluation of color change and tooth sensitivity with in-office and home bleaching treatments. Indian J. Dent. Res. 2018. № 29. 423–427 doi: 10.4103/ ijdr.IJDR_688_16.
Терешина Т. П. Зубачик О.В. Соціологічні аспекти проблеми гіперестезії зубів. Вісник проблем біології і медицини. 2014. Т. 2(114). № 4. С. 337–340.
Addy М. Dentin hypersensitivity: new prospects for the old problem. International Dental Journal. 2014. Vol.52. № 5. P. 367-375. ttps://doi.org/10.1002/ j.1875-595X.2002.tb00936.x
Іваницький І. О. Гіперчутливість зубів. Сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2007. Т. 7. Вип. 4 (20). С. 339–345. http://repository. pdmu.edu.ua/handle/123456789/6569
Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Структурна характеристика твердих тканин зубів при гіперестезії дентину, що виникла на фоні захворювань пародонта. Український медичний часопис. 2004. № 6. С. 67-72.
Заболотна І.І., Богданова Т.Л. Аналіз показників гіперестезії дентину у молодих людей і їх зв`язок із цервікальною патологією зубів. Вісник стоматології. 2022. № 4 (121). C. 26-31 https://doi.org/10.35220/2078- 8916-2022-46-4.5
Barros Oliveira Antonia Patricia, Pompeu Danielle da Silva, Takeuchi Elma Vieira, Alencar Cristiane de Melo, Alves Eliane Bemerguy, Silva Cecy Martins. Effect of 1.5 % potassium oxalate on sensitivity control, color change, and quality of life after at-home tooth whitening: A randomized, placebo-controlled clinical trial. PLoS One. 2022. № 17(11). Р. e0277346. doi: 10.1371/journal. pone.0277346 9. Edson de Sousa Barros Júnior, Mara Eliane Soares Ribeiro, Rafael Rodrigues Lima, Mário Honorato da Silva e Souza Júnior, Sandro Cordeiro Loretto. Excessive Dental Bleaching with 22% Carbamide Peroxide Combined with Erosive and Abrasive Challenges: New Insights into the Morphology and Surface Properties of Enamel. Materials (Basel). 2022. № 15(21). Р. 7496. doi: 10.3390/ ma15217496 10. Демидова П.І., Рябоконь Є.М. сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування гіперестезії зубів. експериментальна та клінічна стоматологія. 2018. № 4 (05). С. 3-7.
Yu Jian, Bian Haolin, Zhao Yaning Guo Jingme, Yao Chenmin et al. Epigallocatechin-3-gallate/mineralization precursors co-delivery hollow mesoporous nanosystem for synergistic manipulation of dentin exposure. Bioact Mater. 2023. № 23. Р. 394–408. doi: 10.1016/j. bioactmat.2022.11.018.