ОЦІНКА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ПІСЛЯ ЇХ ВИБІЛЮВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕРОКСИДУ

Анотація

Мета справжнього дослідження полягала у оцінці стану твердих тканин зубів після їх вибілювання із застосуванням пероксиду. Матеріали і методи дослідження. У дослідження погодилися взяти участь 44 особи у віці від 19 до 27 років ‒ 37 жінок і 7 чоловіків, які при опитуванні підтвердили, що раніше проводили вибілювання зубів, причому в попередній опитуванню рік. Вибілювання зубів проводилося з використанням пероксидов. Були поставлені наступні завдання: 1. Визначити поширеність гіперестезії зубів, що розвинулася після хімічного вибілювання у осіб, яким проводили вибілювання в діапазоні 6-7 місяців тому. 2. Вивчити мінералізуючий потенціал ротової рідини і міру розвитку де мінералізації зубів. Результати дослідження. Перший етап досліджень торкався оцінки стоматологічного статусу пацієнтів перед вибілюванням зубів. Аналіз результатів вказував на високу поширеність поразки твердих тканин у обстежених пацієнтів, з них у 91 % ‒ каріозного походження і у 18,2 % ‒ некаріозного походження. І це було ризиком для погіршення ситуації, дотично збільшенню проникності емалі, і, як наслідок, розвитку гіперчутливості зубів після їх вибілювання. Результати оцінки резистентності емалі відповідали помірній кислотостійкості емалі. При оцінці мінералізуючого потенціалу ротової рідини за типом кристалізації слини було встановлено, що найменша кількість осіб (21 %) мала найбільш сприятливий, 1 тип. І 3-й тип, найбільш несприятливий, при якому спостерігається повна відсутність кристалів в полі зору, виявлений у більшості осіб. Після оцінки стоматологічного статусу пацієнтів були проведені основні дослідження, що стосуються вивчення впливу вибілювання зубів на їх стан в постблічинговий період. Щоб оцінити стан емалі у осіб з гіперестезією зубів використали спеціальні клінічні тести, а саме тест на її резистентність, а також визначали минерализующий потенціал ротової рідини. За допомогою останнього побічно можна оцінити чи досить міститься в ротовій рідині основних мінералів для здійснення процесу мінералізації і ремінералізації. Результати оцінки резистентності емалі показали, що середньостатистичний показник відповідав помірній кислотостійкості емалі. При цьому понад усе було осіб з високою і помірною резистентністю (14 осіб); низька і дуже низька резистентність виявлена у 10 осіб. Вказане свідчило про те, що, попри те, що дослідження проводилися не відразу після вибілювання, резистентність емалі була понижена.