РОЛЬ МІКРОФЛОРИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ВИНИКНЕННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.36Ключові слова:
мікрофлора порожнини рота, пародонтопатогенні бактерії, біоплівка, зубний наліт, захворювання тканин пародонту, пародонтит.Анотація
Хвороби тканин пародонту на сьогодні є одними з найбільш розповсюджених захворювань в стоматології. Найбільш вагомим етіологічним чинником, який зумовлює виникнення захворювань тканин пародонту є мікрофлора порожнини рота, а саме пародонто- патогенні мікроорганізми. Тому актуальним залишається вивчення та дослідження різних видів мікроорганізмів ротової порожнини та їх безпосереднього впливу на розвиток захворювань тканин пародонту. Мета дослідження – вивчення, аналіз та узагальнення даних літературних джерел щодо впливу мікрофлори ротової порожнини на виникнення захворювань тканин пародонту. Матеріали та методи дослідження. За допомогою пошукових систем PubMed, Google scholar, Research Gate проводився пошук наукових статей для їх вивчення та аналізу. Ключовими словами для пошуку були “periodontal diseases”, “risk factors for periodontal diseases”,“dental microflora”, “periodontal microorganisms”, “dental plaque”. Наукова новизна. Опрацьовано та проаналізовано результати наукових досліджень, які доводять, що мікроорганізми, які формують зубний наліт існують у формі біоплівки, яка в свою чергу, містить різні види мікроорганізмів. Бактерії, що безпосередньо зумовлюють захворювання тканин пародонту формують між собою комплекси: червоний комплекс (P.gingivalis, T. forsythia і T. denticola), помаранчевий (F.nucleatum, P.intermedia, P. nigrescens, P. micros, C. rectus, C. showae, C. gracilis, E. nodatum, S. constellatus), зелений (C. concisus, E. corrodens, A. actinomycetemcomitans), жовтий (S. mitis, S. sanguinis, S. oralis), фіолетовий (A. odontolyticus, V. parvula). Висновки. Етіологічна роль у виникненні деструктивних змін пародонту належить пародонтопатогенним бактеріям, саме вони запускають запальний механізм у тканинах пародонту. Найбільшу роль у виникненні деструктивних захворювань тканин пародонту відіграють пародонтит-асоційовані мікроорганізмами, та червоний комплекс, що є безпосередньою причиною утворення важких ступенів пародонтиту.
Посилання
Sanz, M. (2010). European workshop in periodontal health and cardiovascular disease–scientific evidence on the association between periodontal and cardiovascular diseases: a review of the literature. European Heart Journal Supplements, 12, B3-B12. Doi: https://doi.org/10.1093/ eurheartj/suq003.
Tonetti, M.S., Jepsen, S. Jin, L. (2017). Otomo- Corgel J Impact of the global burden of periodontal diseases on health, nutrition and wellbeing of mankind: a call for global action. Journal of Clinical Periodontology, 44(5), 456–462. Doi: https://doi.org/10.1111/jcpe.12732.
Reynolds, I. Duane, B. (2018). Periodontal disease has an impact on patients’ quality of life. Evidence-Based Dentistry, 19(1), 14-15. Doi: https://doi.org/10.1038/ sj.ebd.6401287.
Eke, P.I, Thornton-Evans, G.O., Wei, L. Borgnakke, W.S., Dye, B.A, Genco, R.J. (2018). Periodontitis in US adults: National Health and Nutrition examina-tion survey 2009–2014. J Am Dent Assoc., 149(7), 576-588.e6.
Epidemiology, etiology and prevention of periodontal diseases (1978). Report of a WHO Scientific Group. World Health Organization Technical Report Series, 621. Geneva. 8-9.
Jankowska, A.K., Waszkiel, D., Kobus, A. (2007). Saliva as a main component of oral cavity ecosystem. Part II. Defense mechanisms. Wiad Lek, 60(5–6), 253-255.
Paster, B.J., Olsen, I., Aas, J. A. & Dewhirst, F.E. (2006). The breadth of bacterial diversity in the human periodontal pocket and other oral sites. Periodontology 2000, 42, 80-87.
Teles, R., Teles, F., Frias-Lopez, J., Paster, B., Haffajee, A. (2013). Lessons learned and unlearned in periodontal microbiology. Periodontol. 2000, 62, 95–162.
Bradshaw, D.J, Marsh, P.D. (1999). Use of continuous fl ow techniques in modeling dental plaque biofilms. Methods Enzymol, 310:279–96.
Siqueira, W.L, Custodio, W., McDonald, E.E. (2012). Newinsights into the composition and functions of theacquired enamel pellicle.J. Dent. Res.91, 1110–1118. Doi:10.1177/0022034512462578.
Kolenbrander, P.E, Andersen, R.N, Blehert, D.S, Egland, P.G, Foster, J.S., Palmer, R.J. (2002). Communication among oral bacteria. Microbiol. Mol. Biol., Rev.66, 486. (doi:10.1128/MMBR.66.3.486-505.2002).
Socransky, S.S., Haffajee, A.D. (2005). Periodontalmicrobial ecology.Periodontology 200038, 135–187. Doi:10.1111/j.1600-0757.2005.00107.x.
Quirynen, M., Van Assche, N. (2011). Microbial changes after full-mouth tooth extraction, followed by 2-stage implant placement, J Clin Periodontol, 38, 581,
Whitchurch, C.B, Tolker-Nielsen, T., Ragas, P.C, Mattick, J.S. (2002). Extracellular DNA required for bacterialbiofilm formation. Science 295, 1487. Doi:10.1126/ science.295.5559.1487.
Rudney, J.D., Jagtap, P.D., Reilly, C.S., Chen, R., Markowski, T.W., Higgins, L., et al. (2015). Protein relative abundance patterns associated with sucrose-induced dysbiosis are conserved across taxonomically diverse oral microcosm biofilm models of dental caries Microbiome, 3, 69.
Syed, S.A., Loesche, W.J. (1978). Bacteriology of human experimental gingivitis: effect of plaque age, Infect Immun, 21, 821.
Theilade, E., Wright, W.H., Jensen, S.B., et al. (1966). Experimental gingivitis in man. II. A longitudinal clinical and bacteriological investigation, J Periodontal Res., 1, 1.
Sanz, M.; Beighton, D.; Curtis, M.A.; Cury, J.A.; Dige, I.; Dommisch, H.; Ellwood, R.; Giacaman, R.A.;Herrera, D.; Herzberg, M.C.; et al (2017). Role of microbial biofilms in the maintenance of oral health and in the development of dental caries and periodontal diseases. Consensus report of group 1 of the joint EFP/ORCA workshop on the boundaries between caries and periodontal disease. J. Clin. Periodontol., 44 (Suppl.18), 5–11.
Kolenbrander, P.E.; Palmer, R.J., Jr.; Periasamy, S.; Jakubovics, N.S. (2010). Oral multispecies biofilm development and the key role of cell-cell distance. Nat. Rev. Microbiol., 8, 471–480.
Paster, B.J.; Boches, S.K.; Galvin, J.L.; Ericson, R.E.; Lau, C.N.; Levanos, V.A.; Sahasrabudhe, A.; Dewhirst, F.E. (2001). Bacterial diversity in human subgingival plaque. J. Bacteriol., 183, 3770–3783. [Cross- Ref]]
Faveri, M., Figueiredo, L.C, Duarte, P.M, et al. (2009). Microbiological proile of untreated subjects with localized aggressive periodontitis, J Clin Periodontol., 36, 739.
Ximenez-Fyvie, L.A, Almaguer-Flores, A., Jacobo- Soto, V., et al. (2006). Subgingival microbiota of periodontally untreated Mexican subjects with generalized aggressive periodontitis. J Clin Periodontol., 33, 869.
Dzink, J.L., Tanner, A.C., Haffajee, A.D., et al. (1985). Gram negative species associated with active destructive periodontal lesions. J Clin Periodontol., 12, 648.
Socransky, S.S., Haffajee, A.D. (1992). The bacterial etiology of destructive periodontal disease: current concepts. J Periodontol., 63, 322.
Haffajee, A.D., Bogren, A., Hasturk, H., Feres, M., Lopez, N.J., Socransky, S.S. (2004). Subgingival microbiota of chronic periodontitis subjects from different geographic locations. J Clin Periodontol., 31, 996–1002.
Nonnenmacher, C., Mutters, R., de Jacoby, L.F. (2001). Microbiological characteristics of subgingival microbiota in adult periodontitis, localized juvenile periodontitis and rapidly progressive periodontitis subjects. Clin Microbiol Infect., 7, 213.
Socransky, S.S., Haffajee, A.D., Cugini, M.A., Smith, C., Kent, R.L. Jr. (1998). Microbial complexes in subgingival plaque. J Clin Periodontol., 25, 134–44.
Sbordone, L., Bortolaia, C. (2003). Oral microbial biofilms and plaque-related diseases: microbial communities and their role in the shift from oral health to disease. Clin Oral Investig., 7, 181–188.
Van der Reijden, W.A., Bosch-Tijhof, C.J., van der Velden, U., van Winkelhoff, A.J. (2008). Java project on periodontal diseases: serotype distribution of Aggregatibacter actinomycetemcomitans and serotype dynamics over an 8-year period. J Clin Periodontol., 35, 487–92.
Dileepan, T., Kachlany, S.C., Balashova, N.V, Patel, J., Maheswaran, S.K. (2007). Human CD18 is the functional receptor for Aggregatibacter actinomycetemcomitans leukotoxin. Infect Immun., 75, 4851–6.
Holt, S.C., Ebersole, J.L. (2005). Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola and Tannerella forsythia: the “red complex”, a prototype polybacterial pathogenic consortium in periodontitis. Periodontol 2000., 38, 72–122.
Kadowaki, T., Nakayama, K., Okamoto, K., Abe, N., Baba, A., Shi, Y., Ratnayake, D.B., Yamamoto, K. (2000). Porphyromonas gingivalis proteinases as virulence determinants in progression of periodontal diseases. J Biochem., 128, 153–159.
Hillman, J.D., Socransky, S.S., Shivers, M. (1985). The relationships between streptococcal species and periodontopathic bacteria in human dental plaque. Arch Oral Biol., 30, 791–795.
Teles, R.P., Haffajee, A.D., Socransky, S.S. (2006). Microbiological goals of periodontal therapy. Periodontol 2000., 42, 180–218.
Herbert, F., Wolf, Thomas, M., Hassell. (2006). Color Atlas of Dental Hygiene: Periodontology, 36.
Haffajee, A.D., Socransky, S.S. (2001). Relationship of cigarette smoking to the subgingival microbiota. J Clin Periodontol., 28, 377–388.
Tanner, A.C., Izard, J. (2006). Tannerella forsythia, a periodontal pathogen entering the genomic era. Periodontol 2000, 42, 88–113. 38. Bodet, C., Chandad, F., Grenier, D. (2006). Inflammatory responses of a macrophage/epithelial cell co-culture model to mono and mixed infections with Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola, and Tannerella forsythia. Microbes and Infection, 8, 27–35.
Jiao, Y.; Hasegawa, M.; Inohara, N. (2014). The role of oral pathobionts in dysbiosis during periodontitis development. J. Dent. Res., 93, 539–546.
Herrero, E.R.; Fernandes, S.; Verspecht, T.; Ugarte-Berzal, E.; Boon, N.; Proost, P.; Bernaerts, K.; Quirynen, M.; Teughels,W. (2018). Dysbiotic biofilms deregulate the periodontal inflammatory response. J. Dent. Res., 97, 547–555.
Nichols, F.C., Levinbook, H., Shnaydman, M., et al. (2001). Prostaglandin E2 secretion from gingival ibroblasts treated with interleukin-1beta: effects of lipid extracts from Porphyromonas gingivalis or calculus, J Periodontal Res., 36(3), 142–152.
Greene, J.C. (1963). Oral hygiene and periodontal disease. Am J Public Health Nations Health, 53, 913–922.
Lilienthal, B., Amerena, V., Gregory, G. (1965). An epidemiological study of chronic periodontal disease. Arch Oral Biol., 10(4), 553–566.
Nichols, F.C., Rojanasomsith, K. (2006). Porphyromonas gingivalis lipids and diseased dental tissues. Oral Microbiol Immunol, 21(2), 84–92.
