ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-52-2.10Ключові слова:
цифровий метод, аналоговий метод, оклюзійні cпіввідношення, часткова втрата зубів, корекція оклюзії, анкетування.Анотація
Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба в клініці ортопедичної стоматології спостерігається досить часто у вигляді хронічних процесів і посідають особливе місце у плані діагностики та лікування через різноманітну, складну клінічну картину. Особливе місце у порушенні роботи скронево-нижньощелепного суглоба належить підвищенню тонусу жувальних м'язів та порушенню їх функції. Не можна не враховувати у патогенезі захворювань скронево-нижньощелепного суглоба і роль порушень оклюзійних взаємовідношень. Правильному діагностичному процесу стає на заваді відсутність єдиної класифікації захворювань суглоба. Дані літератури та клінічні спостереження свідчать, що в етіології і патогенезі захворювань скронево-нижньощелепного суглоба мають значення вищеназвані причини. Необхідно підкреслити взаємообумовленість усіх цих етіологічних моментів. Мета. Підвищення надання якості ортопедичної стоматологічної допомоги шляхом оптимізації маршруту пацієнта із дисфункцією СНЩС Матеріали і методи. Ретроспективним методом ми проаналізували лікування 128 613 пацієнтів з дисфункцією СНЩС, перебіг лікування та комплексний підхід лікарів центру за 2023 рік; статистичні. Результати дослідження та обговорення. 84,4% пацієнтів (І) групи (основної) з вираженим синдромом больової дисфункції СНЩС, які отримували до комплексного стандартного лікування міорелаксучі шини мали позитивний ефект клінічного лікування та в середньому потребували до 7 відвідувань Стоматологічного центру, на відміну від 15,6% пацієнтів «ІІ» (порівняльної групи), які мали загальне стандартне комплексне лікування синдромом больової дисфункції СНЩС без застосування міорелаксуючих шин, мали до 12 відвідувань Стоматологічного центру та довготривалим збереженням симптомів больової дисфункції СНЩС. Результат оклюзійної терапії у зв’язку з перебудовою міостатичного рефлексу та оклюзійних співвідношень з урахування різних за видами оклюзіопатій у пацієнтів потребує, в подальшому, обов’язкового протезування різними типами ортопедичних конструкцій, які б забезпечили реконструкцію функціональної оклюзії. Висновки. Висока клінічна ефективність лікування групи пацієнтів (84,4%) з вираженим синдромом больової дисфункції СНЩС, що мала переважну чисельність у жінок, на відміну від групи чоловіків, визначалася при лікуванні даної патології за допомогою міорелаксуючих кап та стандартним затвердженим протоколом, що дозволило підвищити якість життя пацієнтів, скоротити кількість візитів до стоматолога, а також досягти зменшення строків лікування таких пацієнтів. Пацієнти з невираженим синдромом больової дисфункції СНЩС як жінки, так і чоловіки, що отримували стандартне лікування згідно розроблених і затверджених протоколів МОЗ України без застосування міорелаксуючих кап мали невисоку клінічну ефективність проведеного лікування (15.6%), яке збільшувало строки лікування даної патології, на тлі зменшення якості їх життя, що потребує подальшого спостереження за клінічними проявами та знаходження більш дієвих методик лікування цих патологічних станів.
Посилання
Скронево-нижньощелепні розлади / В.Ф. Макєєв та ін. Львів: Кварт, 2018. 400 с.
Макєєв В. Ф., Риберт Ю. О., Магера Н. С. Сучасні погляди на етіологію і патогенез дисфункцій скронево-нижньощелепних суглобів. Огляд літератури. Новини стоматології. 2014. № 1. С. 14–18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2014_1_7
Яценко О. І., Рибалов О. В., Іваницька О. С., Яценко П. І. Клініко-рентенологічна характеристика компресійно-болевого симптому скронево-нижньощелепного суглобу. Вісник проблеми біології і медицини. 2015. Вип. 2(1). С. 363-366. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2%281%29__75
Новіков В.М., Лунькова Ю.С. Кореляційні зв’язки між м’язовосуглобовою дисфункцією СНЩС та оклюзійними порушеннями при різних видах прикусів. Проблеми екології та медицини. 2011. №15(3-4). С. 120-122.
Germec-Cakan D., Taner T., Akan S. Uvuloglossopharyngeal dimensions in non-extraction, extraction with minimum anchorage, and extraction with maximum anchorage. European Journal of Orthodontics. 2011. Vol. 33, №5. P. 515-520. doi: 10.1093/ejo/cjq109.
Шувалов С. М. Захворювання та дисфункціональні порушення скронево-нижньощелепного суглоба у дітей та дорослих. Клініка, діагностика, лікування. Вінниця : Книга-Вега, 2012. 48 с.
Ожоган Р. З. Клінічна оцінка стану зубощелепної системи пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Вісник стоматології. 2019. №1. С. 60-64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2019_31_1_17
Макєєв В. Ф., Телішевська У. Д., Телішевська О. Д., Олійник М. Ю. Сучасні тенденції у лікуванні скронево-нижньощелепних розладів. Огляд літератури. Новини стоматології. 2018. № 2. С. 46-51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2018_2_12
Костюк Т. М. Фізикальне обстеження пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018. Т. 3, № 4. С. 149-155. doi: 10.26693/jmbs03.04.149
Graniomandibuläre dysfunction. Interdisziplinäre Diagnostik und Thearapie / Koneke C. et. al. Berlin, Chicago, Tokio: Quintessence publishing Co. Ltd, 2010. 432 p.
Franklin K. A., Anttila H., Axelsson S., Gislason T., Maasilta P., Myhre K. I., Rehnqvist N. Effects and sideeffects of surgery for snoring and obstructive sleep apnea-a systematic review. Sleep. 2009. Vol. 32, № 1. P. 27-36. PMID: 19189776.
Gelardi M., Iannuzzi L., Greco Miani A., Cazzaniga S., Naldi L., De Luca C., Quaranta N. Doubleblind placebo-controlled randomized clinical trial on the efficacy of Aerosal in the treatment of sub-obstructive adenotonsillar hypertrophy and related diseases. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2013. Vol. 77, № 11. P. 1818-1824. doi: 10.1016/j.ijporl.2013.08.013.
Vilanova L. S., Gonçalves T. M., Meirelles L., Garcia R. C. Hormonal fluctuations intensify temporomandibular disorder pain without impairing masticatory function. International Journal of Prosthodontics. 2015. Vol. 28, № 1. P. 72-74. doi: 10.11607/ijp.4040.
Gui M. S., Pimentel M. J., Rizzatti-Barbosa C. M. Temporomandibular disorders in fibromyalgia syndrome: a short-communication. Revista Brasileira de Reumatologia. 2015. Vol. 55, № 2. P. 189-194. https://doi.org/10.1016/j.rbre.2014.07.004
Luciano A. F., Grossman E., Januzzi E. Diagnosis of temporomandibular joint disorders: indication of imagine exams. Otorhinolaryngol. 2016. Vol. 82, № 3. P. 342. doi: 10.1016/j.bjorl.2015.06.010.
Hirsch C., John M. T., Stang A. Association between generalized joint hypermobility and signs and diagnoses of temporomandibular disorders. European Journal of Oral Sciences. 2008. Vol. 116. P. 525. doi: 10.1111/j.1600-0722.2008.00581.x.
Jose G. Temporomandibular Dysfunction and Headache Disoder. Jose G., Fabiola Dach. Journal of Oral Pathology and Medicine. 2015. Vol. 55, № 1. P. 72- 83. doi: 10.1111/head.12515.
Hormonal fluctuations intensify temporomandibular disorder pain without impairing masticatory functionInternational Journal of Prosthodontics. 2015. № 28. P. 72-74. doi: 10.11607/ijp.4040.