АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АНАЛОГОВИХ І ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ОРТОПЕДИЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-52-2.11Ключові слова:
цифровим метод, аналоговий метод, оклюзійні співвідношення, часткова втрата зубів, корекція оклюзії.Анотація
У стоматологічній практиці лікаря-ортопеда все більше зустрічається ускладнень після фіксації постійних конструкцій, що зумовлено необхідністю проведення цифрового планування, тому що саме на цьому етапі у лікаря, техніка і пацієнта є параметри майбутніх незнімних конструкцій, ще до етапу препарування зубів. Це дає можливість спланувати препарування, зробити його щадним й отримати бажаний результат адаптації нервово-м’язового і суглобового комплексів до нових оклюзійно-артикуляційних співвідношень щелеп. Розвиток технологій направлений на наступні кроки: раннє виявлення ознак патоло- гії, синхронізація сучасних методів і методик дослідження та інноваційної апаратури для виготовлення лікувально-діагностичних та лікувальних конструкцій, висока точність роботи, економія часу роботи лікаря, максимальна цифрова складова процесу, мінімалізація мануального аналогового ведення, як фактор уникнення ризику похибки/ впровадження цифрових технологій значно збільшило потужність тобто кількісні, економічні та якісні показники роботи як зубо-технічних лабораторій так і стоматологічних клінік в цілому і призвело до кардинальної зміни прото- колів, логістики та організаційної взаємодії фахівців, задіяних в процесі надання стоматологічної допомоги. Мета роботи. Підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів шляхом клініко-економічного обґрунтування та аналізу основ планування стратегії розвитку стоматологічної клініки. Матеріали та методи. Апарат T-Scan американської фірми Tekscan оклюзії зубних рядів. Система комп’ютерного аналізу оклюзії T-Scan дозволяє збирати, систематизувати і аналізувати дані про послідовність контактів, час виникнення першого контакту та його локалізацію, послідовність виникнення контактів в режимі реального часу, силу стискання зубних рядів протягом пев- ного відрізку часу, прослідкувати за зміною оклюзійних співвідношень зубних рядів від першого контакту до максимального міжгорбкового контакту, побічно говорити про стан жувальної мускулатури. Висновок. Запропонований комплекс цифрового планування стоматологічного лікування є клінічно ефективним, оскільки після нього пацієнт і лікар повністю готові до точного препарування зубів й фіксації постійних незнімних конструкцій.
Посилання
Неспрядько В.П., Лисейко Н.В., Топка П.П. Виявлення ролі оклюзійних взаємовідношень в патогенезі генералізованого пародонтиту на ранніх стадіях захворювання. Український стоматологічний альманах. 2011. №3. С. 57-59.
Збірник загальних нормативно-правових положень з ортопедичної стоматології і зуботехнічного виробництва / В. А. Лабунець та ін. Одеса – Черкаси, 2015. 971 с.
Вивчення потреби населення України в стоматологічній ортопедичній допомозі, визначення трудового навантаження стоматолога-ортопеда, виробничого плану зубного техніка і їх оптимальне співвідношення в структурі стоматологічних установ. Звіт про НДР/ОНДІС № ДР 0195 V 021252. Одеса, 1997. 365 с.
Наказ МОЗ України від 25.05.06 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я».
Лабунець В. А., В. Р. Григорович. Методичні аспекти уніфікованої системи обліку і контролю праці стоматологів-ортопедів і зубних техніків в Україні : метод, рекомендації. Одеса, 1999. 12 с.
Лисейко НВ, Гуща ДК, Шевчук ВО. Функціональне дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів у пацієнтів з патологічною рухомістю зубів на тлі запальних захворювань тканин пародонта. Буковинський медичний вісник. 2015. №19(4). С.100-103.
Фастовець О.О, Малиновский В Г. Комплексна оцінка ефективності лікування генералізованого пародонтиту. Вісник стоматології. 2018. № 4. С. 48–52.
