ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ДИСФУНКЦІЇ СНЩС У ПАЦІЄНТІВ З ОКЛЮЗІЙНО-АРТИКУЛЯЦІЙНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-53-3.13Ключові слова:
прогнозування, больовий синдром дисфункції СНЩС, внутрішньо-суглобові розлади СНЩС, оклюзійно-артикуляційні розлади.Анотація
блем сучасної ортопедичної стоматології провідне місце займають проблеми діагностики й ефективного лікування скронево-нижньощелепних розладів. Аналіз різкого зростання щорічних звернень пацієнтів та загальна велика їх поширеність обумовлені різноманітністю скарг та клінічних проявів даної патології. Патологія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) за даними сучасних досліджень зустрічається у 25–65 % населення. Мета роботи. Прогнозування больового синдрому функціональних розладів жувального апарату при плануванні ортопедичного лікування. Матеріали та методи дослідження. Для проведення дослідження було проведено клініко- лабораторне обстеження і ортопедичне лікування 150 пацієнтів із різними варіантами оклюзійних порушень, у 90 із них функціональні розлади жувального апарату не супроводжувались больовим синдромом (група порівняння), у 60 пацієнтів (основна група) – дисфункція СНЩС з больовим синдромом. При такому розподілі груп вибірки і аналізі клініко-анамнестичних даних обстежених пацієнтів було застосовано багатомірний метод статистичного аналізу – метод випадкового лісу – ансамблевий алгоритм машинного навчання, який використовується для завдань класифікації та регресії. Це дозволило створити точну прогностичну модель (чутливість моделі – 0,967 %, специфічність – 0,971 %) ризику розвитку больового синдрому дисфункції СНЩС із індексом Юдена 1,0, ти самим забезпечивши найкращий баланс між чутливістю і специфічністю, дозволивши мінімізувати як хибнопозитивні, так і хибнонегативні помилки. Висновки. Багатомірний аналіз сукупного впливу факторів на ризик розвитку больового синдрому функціональних розладів жувального апарату при порушенні оклюзійно-артикуляційних співвідношень дозволив створити прогностичну модель (чутливість моделі – 0,967 %, специфічність – 0,971 %) із індексом Юдена 1,0. Ця прогностична модель може слугувати точним інструментом розвитку больового синдрому дисфункції СНЩС на етапі планування ортопедичного лікування. Перспективи подальших досліджень. Визначення і аналіз прогностичної значущості впливу встановлених факторів на розвиток больвого синдрому дисфункції, створення для практичної медицини простого у використанні онлайн застосунку точного прогнозування больвого синдрому дисфункції, визначення його профілактики при плануванні ортопедичного лікування.
Посилання
Макєєв В. Ф., Телішевська У. Д., Кулінченко Р. В. Результати виявлення преморбідних симптомів можливих скронево-нижньощелепних розладів у молодих людей та їх аналіз. Новини стоматології. 2009. № 1. С. 63-67.
Laskin D. M., Charles G. S., William L. Hylander Temporomandibular Disorders: An Evidence-Based Approach to Diagnosis and Treatment. Chicago: Quintessence Publ., 2006. 560 p.
Okeson J. P. Management of Temporomandibular Disorders and Occlusion. 7th ed. St. Louis: Mosby, 2012. 504 p.
Костенко С.Б., Романова Ю.Г., Денчик А.А. Аспекти реабілітації пацієнтів молодого віку із локалізованим пародонтитом, асоційованим м’язово- суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу. Вісник стоматології. 2020. № 1(110). С. 46-49. doi 10.35220/2078-8916-2020-35-1-46-49
Лалетіна Т.A. Комплексний підхід до методів обстеження при лікуванні пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, ускладненою синдромом обструктивного апное сну. Вісник стоматології. 2023;122(1):136-43. doi: https://doi.org/10.3522 0/2078-8916-2023-47-1.22
Масна З.З. Зубощелепні аномалії як фактор ризику розвитку патології скронево-нижньощелепного суглоба. In The 11 th International scientific and practical conference «International scientific innovations in human life» (May 11-13, 2022) Cognum Publishing House, Manchester, United Kingdom. 2022. 810 p. (p. 100).
Sicher I.L. Functional anatomy of the temporomandibular joint. In Sarnat, В.G.: The temporomandibular joint. Springfield; 1964:28 – 58.
Sinha V.P. Efficacy of plain radiographs, CT scan, MRI and ultrasonography in temporomandibular joint disorders. National Journal of maxillofacial surgery. 2012. № 3(1). Р. 2-13.
Shatrov I.M. Electromyographic evaluation of the response of the chewing and temporal muscles to the load as an indicator of the functional adaptation of the dentoalveolar system. Problems of Dentistry. 2016. № 1(12). Р. 103-9.
Воловар О.С., Маланчук В.О., Жуковцева О.І. Можливості променевої діагностики патології скронево-нижньощелепного суглоба. Український медичний часопис. 2010. № 3. С. 90-4.
Мірчук Б.М., Максимов Я.В. Біометричний аналіз зубних рядів і положення зубів у пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів. Запорожский медицинский журнал. 2020. № 1(118). С. 72-8.
Jonathon R., Kirch D.O. Associatean Osteopathic Manipulative Approachto: Temporomandibular Joint Dysfunction Associate Physician Neuromusculoskeletal Medicine. OMM Marshfield Clinic Stevens Point Center Stevens Point, Wisconsin. Presentingat WAOPSF all Seminar. 2015. Р. 34-8.
Янішен І.В. Оцінка якості незнімних конструкцій зубних протезів. Український стоматологічний альманах. 2016;1 (1):70-4. URL: http://usalmanah.org. ua/arhive/1_1_2016.pdf.
