ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.12Ключові слова:
захворювання пародонта, тривожність, стресофактор, внутрішньо переміщені особиАнотація
Мета дослідження. Дослідити стан тканин пародонта внутрішньо переміщених осіб молодого віку. Матеріали і методи дослідження. До дослідження було залучено 43 особи, віком 18-25 років, із захворюваннями тканин пародонта. До основної групи (1 група) увійшли 21 пацієнтів, із захворюваннями тканин пародонта, які мають статус ВПО. У групу порівняння (2 група) увійшли 22 особи із захворюваннями тканин пародонта, які не змінювали місце проживання з часу повномасштабного вторгнення. Для оцінки поточного стану тривоги застосовували шкалу особистої (ОТ) та ситуативної тривожності (СТ) Спілбергера – Ханіна. Для оцінки стану порожнини рота використовували індекс гігієни (OHI-S), індекс CPITN, пародонтальний індекс (РІ) та папілярний індекс кровоточивості (PBI). Наукова новизна. Отримані дані свідчать про те, що у пацієнтів молодого віку СТ хоч не значно, але все ж таки переважає ОТ. Аналізуючи результати визначення частки захворювань пародонта, бачимо що у групі 1 переважну більшість складають пацієнти з генералізованим пародонтитом початкового – І ст. – 11 осіб (52,4 %), а у групі 2 – особи із хронічним катаральним гінгівітом – 12 обстежених (54,5 %). На другому місці у групі 1 – хронічний катаральний гінгівіт – 7 осіб (33,3 %), а у групі 2 – генералізований пародонтит початкового – І ст. – 8 осіб (36,4 %). Найменшу кількість хворих зафіксовано у обох групах із генералізованим пародонтитом ІІ ст.: у групі 1–3 особи (14,3 %), а у групі 2 -2 особи (9,1 %). Пацієнтів із генералізованим пародонтитом ІІІ ст. не виявлено у обох групах. У ВПО результати свідчили про погану гігієну і становили 2,65± 0,09 бала. У пацієнтів 2 групи дані індексу гігієни також були високими і свідчили про незадовільний стан гігієни, проте суттєво нижчими у 1,6 раза (р>0,05). Індекс кровоточивості в осіб 1 групи становив 2,38±0,10 бала, у хворих 2 групи 2,04±0,07 бала, проте, вірогідна різниця між групами була (р>0,05). Індекс РІ у осіб 1 групи становив 2,07±0,19 бала, що відповідає ІІ стадії захворювання та відрізнявся від показника осіб 2 групи у 1,4 раза. Згідно даних індексу CPITN потреба у лікуванні хвороб пародонта була більшою у пацієнтів групи 1 відносно осіб групи 2 у 1,3 раза (2,93±0,14 бала і 2,24±0,12 бала відповідно, при р>0,05). Висновки. У ВПО згідно опитувача Спілбергера – Ханіна значно переважає рівень як ОТ, так і рівень СТ у порівнянні із пацієнтами, які не змінювали місце проживання з часу повномасштабного вторгнення. Ураження тканин пародонта у ВПО мають значно більш виражену тяжкість перебігу. Високі показники індексу гігієни та пародонтальних індексів у ВПО, безперечно, можуть свідчити про негативний вплив на стан тканин пародонта особистої та ситуативної тривожності.
Посилання
Семікіна О.Є., Федченко В.Ю., Явдак І.О., Череднякова О.С., Волкова С.О. Особливості емоційного стану у внутрішньо переміщених осіб. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020. № 13. С. 23-28. DOI: 10.26565/2312-5675-2020-13-03
Фактори психічної травматизації у внутрішньо переміщених осіб: їх структура та динаміка у часі / Н.О. Марута, Т.В. Панько, Г..Ю Каленська, С.П. Колядко та ін. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2020. №1. С. 120-127. DOI:10.11603/1811-24 71.2020.v.i1.11079
Назарець Л., Руденко Н. Аналіз психологічних реакцій на травматичний стрес внутрішньо переміщених осіб старшого підліткового віку. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ. 2023. № 20. С. 127-134. DOI https://doi.org/10.35619/ praprv.v1i20.329
Борисенко А.В. Захворювання пародонта. Київ: ВСІ «Медицина»; 2013. 456 с.
Петрушанко Т.О., Іленко Н.Н. Психосоматичні аспекти поєднаної патології пародонта і слизової рота. Український стоматологічний альманах. 2018. №1. С. 32-34.
Пясецька Л.В., Лучинський М.А. Оцінка клінічного стану тканин пародонта в осіб із психофізіологічними реакціями дезадаптації у найближчі терміни лікування. Вісник наукових досліджень. 2018. №3. С. 102-105.
Вадзюк С.Н., Болюк Ю.В., Лучинський М.А. Особливості вищої нервової діяльності у молодих осіб із різним станом тканин пародонта. Клiнiчна стоматологія. 2019. №2. С. 4-10.
Петрушанко Т.О., Литовченко І.Ю., Артюх М.О., Чечотіна С.Ю., Котелевська Н.В. Психологічні характеристики людини в прогнозуванні хвороб тканин пародонта. Український стоматологічний альманах. 2014. №5(6). С. 32-34.
Peruzzo D.C., Benatti B.B., Antunes I.B., Andersen M.L. Chronic stress may modulate periodontal disease: a study in rats. J.Periodontol. 2008. №79(4). Р. 697-704.
Rosania A.E., Low K.G., McCormick C.M., Rosania D.A. Stress, depression, cortisol and periodontal disease. Ibid. 2009. №80(2). Р.260-266.
Пасько О.М., Нікітенко Р.П. Психологічне дослідження фізіологічного стану стресу українців в умовах воєнного часу. Південноукраїнський правничий часопис. 2023. №3. С. 295-300. DOI https://doi.org/10.32850/ sulj.2023.3.47
Романовська Д.Д., Ілащук О.В. Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Методичний посібник. Чернівці: Технодрук; 2014. 133 с.