УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ПЕРЕЛОМІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.29Ключові слова:
перелом, травма, нижня щелепа, діти, ускладненняАнотація
Травматичні переломи нижньої щелепи у дітей посідають друге місце серед переломів кісток черепа та зустрічаються від 20 до 50 % випадків, з переважанням переломів в ділянці виросткових відростків. Метою даної статті є аналіз та узагальнення даних сучасної наукової джерел щодо ускладнень пов’язаних з лікуванням травматичних переломів нижньої щелепи у дітей. Матеріали і методи дослідження. Дослідження було проведено за наступним дизайном: літературний пошук з використанням електронної бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov), Web of Science Core Collection (https://www.webofscience.com/ wos/woscc/basic-search), Scopus (https://www.scopus. com) і Google Scholar (https://scholar.google.com.ua), для пошуку публікацій, пов'язаних з ускладненнями при лікуванні травматичних переломів нижньої щелепи у дітей. Застосовано бібліосемантичний метод дослідження публікацій стосовно визначеній темі за останні 10 років. Результати. Травматичні переломи нижньої щелепи у дітей посідають друге місце серед переломів кісток черепа та зустрічаються від 20 до 50 % випадків. Лікування різне, як і післяопераційні ускладнення, які можуть розвиватися у ранній післяопераційний період так і бути віддаленні. До них можна віднести розвиток запалення, порушення прикусу, появи хронічного болю, формуванню хибного суглоба, фіброзного зрощення – неконсолідованого перелому, дезінтеграція фіксуючих елементів при проведені остеосинтезу, травму зубів або фолікулів, розвитку анкілозу, деформації обличчя, які призводять до інвалідизації дитини. Висновок. Ускладнення можуть виникати, як при консервативному так і хірургічному лікуванні, та на різних етапах його та реабілітації дитини. До основних ускладнень відносяться розвиток запалення, порушення прикусу, появи хронічного болю, дезінтеграція фіксуючих елементів при проведені остеосинтезу, травму зубів або фолікулів, розвитку анкілозу та деформації обличчя.
Посилання
Perez, D., & Ellis, E. 3rd. (2020). Complications of Mandibular Fracture Repair and Secondary Reconstruction. Semin Plast Surg, 34(4), 225-231. DOI: 10.1055/s-0040-1721758.
Khairwa, A., Bhat, M., Sharma, A., & Sharma, R. (2015). Management of Symphysis and Parasymphysis Mandibular Fractures in Children Treated with MacLennan Splint: Stability and Early Results. Int J Clin Pediatr Dent, 8(2):127-32. DOI: 10.5005/jp-journals-10005-1298.
Segura-Palleres, I., Sobrero, F., Roccia, F., de Oliveira Gorla, L.F., Pereira-Filho, V.A., & et al. (2022). Characteristics and age-related injury patterns of maxillofacial fractures in children and adolescents: A multicentric and prospective study. Dent. Traumatol, 38:213–222. DOI: 10.1111/edt.12735.
Roccia, F., Sobrero, F., Strada, C., Bottini, G.B., Goetzinger, M., Samieirad S., & et al. (2024). Open reduction and internal fixation of paediatric maxillozygomatic complex fractures: An 11-year multicentric retrospective study. Dent. Traumatol, DOI: 10.1111/edt.12976.
Chen, R., Liao, L., Huo, S., Wu, J., & Li W. (2024). Characteristics of pediatric mandibular condylar fractures in Southwest China: A single-center and 12-year retrospective study. Dent. Traumatol, 40, 444–452. DOI: 10.1111/edt.12937.
Rostyslav, Y, Yakovenko, L, & Irina P. (2020). Fractures of the lower jaw in children (causes, types, diagnosis and treatment). Retrospective 5 year analysis. J Oral Biol Craniofac Res, 10(2), 1-5. DOI: 10.1016/j. jobcr.2020.01.004.
Boffano, P., Roccia, F., Zavattero, E., Dediol, E., Uglešić, V. & et al. (2015). European Maxillofacial Trauma (EURMAT) in children: A multicenter and prospective study. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol, 119, 499–504. DOI: 10.1016/j.oooo.2014.12.012.
James, J, Farrell, T 4th, Stevens, M, Looney, S, Faigen, A., & Anderson, J. (2020). Time to Open Repair of Mandibular Fractures and Associated Complications. J Oral Maxillofac Surg, 78(1), 101-107. doi: 10.1016/j. joms.2019.09.009.
Christensen, B.J., Mercante, D.E., Neary, J.P., & King, B.J. (2017). Risk Factors for Severe Complications of Operative Mandibular Fractures. J Oral Maxillofac Surg, 75(4). 787.e1-787.e8. doi: 10.1016/j.joms.2016.12.003.
Odom, E.B., & Snyder-Warwick, A.K. (2016). Mandible Fracture Complications and Infection: The Influence of Demographics and Modifiable Factors. Plast Reconstr Surg, 138(2), 282e-289e. doi: 10.1097/ PRS.0000000000002385.
