БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОТОВОЇ РІДИНИ, ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ СТАНУ АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНИХ СИСТЕМ У ДІТЕЙ З ПРОЯВАМИ ГЕРХ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-96-101Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хво-роба, діти, ендотоксикоз, лікування, оксидативний стрес, профілактикаАнотація
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – одне з найпоширеніших, потенційно небезпечних гас-троентерологічних захворювань, яке, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вважається хворобою ХХІ століття. Згідно даним Міністерства охорони здоров’я України, захворюван-ня органів шлунково-кишкового тракту посідають одне з перших місць у структурі дитячої соматичної патології та мають тенденцію до зростання. Серед клінічних проявів ГЕРХ у дітей, так само як і у дорос-лих, виділяють езофагеальні та екстраезофагеальні симптоми. Порожнина рота є початком травного тракту, а її слизова оболонка – важливою інтеграль-ною складовою системи анатомо-фізіологічних зв’язків органів ШКТ. Слина є однією з найважливі-ших елементів, які відповідають за гомеостаз рото-вої порожнини та шлунково-кишкового тракту. Змі-ни у співвідношенні факторів місцевого імунітету порожнини рота, у дітей на тлі ГЕРХ, у порівнянні зі здоровими дітьми відіграє роль у виникненні та гене-ралізації запального процесу у пародонті. Жоден за-пальний процес не проходить без розвитку ендоток-сикозу та оксидативного стресу, тому дослідження маркерів антиоксидантного захисту є вкрай актуа-льним.
Було досліджено динаміку основних маркерів запа-лення у ротовій порожнині, зокрема: активність ела-стази, каталази та вміст кінцевого продукту пере-кисного окислення ліпідів (ПОЛ) – малонового діаль-дегіду (МДА) у 45 дітей віком 12-16 років, які мали прояви ГЕРХ. Дітям основної групи (25 чоловік) було призначено запропонований лікувально-профілактичний комплекс, який включав застосуван-ня препаратів з протизапальною та антиоксидант-ною дією сприяв підвищенню адаптогенних можливо-стей організму та мав дезінтоксикаційну власти-вість. В результаті аналізу отриманих результатів був зроблений висновок про ефективність лікувально-профілактичного комплексу, який підтверджувався наступним: зниження активності еластази (на 82,4 %) та вмісту МДА (вдвічі), що свідчить про позитив-ний протизапальний ефект на препаратів та підви-щення активності каталази (на 55,5 %) та зниження показника АПІ (у 5 разів), маркерів антиоксидантно-го захисту, що свідчить про антиоксидантну дію лі-кувально-профілактичного комплексу.
Посилання
Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) у детей / В. Ф. Приворотский, Н. Е. Луппова, Т. А. Гераси-мова [и др.]. Экспериментальная и клиническая гастроэнте-рология. – 2011. – № 1. – С. 14–21.
Зубаренко О. В. Сучасний погляд на гастроезофа-геальну рефлюксну хворобу у дітей. / О. В. Зубаренко, Т. Ю. Кравченко // Перинатология и педиатрия. – 2013. – №1(53). – С. 114–122.
Апенченко Ю. С. Гастроэзофагеальный рефлюкс и гестроэзофагеальная рефлюксная болезнь у детей / Ю. С. Апенченко // Российский вестник перинатологии и педиат-рии. – 2012. – № 5. – С.89–95.
Цветкова Л. Н. Факторы риска и профилактика формирования гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей / Л. Н. Цветкова, М. С. Хутиева, П. М. Цветков // Пе-диатрия. Журнал имени Г.Н. Сперанского. – 2015. Т. 94, – № 6. – С. 8–12.
Делягин В. М. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у детей / В. М. Делягин, А. В. Мызин // Практиче-ская медицина. – 2008. – № 7(31). – С. 51–54.
Лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болез-ни у детей с юношеским артритом / Т. М. Бзарова, П. Л. Щербаков, Е. И. Алексеева [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2007. – № 6(4). – С. 17–22.
Денисов А. Б. Слюнные железы. Слюна / Денисов А. Б. – М.: Изд-во РАМН, 2003. – 131 с.
Еремин О. В. Коморбидность болезней пародонта и желудочно-кишечного тракта / О. В. Еремин, А. В. Лепи-лин, И. В. Козлова, Д. В. Каргин // Саратовский научно-медицинский журнал. – 2009. Т. 5, – № 3. – С. 393–398.
Елизарова В. М. Специфика пародонтального статуса у подростков с Helicobacter pylori-ассоциированной патологией желудочно-кишечного тракта / В. М. Елизарова, А. В. Горелов, Е. Н. Таболова // Российский стоматологиче-ский журнал. – 2006. – №1. – С. 12–15.
Левицкий А. П. Саливация у здоровых лиц разно-го возраста и у стоматологических больных / А. П. Левиц-кий, О. А. Макаренко, Л. Н. Россаханова // Вісник стоматології. – 2005. – №2 (спец. выпуск). – С. 7–8.
Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / [Левицкий А. П., Деньга О. В., Макаренко О. А. и др.] Одесса: КП ОГТ, 2010. – 16 с.
Левицкий А. П. Методы определения активно-сти эластазы и ее ингибиторов: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, А. В. Стефанов – Киев: ГФЦ, 2002. – 15 с.
Стальная И. Д. Современные методы в биохи-мии / И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили – М.: Медицина, 1977. С. 66–68.
