АНАЛІЗ ЧИННИКІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ В ДІТЕЙ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ДИФУЗНИЙ НЕТОКСИЧНИЙ ЗОБ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.14Ключові слова:
дифузний нетоксичний зоб, діти, хро- нічний катаральний гінгівіт.Анотація
Провідним етіопатологічним чинником розвитку запального процесу в яснах є мікрофлора рото- вої порожнини, яка реалізує свою патогенну дію у випадку створення сприятливих місцевих та загаль- них умов [1; 2]. У дітей ці умови, як правило, спричи- нені надмірними зубними відкладеннями як унаслідок недостатньої гігієни ротової порожнини, так і за наявності уражень твердих тканин зубів, оклюзійних порушень тощо. Неостанню роль відіграють також порушення захисних механізмів, метаболічних та регу- люючих процесів в організмі дитини, що і є предметом вивчення нашої роботи [3; 4]. Для комплексного розуміння проблеми нами проаналі- зовано основні місцеві чинники ризику розвитку гінгі- віту в дітей та проведено оцінку аліментарних, соці- ально-поведінкових і профілактичних заходів у групах спостереження. Мета. Метою нашої роботи стало визначення чинни- ків ризику розвитку хронічного катарального гінгівіту в дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Матеріали і методи. Із метою виявлення даних показ- ників нами досліджено дві вікові групи – 12 та 15 років, з яких 180 дітей хворих на ДНЗ та 80 соматично здо- рових дітей. Висновок. Отже, перебіг хронічного катарального гінгівіту у дітей на тлі дифузного нетоксичного зобу характеризується наявністю таких паро- донтопатогенних чинників: м’які та тверді зубні відкладення, ураження твердих тканин зубів, ано- малії окремо розташованих зубів, нераціональне харчування та відсутність заходів профілактики. Однак дія цих чинників є однаково сильною як у соматично здорових дітей, так і за умов ДНЗ, на що вказує відсутність вірогідної різниці в групах спостереження.
Посилання
Малий Д. Ю., Антоненко М. Ю. Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2013. № 4. С. 41–3.
Каськова Л. Ф., Бережна О. Е., Новікова С. В. Проблеми виникнення хронічного катарального гінгівіту у дітей та шляхи їх вирішення. Полтава : ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2015. 86 с.
Остапко О. І. Стан тканин пародонта у дітей та підлітків, які проживають у різних регіонах України. Новини стоматології. 2015. № 1 (82). С. 78–83.
Хоменко Л. О., Біденко Н. В., Остапко О. І., Голубєва І. М. Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 2016. № 3 (88). С. 67–71.
Roberts M. W. Dental health of children: where we are today and remaining challenges. J Clin Pediatr Dent. 2008. № 32 (3). Р. 231–4.
Davidovic B., Ivanovic M., Jancovic S., Lecic J. The assessment of periodontal health in children age 12 to 15. Serbian Dent J. 2012. № 59 (2). Р. 83–9.
Сущенко А. В., Лепехина О. А., Лепехина Л. И. Результаты исследования распространѐнности патологии пародонта у детей. Международный журнал экспериментального образования. 2015. № 5. С. 41–2.
Veiga K. A., Porto A. N., Matos F. Z., et al. Caries Experience and Periodontal Status in Children and Adolescents with Cleft Lip and Palate. Pediatr Dent. 2017. № 39 (2). Р. 139–144.
Kaur A., Gupta N., Baweja D. K., Simratvir M. An epidemiological study to determine the prevalence and risk assessment of gingivitis in 5-, 12- and 15-year-old children of rural and urban area of Panchkula (Haryana). Indian J Dent Res. 2014. № 25 (3). Р. 294–99.
Moreau A. M., Hennous F., Dabbagh B., Ferraz Dos Santos B. Oral Health Status of Refugee Children in Montreal. J Immigr Minor Health. 2019. № 21 (4). Р. 693–98.
Цепов Л. М., Михеева Е. А., Голева Н.А, и др. Хронический генерализованный пародонтит: ремарки к современным представлениям. Пародонтология. 2010. № 1 (54). С. 3–7.
Грудянов А. И., Фоменко Е. В. Этиология и патогенез воспалительных заболеваний пародонта. Москва : МИА; 2010. 96 с.
