ЯЗИКОВО-ПІДНЕБІННИЙ РЕФЛЕКС ЯК СУТТЄВИЙ ФАКТОР УСПІШНОГО КОВТАННЯ В ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.6Ключові слова:
язик, піднебіння, різцева площадка, рефлексАнотація
Акт ковтання – це швидка, складна нервово-м’язова дія, яка включає в себе кілька стадій. Процес ков- тання був класифікований на ротову, фарингеальну та стравохідну стадію залежно від розміщення болюсу. Ротова стадія є мимовільною і контрольова- ною корою головного мозку людини, тобто є можли- вість керування активністю жування або припинення його у разі виникнення проблем з неприємними фраг- ментами їжі (міцність, смак, стороннє тіло). Потім з’являється глоткова стадія ковтання, коли язик просувається до заду. Ця дія язика слугує для про- сування харчової грудки і створює підвищений тиск у верхній частині глотки. Таким чином, язик грає сут- тєву роль у ротовій і глотковій стадіях ковтання. Вивченню нейро-рефлекторних контактів язика і під- небіння присвячена невелика кількість робіт. Мета роботи – уточнити деякі ключові моменти пероральної початкової стадії ковтання в нормі та у пацієнтів з патологією передньої третини язика, надати можливе фізіологічне обґрунтування язиково- піднебінному контакту кінчика язика з піднебінними валиком як окремому необхідному рефлексу. Успішність акту ковтання залежить від можли- вості людини здійснити упор кінчика язика в різцевий валик слизової оболонки верхньої щелепи. Цей елемент початкового акту ковтання зазвичай не розгляда- ється і недооцінюється. Наукова новизна. Внаслідок клінічних спостережень була зроблена спроба представити цю нейро-рефлек- торну дугу у вигляді окремого рефлексу і його цикл прослідкований до ядер трійчастого нерву та кори головного мозку. Дугу цього рефлексу можна пред- ставити такою схемою: за різцями верхньої щелепи ділянка слизової оболонки інервується різцевим нервом від носопіднебінного нерва та носопіднебінного веге- тативного вузла, який пов’язаний з ІІ гілкою трійчас- того нерву. Кінчик язика інервується язичним нервом, який також з системи трійчастого. Висновки. Таким чином, нами було дано нейро-фізіоло- гічне обґрунтування необхідності контакту кінчика язика з піднебінними валиком слизової оболонки різцевого відділу верхньої щелепи як початкової фази акту ковтання, вкрай необхідної для успішності проведення наступної глот- кової фази. Цей новий нейро-рефлекторний зв’язок був названий «Різцево-язиковою рефлекторною дугою».
Посилання
Максимова П.Е., Макалиш Т.П. Анатомия и физиология акта глотания. Международный студенческий научный вестник. 2018. № 6. С. URL: http://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=19411.
Cantemir S, Laubert A. The physiologic and the pathologic swallowing process. HNO. 2017. Vol. 65(3) Р. 261-270. https://doi.org/10.1007/s00106-017-0469-y
Akihiko IIDA, Kyuhachiro SHIMADA, Masao KITAMURA Reflex Responses of the Extrinsic Tongue Muscles to Mechanical Stimulation of Hard Palate in the Cat. Journal of The Japanese Stomatological Society. 1992. Vol. 41 (4) P. 631-646 https://doi.org/10.11277/stomatology1952.41.631.
Thexton A.J. Oral reflexes elicited by mechanical stimulation of palatal mucosa in the cat. Archives of Oral Biology. 1973. Vol. 18 (8) P. 971-980 https://doi.org/10.1016/0003-9969(73)90178-7.
Shigematsu T, Fujishima I. Dysphagia and swallowing rehabilitation. Brain Nerve. 2015. Vol. 67(2) P. 169-82. https://doi.org/10.11477/mf.1416200109.
