ВПЛИВ ОДОНТОПРЕПАРУВАННЯ ПІД НЕЗНІМНІ КОНСТРУКЦІЇ ПРОТЕЗІВ НА СТАН ПУЛЬПИ І ПАРОДОНТУ ОПОРНИХ ЗУБІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.1Ключові слова:
металокерамічні протези, одонто‑ препарування, захист пульпи, ускладнення на етапах ортопедичного лікуванняАнотація
Проведений огляд літературних джерел, у яких аналізується стан зубів при одонтопрепаруванні, наводяться відомості про різноманітні причини, які зумовлюють виникнення ускладнень на різних етапах протезування пацієнтів незнімними конструкціями протезів. Препарування зубів під металокерамічні, а також коронки з каркасами з оксиду цирконію проводиться зі значним зішліфовуванням твердих тканин зубів, що нерідко призводить до розвитку патологічних змін у пульпі зуба і тканинах пародонта. Важливу роль у пошкодженні тканин пародонту відіграють стресові впливи, відбуваються порушення вуглеводного обміну, надмірна активація процесів перекисного окислення ліпідів, розлади регіонарної гемодинаміки, що призводить до деструкції клітинних мембран пародонтальних тканин. Наводиться опис комплексу обов’язкових медико-ортопедичних захисних заходів, спрямованих на нівелювання побічної дії лікарських маніпуляцій у процесі виготовлення і користування металокерамічними протезами. Підкреслено доцільність збереження вітальності пульпи і принципів її захисту з мінімальною втратою твердих тканин зуба.
Посилання
Абакаров С.И., Панин А.В., Гасан-Гусейнов А.О. Результаты исследования функционального состояния сосудов пульпы зуба при препарировании твердых тканей под металлокерамические коронки. Стоматология. 2007. № 2. С. 57–62.
Агафонов Ю.А., Ронь Г.И. Лечение гиперестезии дентина при потере твердых тканей зуба. Проблемы стоматологии. 2007. № 6. С. 36–39.
Алешина О.А., Гажва С.И., Пашинян Г.А. Анализ ошибок и осложнений при протезировании с применением несъемных ортопедических конструкций. Стоматология. 2010. № 2. С. 7–8.
Беликов А.В., Скрипник А.В. Лазерные биомедицинские технологии (часть 2) : Учебное пособие. Санкт-Петербург : СПбГУ ИТМО, 2009. 100 с.
Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В. О механизмах цервикалыюй гиперестезии и возможных путях се устранения. Стоматология сегодня. 2008. № 2(72). С. 59–61.
Бойко В.В.Эстетика глазами пациента, ортопеда и зубного техника. Институт стоматологии. 2010, № 4. С. 10–11.
Брагин Е.А., Скрыль А.В. Основы микропротезирования. Штифтовые конструкции зубных протезов, вкладки, виниры искусственные коронки, декоративные зубные накладки. Москва : ООО «Медицинская пресса», 2009. 508 с.
Доменюк Д.А., Гаража С.Н., Иванчева Е.Н. и др. Влияние микроструктуры дентина и дентальных реставраций на эффективность их клинического применения. Кубанский научный медицинский вестник. Краснодар, 2009. № 5. С. 27–32.
Габучян А.В. Клинико-экспериментальное обоснование препарирования окклюзионной поверхности зубов при ортопедическом лечении несъемными протезами : автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.14. МГМСУ. Москва, 2011. 22 с.
Горюнова М.В. Клинико–лабораторное обоснование использования малоинвазивных технологий в коррекции стойких дисколоритов зубов : автореф. дис. …канд.мед. наук: 14.00.21. Екатеринбург, 2007. 26 с.
Дадаева А.Р. Сравнительная эффективность использования современных технологий при лечении гиперестезии зубов, возникающей после стоматологических манипуляций : автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.00.21. Москва, 2009. 20 с.
Ермак Е.Ю. Совершенствование принципов одонтопрепарирования и оптимизации окклюзионных взаимоотношений для профилактики повреждений пульпы зуба и тканей пародонта (экспериментально-клиническое исследование): автореф. дис. … д-ра. мед. наук: 14.01.14. Москва, 2012. 46 с.
Жолудев Д.С. Керамические материалы в ортопедической стоматологии. Керамика на основе оксида алюминия. Проблемы стоматологии. 2012. № 5. С. 8–14.
Жолудев С.Е., Димитрова Ю.В. Современные методы профилактики и лечения постоперативной гиперчувствительности в ортопедической стоматологии. Обзор литературы. Проблемы стоматологии. 2013. № 1. С. 8–15.
Загорский В.А., Макеева И.М., Загорский В.В. Морфофункциональные характеристики твердых тканей зубов. Маэстро стоматологии. 2011. № 3 (43). С. 51–58.
Кнаппвост А.О. Роли системного и локального фторирования в профилактике кариеса. Метод глубокого фторирования. Новое в стоматологии. 2004. № 1. С. 39–42.
Коротких А.В. Разработка комплекса методов диагностики патологической стираемости эмали зубов : автореф. дис …. канд. мед. наук: 14.00.21. Воронеж, 2009. 22 с.
Кузьмина Э.М. Повышенная чувствительность зубов. Москва, 2003. 40 с.
Кунин В.А. О целесообразности депульпирования зубов в стоматологической ортопедической практике. Дентал Юг. 2008. № 4. С. 22–23.
Куропатова Л.А., Московец О.Н., Лебеденко И.Ю. Функционально-диагностические методы в оценке адаптационно-компенсаторных возможностей пульпы зуба и пародонта при препарировании твердых тканей зуба. Российский стоматологический журнал. 2007. № 6. С. 28–32.
Лебеденко И.Ю., Ибрагимов Т.И., Куропатова Л.А. Использование прибора «Препометр ДТМ-800» для профилактики осложнений при препарировании твёрдых тканей зуба под несъёмные протезы. Российский стоматологический журнал. 2004. № 2. С. 29–31.
Логинова Н.К., Колесник А.Г., Брачеев В.С. Физиология эмали и дентина. Стоматология. 2006. № 4. С. 60–68.
Макеева И.М., Адян Н.Н. Применение дентингерметизирующего ликвида при лечении гиперестезии твердых тканей зубов. Материалы XIX и XX Всероссийских научно-практических конференций. Москва, 2008. С. 302–303.
Максимовская Л.Н., Золотарева О.В., Григорьян А.С. Лабораторные исследования дентина после препарирования: Часть III. Институт стоматологии. 2007. № 1. С. 12–27.
Глазунов О.А. Экспериментальное и клинико-лабораторное исследование эффективности лечения основных стоматологических заболеваний у рабочих горнорудного производства. Медичні перспективи. 2013.Т.XVIII, № 1. С. 55–59.
Глазунов О.А., Косенко К.Н., Деньга О.В., Деньга Э.М. Влияние профессиональных заболеваний и длительности работы на стоматологический статус рабочих горнорудного производства. Вісник стоматології. 2013. № 1. С. 36–40.
Абакаров С.И., Логинова Н.К., Сорокин Д.В. Реакция сосудов пульпы зубов на их препарирование для изготовления металлокерамических протезов. Новое в стоматологии. 2001. № 2. С. 46–49.
Белая Е.А., Майборода Ю.Н., Аксенов И.Н. Морфология пульпы зубов и тканей пародонта после одонтопрепарирования. Актуальные вопросы ортопедической стоматологии. Ставрополь. 2005. С. 4–10.
Accorinte L., Loguercio A., Reis A. et al. Adverse effects of human pulps after direct pulp capping with the different components from a total-etch. threestep adhesive system. Dent Mat. 2005. Vol. 21. № 7. P. 599–607.
Arakawa M., Kitasako Y., Otsuki M. et al. Direct pulp capping with an auto-cured sealant resin and a selfetching primer. Am J Dent. 2003. Vol. 16. № 1. P. 61–65.
Auschill T.M., Arveller N.B., Hellwig E. et al. Success rate of direct pulp capping with calcium hydroxide. Schweiz Monatsschr Zahnmed. 2003. Vol. 113. № 9. P. 946–952.
Cardenas-Dugue L.M., Yoshida M., Goto G. Pulpal response to different pulp capping methods after pulp exposure by air abrasion. J Clin Pediatr Dent. 2002. Vol. 26. № 3. P. 269–273.
Costa C.A., Oliveira M.F., Giro E.M. Biocompatibility of resin-based materials used as pulp-capping agents. Int Endod J. 2003. Vol. 36. № 12. P. 831–839.
Dickens S.H., Kelly S.R., Flaim G.M. et al. Dentin adhesion and microleakage of a resinbased calcium phosphate pulp and basing cement. Eur J Oral Sci. 2004. Vol. 112. № 5. P. 452–457.
Fujitani M., Shibata S., Van Meerbeek B. et al. Direct adhesive pulp capping: pulpal healing and ultramorphology of the resin-pulp interface. Am J Dent. 2002. Vol. 15. № 6. P. 395–402.
Imai M., Hayashi Y. Ultrastructure of wound healing following direct pulp capping with calciumbeta-glycerophsphate (Ca-BGP). J Oral Pathol Med. 1993. Vol. 22. № 9. P. 411–417.
Kaiser D.A., Dakin M.N., Jones J.D. Programmed occlusal reconstruction in anticipation of tooth wear. J Prosth Dent. 1999. Vol. 82. № 3. P. 356–358.
Kaliniotou-Koumpia E., Tziafas D. Pulpal responses following direct pulp capping of healthy dog teeth with dentine adhesive systems. J Dent. 2005. Vol. 33. № 8. P. 639–647.
Kiba H., Hayakawa T., Nakanuma K. et al. Pulpal reaкtions to two experimental bonding system for pulp capping procedures. J Oral Sei. 2000. Vol. 42. № 2. P. 69–74.
Medina V.O., Shinkai K., Shiromo M. et al. Histopathologic study on pulp response to single-bottle and self-etching adhesive systems. Oper Dent. 2002. Vol. 27. № 4. P. 330–342.
Sen M., Yamashita Y., Nakano Y. et al. Octacalcium phosphate-based cement as a pulpcapping agent in rats. Oral Sung Oral Pathol Oral Radiol Endod. 2004. Vol. 97. № 6. P. 749–755.
Tarle M., Meniga A., Knezrvic et al. Адгезивы к дентину, достаточная гибридизация и границы полости как условия проведения при прямом покрытии пульпы. Эндодонтия сегодня. 2001. № 12. 64 c.
Trope M., McDougal R., Levin L. et al. Capping the inflamed pulp under different clinical conditions. J Esthet Restor Dent. 2002. № 14. P. 349–357.
