СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРИНЦИПІВ ЛІКУВАННЯ КАНДИДОЗНОГО УРАЖЕННЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2025-55-1.1Ключові слова:
кандидоз, лікування, протигрибкові препаратиАнотація
Мета дослідження. Натепер грибкові інфекції залишаються серйозною причиною захворюваності та смертності, незважаючи на значні досягнення у клінічній практиці та наукових досліджень. Успіх стратегії ліквідації грибкового ураження слизової оболонки порожнини рота завжди є результатом комплексного та мультидисциплінарного підходів як у діагностиці, так і в тактиці лікування, потребує корекції чинників ризику або основних захворювань, що спрямовано на запобігання кандидемії та рецидивуючого перебігу захворювання. Методи дослідження. За наявності ґрунтовних знань про арсенал протигрибкових препаратів клініцист має визначити відповідну роль доступних натепер методів лікування, потенційні переваги нових протигрибкових препаратів і недоліки й ускладнення у клініці, що розвиваються за кандидозного ураження. У разі застосування антифунгальних засобів необхідно щоденно контролювати стан пацієнта з метою оцінювання клінічної ефективності лікування, реєстрації можливих побічних реакцій і визначення оптимальної тривалості лікування. Наукова новизна. Під час вибору схеми лікування варто враховувати імунний статус пацієнта, особливості кандидозу слизової оболонки порожнини рота (клінічна картина, етіологія, чутливість до протигрибкових препаратів, ділянка ураження, поширення процесу) та фармакологічні характеристики доступних протигрибкових засобів (показання, метаболізм, виведення, взаємодія з іншими лікарськими засобами, токсичність). У клінічній ситуації, коли кандидоз слизової оболонки порожнини рота є наслідком застосування антибіотиків, цитостатиків, а також соматичних захворювань з імунодефіцитними станами й ендокринопатіями, рекомендовано призначати антимікотики загальної дії. Висновки. Ефективність лікування кандидозного стоматиту зумовлена ретельним вивченням історії хвороби та дотриманням відповідних рекомендацій. Терапію антифунгальними лікарськими засобами для системного застосування варто призначати суто за наявності в пацієнта лабораторно підтвердженої обґрунтовано підозрюваної грибкової інфекції. Для ухвалення рішення щодо доцільності початку емпіричної антифунгальної терапії необхідно використовувати методи пришвидшеної ідентифікації збудника інфекційної хвороби.
Посилання
Глазунов О.А., Фесенко В.І., Степанова С.В. Вивчення ефективності лікувального комплексу у хворих з кандидозним стоматитом на фоні хронічного ураження печінки. Вісник стоматології. 2023. № 121 (4). С. 22–25. doi: 10.35220/2078-8916-2022-46-4.4.
Дев’яткіна Н.М., Скрипников П.М. Скрипникова Т.П., Хміль Т.А Кандидоз порожнини рота і сучасні тенденції його раціональної фармакотерапії. Вісник проблем біології і медицини. 2022. № 1 (163). С. 22–28. DOI: 10.29254/2077-4214-2022-1-163-22-28.
Добрянський Д.О., Гуленко О.І., Знаменська Т.К., Воробйова О.В. Стандарти медичної допомоги «Інвазійний кандидоз у новонароджених дітей». Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2021. Т. 11. № 4 (42). С. 75–87. DOI: 24061/2413-4260.XI.4.42.2021.12.
Литовченко І.Ю., Ніколішина Е.В., Іленко Н.М., Марченко А.В. Застосування політерапії в місцевому лікуванні хронічного кандидозного стоматиту. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. № 4 (36). С. 60–62. DOI: 10.31071/promedosvity2019.04.060.
Мазур І.П. Грибкові ураження слизової оболонки порожнини рота. Сучасна стоматологія. 2020. № 3. С. 72–77. DOI: 10.33295/1992-576Х-2020-3-72.
Мокія-Сербіна С.О., Фесенко В.І. Орофарингеальний кандидоз – міждисциплінарні аспекти медицини дитинства. Здоров’я дитини. 2024. Т. 19. № 4. С. 116–125. DOI: 10.22141/2224-0551.19.4.2024.1711.
Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» : наказ МОЗ України від 23.08.2023 р. № 1513. URL: https://moz.gov.ua.
Скрипнікова Т.П., Ступак О.П., Левицький А.Р. та ін. Дисбіоз порожнини рота: проблема та вирішення. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 1. С. 42–47. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_1_8.
Стоматологія : підручник / М.М. Рожко та ін. ; за ред. М.М. Рожка. Київ : ВСВ «Медицина», 2018. 467 с.
Терлецький Р.В. Ефективність та безпечність застосування спрея Стоматофіту А міні порівняно із загальноприйнятими засобами при стоматитах у дітей. Сучасна педіатрія. 2019. № 1 (97). С. 132–136. Doi: 10.15574/SP.2019.97.132.
Фесенко В.І., Глазунов О.А. Кандидоз порожнини рота: діагностика і лікування : навчальний посібник. Дніпро ; Львів : Видавництво ПП «Новий світ – 2000», 2023. 235 с.
Ardizzoni A., Boaretto G., Pericolini E., Pinetti D., Capezzone de Joannon A., Durando L., Ragni L., Blasi E. Effects of benzydamine and mouthwashes containing benzydamine on Candida albicans adhesion, biofilm formation, regrowth, and persistence. Clin Oral Investig. 2022. № 26 (4). Р. 3613–3625. doi: 10.1007/s00784-021-04330-8.
Darwazeh Azmi M.G., Darwazeh Tamer A. What Makes Oral Candidiasis Recurrent Infection? A Clinical View. Journal of Mycology. 2014. URL: https://doi.org/10.1155/2014/758394.
Carmo P.H.F.D., Garcia M.T., Figueiredo-Godoi L.M.A., Lage A.C.P., Silva N.S.D., Junqueira J.C. Metal Nanoparticles to Combat Candida albicans Infections: An Update. Microorganisms. 2023. Vol. 11 (1). P. 138. doi: 10.3390/microorganisms11010138.
Di Cosola M., Cazzolla A.P., Charitos I.A., Ballini A., Inchingolo F., Santacroce L. Candida albicans and Oral Carcinogenesis : A Brief Review. J. Fungi. 2021. Vol. 7 (6). Р. 476. URL: https://doi.org/10.3390/jof7060476.
Guarner F., Sanders M.E., Szajewska H. et al. Probiotics and prebiotics WGO Global Guideline. World Gastroenterology Organisation. 2023. URL: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-andprebiotics.
Quindós G., Gil-Alonso S., Marcos-Arias C. et al. Therapeutic tools for oral candidiasis: Current and new antifungal drugs. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2019. № 1. Т. 24 (2). Р. e172–180. doi: 10.4317/medoral.22978.
Kuunda S., Adeoti K., Munir M., Giusti Al., Refinetti P., Otu A. et al. Application of probiotic-based multicomponents for human, animal and ecosystem health: concepts, methodologies and mechanisms of action. Microorganisms. 2022. № 10 (9). Р. 1700. URL: https://doi.org/10.3390/microorganisms10091700.
Lewis M.A.O., Williams D.W. Diagnosis and management of oral candidosis. Br Dent J. 2017. Vol. 223 (9). P. 675–681. doi: 10.1038/sj.bdj.2017.886.
Medina-Ramírez I.E., de León-Macias C.E.D., Pedroza-Herrera G., Gonzáles-Segovia R. Evaluation of the biocompatibility and growth inhibition of bacterial biofilms by ZnO, Fe3O4 and ZnO Fe3O4 photocatalytic magnetic materials. J. Сeramint. 2020. Vol. 46. P. 8979–8994. DOI: 10.1016/j.ceramint.2019.12.145.
Mueller S.W., Kedzior S.K., Miller M.A., Reynolds P.M., Kiser T.H., Krsak M., Molina K.C. An overview of current and emerging antifungal pharmacotherapy for invasive fungal infections. Expert Opin Pharmacother. 2021. Vol. 22 (10). P. 1355–1371. doi: 10.1080/14656566.2021.1892075.
Pappas P.G., Kauffman C.A., Andes D.R. et al. Clinical Practice Guideline for the Management of Candidiasis: 2016 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2016. Vol. 62 (4). P. e1 – e50. DOI: 10.1093/cid/civ933.
Pelgrift R.Y., Friedman A.J. Nanotechnology as a therapeutic tool to combat microbial resistance. Adv. Drug Deliv. Rev. 2013. Vol. 65. P. 1803–1815. URL: https://doi.org/10.1016/j.addr.2013.07.011.
Poissy J., Damonti L., Bignon A., Khanna N., Von Kietzell M. et al. Risk factors for candidemia: a prospective matched case-control study. Crit Care. 2020. Vol. 24. P. 109–120. DOI: 10.1186/s13054-020-2766-1.
Reinhardt L.C., Nascente P.S., Ribeiro J.S. et al. A single-center 18-year experience with oral candidiasis in Brazil: a retrospective study of 1,534 cases. Braz. Oral Res. 2018. Vol. 32. P. 92. doi: 10.1590/1807-3107bor2018.vol32.0092.
Revie N.M., Iyer K.R., Robbins N., Cowen L.E. Antifungal Drug Resistance: Evolution, Mechanisms and Impact. Curr. Opin. Microbiol. 2018. Vol. 45. P. 70–76. DOI: 10.1016/j.mib.2018.02.005.
Rodrigues C.F., Rodrigues M.E., Henriques M. Candida sp. Infections in Patients with Diabetes Mellitus. J. Clin Med. 2019. Vol. 8 (1). Р. 76. doi: 10.3390/jcm8010076.
Schoenenberger-Arnaiz J.A., Aragones-Eroles A., Taberner-Bonastre P. et al. Therapeutic drug monitoring in fungal infections: The dawn of proactive monitoring. A narrative review. Biomed Res Clin Prac. 2021. Vol. 6. P. 2–7. DOI: 10.15761/BRCP.1000223.
Yadav M.K., Kumari I., Singh B. et al. Probiotics, prebiotics and synbiotics: Safe options for next-generation therapeutics. Appl Microbiol. Biotechnol. 2022. № 106 (2). Р. 505–521. doi: 10.1007/s00253-021-11646-8.
