ЦИТОМОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В ХВОРИХ ІЗ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.3Ключові слова:
тканини пародонту, генералізований пародонтит, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, озонотерапія, цитологічні дослідженняАнотація
Проблема критеріїв доцільного вибору методів лікування захворювань пародонту в їх окресленні для конкретних клінічних випадків, із врахуванням системного статусу пацієнтів та умов реальної практики залишається відкритою. Тому і надалі актуальним постає аналіз призначення альтернативних лікувальних моделей ведення хворих на генералізований пародонтит. Мета дослідження: обґрунтування клінічної ефективності використання озонотерапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту в хворих із ускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Матеріал та методи. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту запропонованим нами методом ступінчастої терапії проведено 53 хворим із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою кровотечею (32 хворих) та перфорацією (21 хворий). Озонування дистильованої води проводили в апараті Еконіка Бозон-КСВ (Україна). Озоновану воду використовували впродовж 3 годин після її приготування. Концентрація озону у воді становила 4 мг/л. Курс озонотерапії в середньому становив 10 днів. Для цитоморфологічного дослідження ефективності проведеного лікування забирали ексфоліативний матеріал із пародонтальних кишень, після їх промивання ізотонічним розчином хлориду натрію. Препарати фарбували за методом Папенгейма. Мікроскопію виконували в імерсійній системі за допомогою окулярів × 10 (або × 20) і об’єктиву × 40. Результати та їх обговорення. Цитологічним дослідженням виявлено зміни морфологічних ознак цитограм: патогенна мікрофлора кількісно зменшується вже до 3-го дня озонотерапії або зовсім зникала до 5-го дня в окремих пацієнтів, особливо з ІІ, I та початковим ступенями тяжкості генералізованого пародонтиту; кількість нейтрофілів залишалася незмінною, особливо у пацієнтів із II і III ступенями, проте переважали незмінені нейтрофіли; в одного з пацієнтів на третю добу появлялись моноцити на фоні зменшеної кількості мікрофлори, включно з амебами. На 5-ий день мікрофлора практично зникла, амеб не виявлено. Поява моноцитів свідчила про активацію захисних механізмів організму. Висновки. Розроблена нами схема комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використання озонотерапії забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Отримані результати цитологічного дослідження свідчили про позитивний вплив озонотерапії на перебіг генералізованого пародонтиту в хворих на фоні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.
Посилання
Clinical and morphological aspects of complex treatment of generalized periodontitis. O. V. Savchuk, N. V. Нasіuk, O. V. Klytynska, et al. Світ медицини та біології. 2020. № 72 (2). С. 115–119. doi: 10.26724/2079-8334-2020-2-72-115-119
Pathogenetic mechanisms of comorbidity of systemic diseases and periodontal pathology. Nemesh O., Honta Z., Slaba O., Shylivskyi I. Wiadomosci Lekarskie. 2021. Vol. 74 (5). P. 1262–1267. doi: 10.36740/WLek202105140
Сажина О. С. Комплексный подход к диагностике и лечению генерализоованного пародонтита с использованием гипербарической оксигенации. Пародонтология. 2013. № 2. С. 34–36. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2013_2_11
Сучасні аспекти лікування генералізованого пародонтиту в осіб із соматичною патологією. T. I. Пупін, O. M. Немеш, З. M. Гонта, та ін. Запорізький медичний журнал. 2020. Том 22. № 1. С. 222–226. doi: 10.14739/2310-1210.2020.1.194649
Мельничук Г. М., Личковська О. Л. Альтернативні немедикаментозні методи протимікробного лікування хворих з патологією пародонта: озонотерапія, фотодинамотерапія; механізм дії показання та протипоказання до використання. Клінічна стоматологія. 2015. № 1. С. 28–37. https://tdmuv.com/kafedra/journal/klinstom/ 2015/ stomat_1_15.pdf
Ширіханова І. Ю., Гонта З. М., Немеш О. М. Моделі лікування та альтернативні схеми ведення пародонтологічних хворих. Новини стоматології. 2019. № 3. С. 12–16. https://elibrary.ru/item.asp?id=39566952
Деньга О. В., Чумакова Ю. Г., Вишневская А. А. Цитоморфометрическая оценка эффективности озонотерапии в комплексном лечении в комплексном лечении больных генерализированным пародонтитом. В існик стоматології, 2012. № 43. С. 37–41.
Матвійчук Х. Б., Сергієнко О. М. Камінський В. І. Озонотерапія генералізованого пародонтиту в хворих із ускладненнями виразкової хвороби хвороби дванадцятипалої кишки. Буковинський медичний вісник. 2015. № 1 (73). С. 105–107. http://e-bmv.bsmu.edu.ua › 2413-0737.XIX.1.73.2015.24
Azarpazhooh A., Limback H. The application of ozone in dentistry: a systematic review in literature. J Dent. 2008. Vol. 36 (2). P. 104–116. doi: 10.1016/j.jdent.2007.11.008
Srikanth A., Sathish M., Sri Harsha A. V. Application of ozone in the treatment of periodontal disease. J Pharm Bioallied Sci. 2013. Vol. 5 (1). Р. 89–94. doi: 10.4103/0975-7406.113304
Evaluation of the antibacterial activity of a new ozonized olive oil against oral and periodontal pathogens. Pietrocola G., Ceci M., Preda F. et al. J Clin Exp Dent. 2018. 1, 10 (11), 1103–1110. doi: 10.4317/jced.54929
Gupta G., Mansi B. Ozone therapy in periodontics. J Med Life. 2012. Vol. 5 (1). Р. 59–67. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3307081/
Матвійчук Х. Б. Особливості комплексного лікування генералізованого пародонтиту з урахуванням адаптаційно-стресової реакції у хворих із ускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки : автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія». Львів, 2015. 19 с.
Вплив озону на функціональний стан шлунку та дванадцятипалої кишки. В. О. Зюзін, Т. М. Яворська, А. А. Маргоран та ін. Медична екологія. 2014. № 220. С. 115–119. http://tta.org.ua/index.php/2415-8348/article/view/63352 [in Ukrainian].
Медична біологія / за ред. проф. О. В. Романенка – 2-е вид. Медицина, 2020. 472 с.
