ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ РАДІОЙОД- ІНДУКОВАНОГО СІАЛОАДЕНІТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТАН СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТІВ (ПРОСПЕКТИВНЕ КОНТРОЛЬОВАНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.19Ключові слова:
радіойодтерапія, променеве ураження слинних залоз, стоматологічне здоров’я, стоматологічний статус, диференційований рак щитоподібної залози, I–131, слинні залози.Анотація
Мета дослідження. Вивчити ефективність патогенетично-спрямованих методів лікування хронічного променевого сіалоаденіту, спричиненого застосуванням радіоактивного 131I, та їхній вплив на стоматологічний статус пацієнтів. Методи дослідження. Матеріалом дослідження були 60 пацієнтів із ознаками хронічного променевого сіалоаденіту, який розвинувся унаслідок проведення радіойодтерапії із приводу високодиференційованої карциноми щитоподібної залози. Пацієнтів було розділено на 2 групи (по 30 пацієнтів у кожній). В першій групі хворих (контрольна група) застосовували традиційне лікування. У другій групі (основна група) для лікування променевих уражень слинних залоз використовували розроблений алгоритм диференційованого застосування лікувальних засобів, зокрема препаратів групи пролонгованих глюкокортикоїдів, інгібіторів протеолізу, внутрішньопротокового введення протеолітичних ферментів, застосування сіалоендоскопії для усунення рубцевих змін та стійкої стриктури вивідних протоків привушних та/або підщелепних залоз і замісної терапії за наявності ксеростомії ІІ-ІІІ ступеня. Пацієнтам проводили комплексне обстеження із визначенням клінічних параметрів та стоматологічного статусу перед призначенням терапії, а також через рік після її початку. Результати. Вірогідних відмінностей між групами порівняння на початку дослідження виявлено не було. Припухлість, відчуття болю і дискомфорту визначали переважно у привушних залозах 36 пацієнтів (60 %), із яких двосторонній характер виявили у 22 пацієнтів (36,7 %). Клінічні ознаки ураження усіх слинних залоз були наявні лише у 16 пацієнтів (26,7 %). Через рік від початку лікування у пацієнтів обох груп визначали покращення за основними клінічними симптомами, більш виражене в основній групі (р<0,05). Параметри стоматологічного стану пацієнтів у групах порівняння характеризувались значною варіативністю і визначались багатьма чинниками, незалежними від призначеної терапії радіоактивним йодом. Статистично значущих відмінностей у показниках КПВ, індексах гігієни, РМА та втрати епітеліального прикріплення в групах порівняння виявлено не було, як на початку лікування так і через 12 місяців. Під час лікування в обох групах було виявлено тенденцію до покращення індексу гігієни і певного зниження виразності запалення ясен (дещо більше в основній групі). Втім ці зміни не мали статистично-вірогідного характеру. Висновки. Застосування розробленого патогенетично-спрямованого підходу дає змогу вірогідно знизити виразність болю, дискомфорту та припухлості слинних залоз, а також проявів ксеростомії, порівняно із традиційними методами симптоматичної та замісної терапії (р<0,05). За зазначеної кількості спостережень, виявлена в обох групах у процесі лікування тенденція до покращення індексу гігієни і певного зниження індексу РМА (дещо більше в основній групі) при незначному збільшенні індексу КПВ, глибини парадонтальних кишень та втрати епітеліального прикріплення не мала статистично-вірогідного характеру (р<0,05). Використання традиційних методів індивідуальної і професійної гігієни порожнини рота в поєднанні із замісною терапією у пацієнтів із ознаками ксеростомії в ці терміни давало змогу уникнути значного прогресування карієсу і захворювань пародонту в пацієнтів обох досліджених груп.
Посилання
Auttara-Atthakorn, A., Sungmala, J., Anothaisintawee, T., Reutrakul, S., & Sriphrapradang, C. (2022). Prevention of salivary gland dysfunction in patients treated with radioiodine for differentiated thyroid cancer: A systematic review of randomized controlled trials. Frontiers in endocrinology, 13, 960265. https://doi.org/10.3389/ fendo.2022.960265
Clement S.C., Peeters R.P., Ronckers C.M., Links T.P., van den Heuvel-Eibrink M.M., Nieveen van Dijkum E.J.M., & et al. (2015). Intermediate and longterm adverse effects of radioiodine therapy for differentiated thyroid carcinoma--a systematic review. Cancer Treat Rev. 41(10), 925-34. doi: 10.1016/j.ctrv.2015.09.001.
Caglar M., Tuncel M., & Alpar R. (2002). Scintigraphic evaluation of salivary gland dysfunction in patients with thyroid cancer after radioiodine treatment. Clin Nucl Med. 27(11), 767-71. doi: 10.1097/00003072-200211000- 00003.
Grewal, R. K., Larson, S. M., Pentlow, C. E., Pentlow, K. S., Gonen, M., Qualey, R., & Tuttle, R. M. (2009). Salivary Gland Side Effects Commonly Develop Several Weeks After Initial Radioactive Iodine Ablation. Journal of Nuclear Medicine, 50(10), 1605–1610 doi:10.2967/jnumed.108.061382
Upadhyaya, A., Meng, Z., Wang, P., Zhang, G., Jia, Q., Tan, J., Li, X., Hu, T., Liu, N., Zhou, P., Wang, S., Liu, X., Wang, H., Zhang, C., Zhao, F., & Yan, Z. (2017). Effects of first radioiodine ablation on functions of salivary glands in patients with differentiated thyroid cancer. Medicine, 96(25), e7164. https://doi.org/10.1097/ MD.0000000000007164
La Perle, K.M., Kim, D.C., Hall, N.C., Bobbey, A., Shen, D.H., Nagy, R.S., & Jhiang, S.M. (2013). Modulation of sodium/iodide symporter expression in the salivary gland. Thyroid. 23, 1029–1036. doi: 10.1089/ thy.2012.0571
Walter, M.A., Turtschi, C.P., Schindler, C. & et al. (2007). The dental safety profile of high-dose radioiodine ther- apy for thyroid cancer: Long-term results of a longitudinal cohort study. J Nucl Med., 48, 1620–1625.
Koca, G., Gültekin, S.S., Han, U., Kuru, S., Demirel, K., & Korkmaz, M. (2013) The efficacy of montelukast as a protective agent against 131I-induced salivary gland damage in rats: scintigraphic and histopathological findings. Nucl Med Commun, 34, 507–517. https://doi. org/10.1097/MNM.0b013e32835ffecd
Kim, J.W., Kim, J.M., Choi, M.E., Kim, S.K., Kim, Y.M. & Choi, J.S. (2020) Does salivary function decrease in proportion to radioiodine dose? Laryngoscope, 130(9), 2173–2178 https://doi.org/10. 1002/lary.28342
Tateishi, Y., Sasabe, E., Ueta, E., & Yamamoto, T. (2008) Ionizing irradiation induces apoptotic damage of salivary gland acinar cells via NADPH oxidase 1-dependent superoxide generation. Biochem Biophys Res Commun, 366, 301–307. https://doi.org/ 10.1016/j. bbrc.2007.11.039
Avila, J.L., Grundmann, O., Burd, R., & Limesand, K.H. (2009) Radiation-induced salivary gland dysfunction results from p53-dependent apoptosis. Int J Radiat Oncol Biol Phys, 73, 523– 529. https://doi.org/10.1016/j. ijrobp.2008.09.036
Sadiç, M., Korkmaz, M., Gültekin, S.S., & Demircan, K. (2016) Altera- tions in ADAMTS12 gene expression in salivary glands of radi- oiodine-131-administeredrats. Nucl Med Commun, 37, 1010– 1015. https://doi. org/10.1097/MNM.0000000000000556
Klein Hesselink, E. N., Brouwers, A. H., de Jong, J. R., van der Horst-Schrivers, A. N., Coppes, R.P., Lefrandt, J.D., Jager, P.L., Vissink, A., & Links, T. P. (2016). Effects of Radioiodine Treatment on Salivary Gland Function in Patients with Differentiated Thyroid Carcinoma: A Prospective Study. J Nucl Med, 57(11), 1685-91 http://dx. doi.org/10.2967/jnumed.115.169888
Walter, M.A., Turtschi, C.P., Schindler, C., Minnig, P., Müller-Brand, J., & Müller, B. (2007). The dental safety profile of high-dose radioiodine therapy for thyroid cancer: long-term results of a longitudinal cohort study. J Nucl Med., 48, 1620–1625 doi: 10.2967/ jnumed.107.042192.
Kielbassa, A.M., Hinkelbein, W., Hellwig, E., & Meyer-Luckel, H. (2006). Radiation-related damage to dentition. Lancet Oncol., 7, 326–335.
Stone, H.B., Coleman, C.N., Anscher, M.S., & McBride, W.H. (2003). Effects of radiation on normal tissue: consequences and mechanisms. Lancet Oncol., 4, 529–536.
Mester, A., Piciu, A., Lucaciu, O., Apostu, D., Piciu, D., & Voina-Tonea, A. (2021). Assessment and Care of Oral Lesions for Patients Who Undergo Radioiodine Treatment for Thyroid Cancer. The American journal of the medical sciences, 361(1), 8–13. https://doi.org/10.1016/j. amjms.2020.07.035
Adramerinas, M., Andreadis, D., Vahtsevanos, K., Poulopoulos, A., & Pazaitou-Panayiotou, K. (2021). Sialadenitis as a complication of radioiodine therapy in patients with thyroid cancer: where do we stand? Hormones (Athens), 20(4), 669-678. doi: 10.1007/s42000-021-00304-3
Zeng, Q., & Mandel, L. (2019). Radioactive Iodine-Induced Hyposalivation: Case Report. Journal of oral and maxillofacial surgery : official journal of the American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons, 77(9), 1837–1840 https://doi.org/10.1016/j.joms.2019.03.032
Li, X., Su, J. Z., Zhang, Y. Y., Zhang, L. Q., Zhang, Y. Q., Liu, D. G., & Yu, G. Y. (2020). Beijing da xue xue bao. Yi xue ban = Journal of Peking University. Health sciences, 52(3), 586–590 https://doi.org/10.19723/j. issn.1671-167X.2020.03.029
Gilat, H., Vainer, I., Avishai, G., Maymon, S. L., Alkan, U., Hod, R., Robenshtock, E., Friedman, S., & Shpitzer, T. (2021). Radioiodine therapy induced sialadenitis versus chronic idiopathic sialadenitis-Presentation and outcomes. Head & neck, 43(9), 2724–2730. https:// doi.org/10.1002/hed.26741
Sunavala-Dossabhoy, G. (2018). Radioactive iodine: An unappreciated threat to salivary gland function. Oral diseases, 24(1-2), 198–201. https://doi.org/10.1111/ odi.12774
Ciarallo, A., & Rivera, J. (2020). Radioactive Iodine Therapy in Differentiated Thyroid Cancer: 2020 Update. AJR Am J Roentgenol, 215(2), 285-291 doi: 10.2214/ AJR.19.22626. Epub 2020 Jun 17. PMID: 32551904.
Dreyer, N.S., Lynggaard, C.D., Jakobsen, K.K., Pedersen, A.M.L., von Buchwald, C., & Grønhøj, C. (2021). [Xerostomia]. Ugeskr Laeger. Jul 5, 183(27):V11200814. [in Danish].
Łysik, D., Niemirowicz-Laskowska, K., Bucki, R., Tokajuk, G., & Mystkowska, J. (2019). Artificial Saliva: Challenges and Future Perspectives for the Treatment of Xerostomia. Int J Mol Sci., 29, 20(13), 3199. doi: 10.3390/ ijms20133199
Kopchak, A. V., & Makarenko, V. А. (2023). A differentiated approach to complex treatment of radioiodine- induced salivary gland lesions. Modern Medical Technology, 4, 12-20.
