ОЦІНКА СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ЯСЕННИХ БОРОЗЕН У ПАЦІЄНТІВ- ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ З ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ

Анотація

Мета дослідження – вивчити видовий і кількісний склад та частоту висівання мікроорганізмів з ясенних борозен у пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом. Методи дослідження. Було проведено мікробіологічне дослідження стану мікробіоценозу ясенних борозен у 22 пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом (основна група), у 11 пацієнтів цивільних спеціальностей з хронічним катаральним гінгівітом (порівняльна група), та у 16 стоматологічно здорових осіб (контрольна група). Для встановлення параметрів мікробіоценозу ротової порожнини у хворих на ХКГ та у здорових осіб проводили забір вмісту ясенної борозни. Посіви проводили за методом Голда, який дозволяє здійснити кількісну оцінку рівня мікробного обсіменіння. На основі аналізу результатів посівів для мікроорганізмів кожної групи визначали: 1) популяційний рівень (ПР) – масивність колонізації даного біотопу, який виражали у lg КУО/мл; 2) індекс постійності (ІП) – частота виявлення даного мікроорганізму в обстеженої вибірки пацієнтів (у %); 3) коефіцієнт кількісного домінування (ККД) – відсоток даного мікроба серед усіх виявлених мікробних клітин у конкретного пацієнта (%). Наукова новизна. У результаті проведених досліджень встановлено, що основні представники резидентної мікрофлори α-гемолітичні стрептококи виявлялись в однаковій кількості (100 %), як у стоматологічно здорових осіб контрольної групи, так і у обстежених з ХКГ порівняльної та основної груп. Однак, популяційний рівень (ПР) у осіб з ХКГ був вірогідно вище порівняно з контролем: у 1,14 рази у хворих порівняльної групи та у 1,2 рази у пацієнтів основної групи, р<0,05, р1>0,05. Інший представник резидентної мікрофлори – Neisseria sp., виявлялись частіше у хворих з ХКГ: у 1,6 рази у хворих порівняльної групи, р<0,05, та у 2,1 рази у пацієнтів основної групи, р<0,01, р1<0,05. Представники транзиторної непатогенної мікрофлори Corynebacterium sp., Micrococcus luteus не об’єктивізувались у осіб контрольної групи, однак виявлялись у хворих порівняльної і основних груп, р1>0,05. Частота висівання Bacillus sp. У осіб контрольної групи становила 12,30±2,02 % і вірогідно не відрізнялись від аналогічного значення (7,82±1,75 %) у хворих порівняльної групи, р>0,05, проте була у 2,4 рази вище ніж у пацієнтів основної групи, р<0,05, р1>0,05. Дріжджеподібні гриби Candida, які належать до умовних патогенів, не виділялись у осіб контрольної групи, а частота їх висівання коливалась від 20,0±1,45 % у хворих з ХКГ порівняльної групи до 40,25±1,80 % у пацієнтів з ХКГ основної групи, р1<0,01. Для стоматологічно здорових осіб контрольної групи не була властивою присутність у порожнині рота ентеробактерій і синьогнійної палички, тоді як, у осіб з ХКГ частота виділення E. Coli коливалась від 9,0±1,0 % у порівняльній групі до 12,30±1,26 % у основній групі, р1<0,05, та Ps. aeuroginosa – від 11,0±1,0 % у хворих порівняльної групи до 14,30±1,20 % у пацієнтів основної, р1<0,05. Висновок. Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом структура мікробіому ясенних борозен характеризувались високим коефіцієнтом кількісного домінування α-гемолітичних стрептококів, Micrococcus luteus, Corynebacterium sp., Bacillus sp., E. Coli, ps. аeuroginosa та дріжджеподібних грибів Candida, з вираженою тенденцією до збільшення у пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом.