ОЦІНКА СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ЯСЕННИХ БОРОЗЕН У ПАЦІЄНТІВ- ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ З ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-52-2.3Ключові слова:
хронічний катаральний гінгівіт, мікробіоценоз, умовно-патогенна мікрофлора, ясенна борозна, військовослужбовці.Анотація
Мета дослідження – вивчити видовий і кількісний склад та частоту висівання мікроорганізмів з ясенних борозен у пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом. Методи дослідження. Було проведено мікробіологічне дослідження стану мікробіоценозу ясенних борозен у 22 пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом (основна група), у 11 пацієнтів цивільних спеціальностей з хронічним катаральним гінгівітом (порівняльна група), та у 16 стоматологічно здорових осіб (контрольна група). Для встановлення параметрів мікробіоценозу ротової порожнини у хворих на ХКГ та у здорових осіб проводили забір вмісту ясенної борозни. Посіви проводили за методом Голда, який дозволяє здійснити кількісну оцінку рівня мікробного обсіменіння. На основі аналізу результатів посівів для мікроорганізмів кожної групи визначали: 1) популяційний рівень (ПР) – масивність колонізації даного біотопу, який виражали у lg КУО/мл; 2) індекс постійності (ІП) – частота виявлення даного мікроорганізму в обстеженої вибірки пацієнтів (у %); 3) коефіцієнт кількісного домінування (ККД) – відсоток даного мікроба серед усіх виявлених мікробних клітин у конкретного пацієнта (%). Наукова новизна. У результаті проведених досліджень встановлено, що основні представники резидентної мікрофлори α-гемолітичні стрептококи виявлялись в однаковій кількості (100 %), як у стоматологічно здорових осіб контрольної групи, так і у обстежених з ХКГ порівняльної та основної груп. Однак, популяційний рівень (ПР) у осіб з ХКГ був вірогідно вище порівняно з контролем: у 1,14 рази у хворих порівняльної групи та у 1,2 рази у пацієнтів основної групи, р<0,05, р1>0,05. Інший представник резидентної мікрофлори – Neisseria sp., виявлялись частіше у хворих з ХКГ: у 1,6 рази у хворих порівняльної групи, р<0,05, та у 2,1 рази у пацієнтів основної групи, р<0,01, р1<0,05. Представники транзиторної непатогенної мікрофлори Corynebacterium sp., Micrococcus luteus не об’єктивізувались у осіб контрольної групи, однак виявлялись у хворих порівняльної і основних груп, р1>0,05. Частота висівання Bacillus sp. У осіб контрольної групи становила 12,30±2,02 % і вірогідно не відрізнялись від аналогічного значення (7,82±1,75 %) у хворих порівняльної групи, р>0,05, проте була у 2,4 рази вище ніж у пацієнтів основної групи, р<0,05, р1>0,05. Дріжджеподібні гриби Candida, які належать до умовних патогенів, не виділялись у осіб контрольної групи, а частота їх висівання коливалась від 20,0±1,45 % у хворих з ХКГ порівняльної групи до 40,25±1,80 % у пацієнтів з ХКГ основної групи, р1<0,01. Для стоматологічно здорових осіб контрольної групи не була властивою присутність у порожнині рота ентеробактерій і синьогнійної палички, тоді як, у осіб з ХКГ частота виділення E. Coli коливалась від 9,0±1,0 % у порівняльній групі до 12,30±1,26 % у основній групі, р1<0,05, та Ps. aeuroginosa – від 11,0±1,0 % у хворих порівняльної групи до 14,30±1,20 % у пацієнтів основної, р1<0,05. Висновок. Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом структура мікробіому ясенних борозен характеризувались високим коефіцієнтом кількісного домінування α-гемолітичних стрептококів, Micrococcus luteus, Corynebacterium sp., Bacillus sp., E. Coli, ps. аeuroginosa та дріжджеподібних грибів Candida, з вираженою тенденцією до збільшення у пацієнтів-військовослужбовців ЗСУ з хронічним катаральним гінгівітом.
Посилання
Янчук А.О., Скиба В.Я., Катеринчук І.П., Кузніченко С.О., Скиба О.В. Епідеміологічні дослідження та моніторинг стоматологічної захворюваності у дітей України. Світ медицини та біології. 2019. № 2(68). С. 154-158.
Yucel-Lindberg T., Bege T. Inflammatory mediators in the pathogenesis of periodontitis. Expert Review Molecular Medicine. 2013. Vol.8. P.75-78.
Nazir M, Al-Ansari A, Al-Khalifa K, Alhareky M, Gaffar B, Almas K. Global Prevalence of Periodontal Disease and Lack of Its Surveillance. ScientificWorldJournal. 2020. 2146160. doi:10.1155/2020/2146160
Hernández M, Mayer M, Santi-Rocca J. Editorial: The Human Microbiota in Periodontitis. Front Cell Infect Microbiol. 2022. Vol.12. e952205. doi:10.3389/fcimb.2022.952205
Arweiler N.B., Netuschil L. The Oral Microbiota. Adv Exp Med Biol. 2016. Vol. 902. P. 45-60. doi:10.1007/978-3-319-31248-4_4
Curtis M.A., Diaz P.I., Van Dyke T.E. The role of the microbiota in periodontal disease. Periodontol 2000. 2020. Vol. 83(1). P. 14-25. doi:10.1111/prd.12296
Kinane D.F., Stathopoulou P.G., Papapanou P.N. Periodontal diseases. Nat Rev Dis Primers. 2017. Vol. 3. P. 17038. doi:10.1038/nrdp.2017.38
Song J, Wu Y, Yin X, Ma H, Zhang J. Mendelian Randomisation Study on Association of Gut Microbiota and Periodontitis. Int Dent J. 2023. Vol. 73 (6). P. 847-853. doi:10.1016/j.identj.2023.05.002
Bamashmous S, Kotsakis G.A., Kerns K.A., et al. Human variation in gingival inflammation. Proc Natl Acad Sci USA. 2021. Vol. 118(27). e2012578118. doi:10.1073/pnas.2012578118
Di Stefano M, Polizzi A, Santonocito S, Romano A, Lombardi T, Isola G. Impact of Oral Microbiome in Periodontal Health and Periodontitis: A Critical Review on Prevention and Treatment. Int J Mol Sci. 2022. Vol. 23(9). P. 5142. doi:10.3390/ijms23095142
Mosaddad S.A., Tahmasebi E, Yazdanian A, et al. Oral microbial biofilms: an update. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2019. Vol. 38(11). P. 2005-2019. doi:10.1007/s10096-019-03641-9
Colombo A.V., Barbosa G.M., Higashi D, di Micheli G, Rodrigues P.H., Simionato M. Quantitative detection of Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis and Pseudomonas aeruginosa in human oral epithelial cells from subjects with periodontitis and periodontal health. J Med Microbiol. 2013. 62(Pt 10). Р. 1592-1600. doi:10.1099/jmm.0.055830-0
De Weirdt R, Van de Wiele T. Micromanagement in the gut: microenvironmental factors govern colon mucosal biofilm structure and functionality. NPJ Biofilms Microbiomes. 2015. №1. Р. 15026. doi:10.1038/npjbiofilms.2015.26
Грузєва Т.С. Біостатистика. Вінниця: Нова книга, 2020. 384 с.