МАКРОГЛОСІЯ: ОЗНАКИ, СИМПТОМИ, МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ, ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ ДЕФОРМАЦІЙ

Анотація

Язик є потужним м’язовим органом, що суттєво впливає на розвиток зубощелепного апарату Макроглосія – збільшений або аномально великий язик. Вивчення анатомо-функціональних характеристик язика є прогностичним показником ефективного ортодонтичного лікування. Мета дослідження. Провести аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних про причини виникнення, ознаки, симптоми, методи діагностики та лікування макроглосії та її вплив на формування зубощелепних деформацій. Матеріали і методи дослідження. У статті проаналізовано і вивчено сучасну наукову вітчизняну та зарубіжну літературу за останні роки (PubMed), що висвітлює питання виникнення, ознак, симптомів, методів лікування макроглосії та її впливу на формування зубощелепних деформацій. Результати та їх обговорення. Збільшений і / або подовжений, широкий, плоский язик вказують на макроглосію. Збільшення язика частіше за все спостерігається при відкритому та мезіальному прикусах. Діагностується макроглосія зазвичай клінічно та підтверджується додатковими методами діагностики. Описані випадки довготривалого лікування пацієнтів із макроглосією, що передбачає мультидисциплінарний персоніфікований підхід. Ортодонтичне лікування пацієнтів проводиться з урахуванням особливостей патологічного прикусу. Результати більшості публікацій зводяться до опису одного або декількох клінічних кейсів. Фундаментальні роботи з ретроспективним аналізом ортодонтичного лікування макроглосії, що вирішують глобальні питання впливу розмірів, форми, положення язика та їх причинно-наслідкові взаємозв’язки із певними зубощелепними деформаціями відсутні. Також обмаль робіт, які висвітлюють визначення показників сили тиску язика на оточуючі тканини зубощелепного апарату, кореляційні зв’язки об’єму язика, ротової порожнини та їх співвідношення. Висновки. Питання лікування пацієнтів із зубощелепними деформаціями з анатомо-функціональними порушеннями язика перебувають у тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку, тому потребують мультидисциплінарного підходу у вирішенні. Систематизація причин впливу макроглосії на зубощелепний апарат і організм в цілому має включати клініко-морфологічні аспекти, що виникають у ембріональному та постембріональному періоді життя людини.