МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ СПЕКТР ЗУБНОГО НАЛЬОТУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ В ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.14Ключові слова:
стоматологія, діти, зубний наліт, мікробіоценоз, шлунково-кишковий трактАнотація
Мета дослідження – визначення мікробіологічного спектру та видового складу зубного нальоту у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту з ура- хуванням множинного ураження карієсом зубів. Методи дослідження. Для клініко-лабораторних досліджень було відібрано 120 дітей, з яких сформу- вали основну групу – 80 дітей з множинним карієсом на тлі захворювань ШКТ, та порівняльну групу – 40 дітей з інтактними зубами з аналогічними сома- тичними ураженнями ШКТ. Матеріалом для мікробі- ологічного дослідження був зубний наліт. Наукова новизна. Частота виділення та ступінь обсіменіння зубного нальоту у дітей з множинним карієсом була вищою, ніж у осіб з інтактними зубами та характеризувалася наявністю видоспецифічних мікроорганізмів. Насамперед варто зазначити, що за наявності уражень ШКТ специфічними мікроорга- нізмами в зубному нальоті дітей основної групи були Helicobacter pylori. Максимальна частота виділення припадала на Lactobacterium 68,5% за щільності коло- нізації 4,11±0,12 lgKYO/мл, (р<0,001) у дітей з мно- жинним карієсом. Були ідентифіковані грампозитивні факультативні палички Nocardia у дітей з множин- ним карієсом на фоні захворювань ШКТ, а грамне- гативні факультативні палички Proteus виявлялись у 2,2 рази частіше, ніж у дітей порівняльної групи. Висновки. Розширення спектра мікробних асоціацій, значне превалювання карієсогенних мікроорганізмів (Str.mutans, Str.sanguis, Lactobacterium) сприяло про- гресуванню патологічного процесу та переконливо доводить їх патогенетичну дію в розвитку множин- ного карієсу. Слід зауважити, що наявність у зубному нальоті Helicobacter pylorі варто розцінювати як додатковий патогенетичний механізм інтенсифікації уражень органів та тканин ротової порожнини.
Посилання
Попович З.Б., Остап’як І.З., Боднарук Ю.Б. Стоматологічна захворюваність населення як індикатор стану навколишнього середовища. Клінічна стоматологія. 2015. Вип. 3–4. С. 155.
Лучинський М.А., Остапко О.І., Лучинська Ю.І. Особливості формування стоматологічної патології у дітей, які проживають у різних екологічних умовах (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2014. Вип. 1. С. 35–41.
Кіндрат Г.В., Попович З.Б. Оцінка карієсогенної ситуації ротової порожнини у дітей із третім ступенем активності карієсу зубів. Вісник стоматології. 2010. Вип. 2. С. 15–16.
Лукашук В.Д., Гичка С.Г., Бовкун О.А. Оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Н.рylori, з урахуванням гастропротекції. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2011. Вип. 2, с. 16–21.
Лучинський М.А., Рожко В.І. Особливості перебігу карієсу зубів у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Клінічна стоматологія. 2016. Вип. 4. С. 66–69. DOI 10.11603 / 2311-9624.2016.4.7239
Якубова І.І., Кузьміна В.А. Ранній дитячий карієс. Стан проблеми в Україні. Современная стоматология. 2017. Вип. 1. С. 48–54.
Смоляр Н.І., Бариляк Д.Ю. Мікрофлора зубного нальоту у дітей залежно від інтенсивності карієсу зубів. Профілактична та дитяча стоматологія. 2013. Вип. 2. С. 26–29.
Петрушанко Т.О., Череда В.В., Лобань Г.А. Якісний склад мікробіоценозу порожнини рота осіб молодого віку з різною інтенсивністю карієсу. Світ медицини та біології. 2013. Вип. 1. С. 57–59.
