РЕЗУЛЬТАТИ МОЛЕКУЛЯРНО- ГЕНЕТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАРОДОНТОПАТОГЕНІВ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ ІЗ ШВИДКОПЛИННИМ АГРЕСИВНИМ ПАРОДОНТИТОМ

Автор(и)

  • І.О. Трубка Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • Л.В. Корнієнко Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • З.В. Гостєва Приватна стоматологічна клініка «Леодент»
  • Л. Г. Єрмакова Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • І.І. Зінкович Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
  • В.С. Стулікова Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.6

Ключові слова:

швидкопрогресуючий агресивний пародонтит, пародонтопатогенні мікроорганізми, молекулярно-генетичний метод діагностики.

Анотація

Мета дослідження. Оцінити частоту визначення пародонтопатогенних мікроорганізмів у хворих на швидко прогресуючий агресивний пародонтит із використанням молекулярно-генетичного методу діагностики. Методи дослідження. Обстежено вибірку 61 пацієнтів (40 чоловіків та 21 жінка) із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом. Вік обстежених складав 18–32 років. Методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проведено аналіз вмісту пародонтальних кишень на предмет виявлення видоспецифічних фрагментів ДНК Porphyromonas gingivalis (Pgi), Actinobacillus actinomycetemcomitans (Aac), Treponema denticola (Td), Bacteroides forsythus (Bfo) та Prevotella intermedia (Pin). Біологічний матеріал (зіскоби з пародонтальних кишень) забирався відповідно до рекомендацій молекулярно-генетичної лабораторії Державного закладу «Референс-центр з молекулярної діагностики Міністерства охорони здоров’я України». Наукова новизна. Виявлення Bacteroides forsythus в монокультурі та в асоціації методом полімеразної ланцюгової реакції у вмісті пародонтальних кишень хворих на швидкопрогресуючий агресивний пародонтит має діагностичне значення. Висновки. Таким чином, аналіз мікробного профілю вмісту пародонтальних кишень у пацієнтів із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом із використанням методу молекулярно-генетичної діагностики (тестсистема «Мультидент-5») дозволив визначити ДНК найбільш клінічно значимих пародонтопатогенів в одному біологічному зразку із можливістю як якісної, так і кількісної оцінки результатів дослідження. У хворих із швидкопрогресуючим агресивним пародонтитом у клінічно значущій концентрації достовірно частіше вияалено Bacteroides forsythus (Bfo) (60,66 %), як у вигляді монокультури (36,06 %) так і у складі асоціацій з іншими пародонтопатогенами (24,58 %).

Посилання

Белоклицкая Г. Ф., Горголь К. О. Ведущие местные факторы риска в развитии воспалительных заболеваний пародонта у лиц молодого возраста. Стоматология. Эстетика. Инновации. 2017. № 1 (2). С. 203–214.

Feng Z., Weinberg A. Role of bacteria in health and diasease of periodontal tissues. Periodontology 2000. 2006. № 40 (1). С. 50–76.

Offenbacher S., Zambon J. J. Consensus report for periodontal diseases: pathogenesis andmicrobial factors. Annals of Periodontology. 1996. № 1. С. 926–932.

Лопухов Л. В., Эйдельштейн М. В. Полимеразная цепная реакция в клинической микробиологической диагностике. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2000. № 3. С. 96–106.

Волков А. Н. Апробация тест-системы для одновременного ПЦР-анализа пяти пародонтопатогенных микроорганизмов в биологическом образце. Медицина в Кузбассе. 2014. № 4 (13). С. 14–18.

Ibrahim R. O., Shaker O. The effectiveness of adjunctive systemic antibiotics to non surgical therapy in chronic periodontitis patients. Journal of American Science. 2012. V. 8 (12). P. 374–383.

Van Winkelhoff A. J., Loos B. G., Van der Reijden W. A. Porphyromonas gingivalis, Bacteroides forsythus and other putative periodontal pathogens in subjects with and without periodontal destruction. Journal of Clinical Periodontology. 2002. V. 29. P. 1023–1028.

Haffajee A. D., Socransky S. S. Microbial etiological agents of destructive periodontal diseases. Periodontology. 1994. V. 5. P. 78–111.

Haffajee A. D., Teles R. P., Socransky S. S. Association of Eubacterium nodatum and Treponema denticola with human periodontitis lesions. Oral Microbiology and Immunology. 2006. V. 21. P. 269–282.

Царев В. Н., Николаева Е. Н., Ипполитов Е. В. Пародонтопатогенные бактерии – основной фактор возникновения и развития пародонтита. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2017. № 5. C. 101–112.

Чухловин А. Б., Матело С. К., Соловьева А. М. Метод ПЦР-детекции пародонтопатогенных бактерийи Streptococus mutans в биологических образцах из ротовой полости. Клиническая лабораторная диагностика. 2007. № 4. С. 35–38.

Beck J. D. Slade G. D. Epidemiology of periodontal diseases. Current Opinion in Periodontology. 1996. Vol. 3. P. 3–9.

Yang H. W., Huang Y. F., Chou M. Y. Occurrence of Porphyromonas gingivalis and Tannerella forsythensis in periodontally diseased and healthy subjects. Journal of Periodontology. 2004. Vol. 75. № 8. P. 1077–1083.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-26

Як цитувати

Трубка, І., Корнієнко, Л., Гостєва, З., Єрмакова, Л. Г., Зінкович, І., & Стулікова, В. (2022). РЕЗУЛЬТАТИ МОЛЕКУЛЯРНО- ГЕНЕТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАРОДОНТОПАТОГЕНІВ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ ІЗ ШВИДКОПЛИННИМ АГРЕСИВНИМ ПАРОДОНТИТОМ. Вісник стоматології, 119(2), 33–38. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.6

Номер

Розділ

ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ