ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСУ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ, СПРИЯЮЧИХ ЗНИЖЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ПОРАЗКИ ЗУБІВ КАРІЄСОМ У ОСІБ, ЩО ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-48-2.6Ключові слова:
COVID-19, карієс, гіпосалівація, лікуванняАнотація
Мета дослідження. Розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що сприяють зниженню інтенсивності поразки зубів карієсом у осіб, що перехворіли COVID-19. Матеріали і методи дослідження. У дослідженнях взяли участь 38 пацієнтів (24 жінка і 14 чоловіків) у віці 32-43 років, які перехворіли covid-19 легкій і середній тяжкості, в діапазоні 3–5 місяців тому. Пацієнти були пропорційно розділені на 2 групи, як по статевій приналежності, віку, так і часу, що пройшов після хвороби. У групі порівняння було 14 чоловік (середній вік 36±3,7 роки); основна група складалася з 20 осіб (середній вік 37±4,1 років). Результати дослідження. Пацієнтам основної групи була запропонована лікувально-профілактична програма, що включає 3 напрями і розрахована на 1 рік. 1. Стимуляція салівації. У зв'язку з тим, що у пацієнтів спостерігалася гіпосалівація 1–2 міри і не було випадків ксеростомії для збільшення виділення слини призначали лише засоби рефлекторної дії на слинові залози, а саме, настій перцевої м'яти. Препарат вживали внутрішньо до їди по 10-15 крапель настоянки 2 рази в день з періодичністю повторення 1 тиждень на місяць. 2. Підвищення мінералізуючого потенціалу слини. Призначали ремінералізуючий гель Sorbet Revive, що включає хлористий кальцій 0,2 %, фторид натрію 0,005 %, хлорид калію 0,005 %. Гель застосовували у вигляді аплікацій на зуби один раз в день після уранішнього чищення зубів. Експозиція 50–60 секунд. 3. Спеціальна програма догляду за порожниною рота. Щоденна 2-х разове чищення зубів 2 рази в день (уранці і увечері) із застосуванням зубної пасти «Рідкий Кальцій» і зубною щіткою з низькою абразивністю типу «Сенсітів». Дослідження показали, що лікування привело до поліпшення гігієнічного стану порожнини рота, збільшенню слиновиділення, зниженню кислотності ротової рідини з одночасним збільшенням в ній кількості повноцінних кристал-призматичніх структор і, як наслідок, підвищенню мінералізуючого потенціалу ротової рідини и зниженню інтенсивності поразки зубів карієсом.
Посилання
World Health Organization. (2020). Laboratory testing for coronavirus disease 2019 (COVID-19) in suspected human cases: interim guidance, 2 March 2020. World Health Organization.
Sharma Anshika, Farouk Isra Ahmad, & LalSunil Kumar (2021). COVID-19: A Review on the Novel Coronavirus Disease Evolution, Transmission, Detection, Control and Prevention.Viruses, 13(2): 202. Published online 2021 Jan 29. doi: 10.3390/v13020202.
Dhama Kuldeep, Khan Sharun, Tiwari Ruchi & et al. (2020). Coronavirus Disease 2019–COVID-19.Clin Microbiol Rev. 2020 Oct; 33(4): e00028-20. Published online 24. doi: 10.1128/CMR.00028-20.
David Herrera, Jorge Serrano, Silvia Roldán, & Mariano Sanz (2020). Is the oral cavity relevant in SARSCoV-2 pandemic? Clin Oral Investig, 24(8):2925-2930. doi: 10.1007/s00784-020-03413-2.
Huang Ni, Pérez Paola, KatoTakafumi & et al. (2021). SARS-CoV-2 infection of the oral cavity and saliva, 27(5): 892–903. doi: 10.1038/s41591-021-01296-8.
Neuberger Michael, Jungbluth Achim ,Irlbeck Michael & et al. (2022). Duodenal tropism of SARS-CoV-2 and clinical findings in critically ill COVID-19 patients.Infection, 50(5): 1111–1120. doi: 10.1007/s15010-022-01769-z
Mustafa Nada F., JafriNadim S, HoltorfHeidi L., & ShahShinil K. (2021). Acute oesophageal necrosis in a patient with recent SARS-CoV-2. BMJ Case 14(8): e244164. Published online 2021 Aug 16. doi: 10.1136/bcr-2021-244164.
Drozdzik Agnieszka, & Drozdzik Marek (2022). Oral Pathology in COVID-19 and SARS-CoV-2 Infection–Molecular Aspects. Int J Mol Sci., 23(3): 1431. doi: 10.3390/ijms23031431.
Huang, N., Pérez, P., Kato, T., Mikami, Y., Okuda, K., Gilmore, R.C., Conde, C.D., Gasmi, B., Stein, S., Beach, M., &et al. (2021). SARS-CoV-2 infection of the oral cavity and saliva. Nat. Med., 27, 892–903.
Pingping Han, & Sašo Ivanovski (2020). Saliva–Friend and Foe in the COVID-19 Outbreak.Diagnostics (Basel), 10(5), 290. doi: 10.3390/diagnostics10050290.
Poyan Barabari, & Keyvan Moharamzadeh Novel (2020). Coronavirus (COVID-19) and Dentistry–A Comprehensive Review of Literature Dent J (Basel), 8(2), 53 doi: 10.3390/dj8020053.
Huang Ni, Pérez Paola, KatoTakafumi & et al. (2021). SARS-CoV-2 infection of the oral cavity and saliva. Nat Med. Author manuscript; available in PMC 27(5): 892–903. 25. doi: 10.1038/s41591-021-01296-8.
Matuck B.F., Dolhnikoff M., Duarte-Neto A.N., Maia G., Gomes S.C., Sendyk D.I., Zarpellon A., de Andrade N.P., Monteiro R.A., Pinho J.R.R., & et al. (2021). Salivary glands are a target for SARS-CoV-2: A source for saliva contamination. J. Pathol., 254, 239–243. doi: 10.1002/path.5679.
Azzi, L., Maurino, V., Baj, A. & et al. (2020). Diagnostic Salivary Tests for SARS-CoV-2 J Dent Res, 0022034520969670. doi: 10.1177/0022034520969670.
Zhu, F., Zhong, Y., Ji, H., Ge, R., Guo, L., Song, H., Wu, H., Jiao, P., Li, S., Wang, C., & et al. (2022). ACE2 and TMPRSS2 in human saliva can adsorb to the oral mucosal epithelium. J. Anat. 240:398–409. doi: 10.1111/joa.
