ДИСБІОЗ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ І КИШЕЧНИКА У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ БЕЗ НАЯВНОСТІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОДОНТУ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-49-3.5Ключові слова:
коморбідна патологія, кишкова мікрофлора, мікрофлора ротової порожнини, захворювання пародонтуАнотація
Мета роботи. Дослідити відносну активність ферментів лізоциму та уреази у ротовій рідині і сироватці крові та визначити ступінь дисбіозу ротової порожнини і кишечника у пацієнтів з ожирінням різного ступеня без наявності цукрового діабету 2 типу з патологією пародонту, а також зміну цих показників після прийому антидисбіотичних і гепатопротекторних препаратів та корекції харчування. Матеріали та методи. В процесі роботи було оглянуто 170 пацієнтів, віком від 25 до 55 років, з ІМТ від 37-53. Обстежено щодо дисбіозу ротової порожнини та кишечника 63 пацієнта з ожирінням. Проліковано 53 пацієнта з захворюваннями пародонту, які отримували базову терапію тканин пародонту разом із загальним лікуванням ожиріння, призначеного лікарем-ендокринологом. Із цих пацієнтів 33 особи додатково застосовували запропонований нами антидисбіотичний та гепатопротекторний лікарський комплекс рослинного походження та корекцію харчування. Результати. Лабораторні дослідження довели, що у всіх пацієнтів з захворюваннями пародонту перед лікуванням були достовірно зменшені показники відносної активності ферменту лізоциму та статистично достовірно збільшені показники відносної активності ферменту уреази як у сироватці крові так і у ротовій рідині та відповідно збільшено ступінь дисбіозу ротової порожнини та кишечника. Після проведеного лікування статистично достовірно збільшилась відносна активність ферменту лізоциму та статистично достовірно знизилася відносна активність ферменту уреази та відповідно знизився ступінь дисбіозу як у сироватці крові так і у ротовій рідині у всіх пацієнтів. У пацієнтів, після прийому лікарського комплексу та корекції харчування, ці показники статистично достовірно наблизилися до показників пацієнтів зі здоровим пародонтом на тлі ожиріння різного ступеня тяжкості. Висновок. На підставі отриманих результатів можна припустити, що існує кореляційний зв'язок між дисбіозом порожнини рота і кишечника та рекомендувати цей комплекс препаратів для лікування пацієнтів із захворюваннями пародонту на тлі ожиріння різного ступеня тяжкості у комплексній терапії.
Посилання
Дрогомирєцька М.С, Мірчук Б.М, Дєньга О.В. Розповсюдженість зубно-щелепних деформацій і захворювань тканин пародонта в дорослих у різні вікові періоди. Українськи стоматологічний. альманах. 2019. № 1(2). С. 51.
Пиндус Т.А. Вплив метаболічного синдрому на стоматологічний статус пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом. Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників медичної науки. Міжнародна наук. – практ. конф. м. Львів. 2018. С. 41-98
Zhao P., Xu A., Leung W.K. Obesity, Bone Loss, and Periodontitis: The Interlink. Biomolecules. 2022. № 12. Р. 865.
American Diabetes Association: Clinical practice recommendations. Diabetes Care. 2018.Vol.25,(2). Р. 33-39.
Weyer C., Pratley R. E., Tataranni P.A. Role of insulin resistance and insulin secretory dysfunction in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus: lessons from cross-sectional, prospective, and longitudinal studies in Pima Indians. Current Opinion in Endocrinology and Diabetes. 2017. Vol.9,(3). Р. 130-138.
Abu-Shawish G., Betsy J., Anil S. Is Obesity a Risk Factor for Periodontal Disease in Adults? A Systematic Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19. Р. 12684
Chen Tsung-Po., Yu Hui-Chieh, Lin Tai-Hsin, Wang, Association between obesity and chronic periodontitis: A nationwide population-based cohort study in Taiwan. Medicine. 2021. 15,100(41), 27506 doi: 10.1097/MD.0000000000027506.
Хазанова В.В., Рабинович І.М., Дмитрієва Н.А. Вивчення мікробіоценозу при хронічних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота. Стоматологія. 2018. № 75(2). С. 26-28.
Гуліч М.П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збереження здоров’я населення. Проблеми старіння і довголіття. 2019. № 2. С. 128-132.
Cani P.D., Amar J., Iglesias M.A. et al Metabolic endotoxemia initiates obesity and insulin resistance. Diabetes. 2017. № 56. Р. 1761–1772.
Cani P.D. Metabolism in 2019: The gut microbiota manages host metabolism. Nature reviews Endocrinology. 2020. № 10. Р. 74–76.
Ткачук В.В.; Величко В.И.; Левицький А.П.; Вплив стоматогенної ендотоксинемії на ліпідний обмін та системне запалення. Вісник стоматології. 2018. № 1. С. 2-5.
Левицький А.П. Цисельський Ю.В. Антимікробна функція печінки. Вісник стоматології. 2019. № 1. С. 41.