АНАЛІЗ КРИТЕРІЇВ ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗУ ГОСТРИХ ФОРМ ПУЛЬПІТІВ ТИМЧАСОВИХ ЗУБІВ

Анотація

Мета дослідження. Розробити алгоритм постановки діагнозу гострих форм пульпітів тимчасових зубів, що базується на даних анамнезу захворювання та додаткових методах дослідження. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали наукові розробки вітчизняних та закордонних дослідників. В ході дослідження використано бібліосемантичний метод та структурно-логічний аналіз. Методичною основою дослідження став системний підхід. Результати. При будь-якому гострому запаленні пульпи тимчасового зуба більша ймовірність поширення запального процесу в міжкореневий простір, ніж при аналогічному процесі в постійному зубі. Це пояснюється більшою проникністю дентину, особливо в зоні з’єднання коренів. У свою чергу, це може призвести до порушень формування зачатка постійного зуба – змін в термінах прорізування та зниження опірності після прорізування. Також при постановці діагнозу слід врахувати стадію розвитку ураженого зуба, стан загальносоматичного стану організму. Всі ці особливості при перебігу запального процесу в тимчасових зубах необхідно враховувати, оскільки вони впливають на успішність проведеного лікування та відстрочені результати. Висновки. Ставлячи діагноз, слід враховувати клінічну картину ураженого зуба та результати рентгенологічного дослідження, адже діти не завжди можуть достовірно описати свої суб’єктивні відчуття, дати чітку характеристику болю. Тому необхідно дотримуватись протоколу обстеження пацієнта, щоб своєчасно поставити правильний діагноз та використати ефективний метод лікування з урахуванням віку пацієнта, стадії кореня, на якій перебуває уражений зуб, та загальносоматичного стану дитини, що свідчить про рівень імунологічної реактивності, а також стоматологічний статус ротової порожнини.