ПЕРЕЛОМИ ТА ПОСТІММОБІЛІЗАЦІЙНІ КОНТРАКТУРИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.17Ключові слова:
переломи, постіммобілізаційні контрактури, нижня щелепа, Харківська областьАнотація
Мета дослідження. Визначення вікових, статевих, клінічних характеристик та особливостей лікування переломів нижньої щелепи, а також частоти розвитку постіммобілізаційних контрактур нижньої щелепи серед населення Харківської області. Матеріали і методи дослідження. До дослідження увійшло 237 пацієнтів з переломами нижньої щелепи. У пацієнтів було проаналізовано вікові та гендерні особливості, тривалість часу з моменту отримання травми до госпіталізації, тривалість госпіталізації, причини перелому, локалізація перелому, характеристики перелому (однобічний або двобічний; відкритий чи закритий; зі зміщенням або без зміщення кісткових уламків), застосовані методи лікування переломів, наявність або відсутність постіммобілізаційних контрактур та їх характер (суглобові або позасуглобові). Наукова новизна. Серед населення Харківської області за період з 2020 по 2023 роки переломи нижньої щелепи частіше діагностували у молодих чоловіків працездатного віку (середній вік пацієнтів становив (36,8±0,7) роки). Причинами переломів нижньої щелепи переважно виступали бійка та побутова травма. Особи з переломами нижньої щелепи з запізненням зверталися до лікарні за медичною допомогою (середня тривалість з моменту отримання травми до госпіталізації становила (5±0,6) доби). Середня тривалість госпіталізації пацієнтів з переломами нижньої щелепи становила (8,4±0,4) ліжко-днів. Переломи нижньої щелепи були частіше в ділянці кута і вище; переважно відкриті; однобічні або двобічні (у 2020, 2021 роках) та переважно двобічні (у 2022, 2023 роках); характеризувалися зміщенням кісткових уламків. З лікувальною метою у пацієнтів з переломами нижньої щелепи проводили іммобілізацію нижньої щелепи переважно шляхом застосування двощелепного шинування. За досліджуваний період у 191 пацієнта, що становило 80,6%, виникли постіммобілізаційні контрактури. Серед останніх реєструвалося виражене превалювання позасуглобових контрактур над суглобовими. Висновки. Авторами були визначені вікові, статеві, клінічні характеристики та особливості лікування переломів нижньої щелепи, а також частота розвитку постіммобілізаційних контрактур нижньої щелепи серед населення Харківської області. Одержані результати будуть враховані при організації системи охорони здоров’я на регіональному рівні, що значно покращить медичну допомогу пацієнтам з переломами та постіммобілізаційними контрактурами нижньої щелепи.
Посилання
Мацюк Д.І., Кузняк Н.Б. Клінічний аналіз локалізації, характеру та видів переломів нижньої щелепи у пацієнтів при поступленні до стаціонару. Інтермедичний журнал. 2024. № 1. С. 134-139.
Panesar K., Susarla S.M. Mandibular Fractures: Diagnosis and Management. Semin Plast Surg. 2021. №35(4). P. 238-249.
Stelea C.G., Agop-Forna D., Dragomir R., Ancuţa C., Törok R., Forna N.C., Iordache C. Recovery of Post- Traumatic Temporomandibular Joint after Mandibular Fracture Immobilization: A Literature Review. Applied Sciences. 2021. №11(21). P. 10239.
Поліщук С.С., Скиба В.Я., Поліщук В.С., Шувалов С.М., Поліщук О.О., Даліщук А.І. Частота та структура переломів нижньої щелепи. Вісник стоматології. 2020. №4(113)/38. С. 53-60.
Брехлічук П.П., Гончарук-Хомин М.Ю. Оцінка складових патерна перелому нижньої щелепи за даними ретроспективних досліджень із великим обсягом вибірок. Клінічна стоматологія. 2019. № 1. С. 11-18.
Про затвердження Стандарту «Невогнепальні переломи нижньої щелепи (виросткового відростка, гілки, кута, тіла та симфізу)». Наказ МОЗ України від 16.06.2023 № 1096. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v1096282-23#Text
Яценко П.І., Локес К.П., Яценко І.В., Волошина Л.І., Аветіков Д.С. Особливості клінічних проявів м’язово-суглобової контрактури нижньої щелепи. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023. №23(2.1). С. 152-155.
Фіщенко В.О., Хасавнех А. Тваринні моделі іммобілізаційних контрактур. Огляд методів та тенденцій. Травма. 2022. №23(2). С. 60-67.
Perez D., Ellis E. 3rd. Complications of Mandibular Fracture Repair and Secondary Reconstruction. Semin Plast Surg. 2020. №34(4). P. 225-231.
Трет’яков А.В., Мирошниченко М.С., Арсен’єв О.В. Регіональні особливості поширеності постіммобілізаційних контрактур нижньої щелепи. Матеріали міжнародної міждисциплінарної науково- практичної internet-конференції до Всесвітнього дня анатомії «Медичні та біологічні науки: міждисциплінарний аспект» (17 жовтня 2024 р., м. Харків). – Харків : СГ НТМ «Новий курс», 2024. – С. 36-38.
