ЛАКТОФЕРИН ЯК МАРКЕР АНТИМІКРОБНОГО ЗАХИСТУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ НА ТЛІ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ

Анотація

Гомеостаз ротової порожнини залежить напряму від надходження ротової рідини в достатній кількості, яка здатна захистити як тверді тканини, так і тканини пародонту та слизову оболонку від мікроорганізмів, а також видалити ендо- та екзогенні мікроорганізми і їх метаболіти. Складність прогнозування результатів проведеного хірургічного лікування пов’язана з місцевим імунітетом в порожнині рота, системою неспецифічного антимікробного захисту, що супроводжується виснаженням резерву адаптаційних можливостей організму і тому зростає ймовірність розвитку ускладнень після проведеної операції. Мета дослідження. Вивчення вмісту лактоферину в ротовій рідині у дітей з переломом нижньої щелепи на тлі хірургічного лікування. Матеріали та методи дослідження. Нами було проведено клінічне дослідження 15 дітей з переломом кута нижньої щелепи у віці від 6 до 17 років, які були розподілені на 2 групи в залежності від віку. Групи порівняння складали здорові діти, які не мали стоматологічної патології і були клінічно здорові (6–11 років – 21 дитина та 12–17 років – 19 дітей). Всі обстежені діти були учнями або студентами навчальних закладів та звернулись за лікуванням до відділення щелепно–лицевої хірургії міської багатопрофільної клінічної лікарні матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва в м. Дніпро. Статистична обробка даних виконувалася з використанням загальноприйнятих непараметричних методів за допомогою програми MS Excel і ліцензійної статистичної програми Biostat. Достовірними вважалися відмінності між групами при ймовірності помилки менше 5 % (р<0,05). Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи дані, нами встановлено, що кількісне значення лактоферину в ротовій рідині дорівнює 8,67±0,45 нг/мл у здорових дітей 6–11 років та 9,83±0,52 нг/мл в 12–17 років і ці дані достовірно не відрізняються один від одного (р˃0,05), що може свідчити про незалежність вивчаємого показника від віку дитини. При цьому у дітей 6–11 років з переломом нижньої щелепи при підготовці до проведення операції остеосинтезу з використанням мініпластин було встановлено підвищення значень лактоферину в 2,5 рази. Подібні зміни були встановлені в доопераційному періоді і в старшій віковій групі дітей 12–17 років, які мали постійний прикус, а цифрові значення лактоферину були збільшені майже в 5 разів, що може бути пов’язано з посттравматичним стресом та процесом запалення в тканинах періодонту. Висновки. Таким чином, рівень лактоферину в ротовій рідині може бути достовірною прогностичною ознакою розвитку запальних ускладнень в порожнині рота на тлі хірургічного лікування переломів нижньої щелепи з використанням мініпластин. На нашу думку, оцінку ймовірності розвитку зазначених ускладнень з корекцією профілактичних і лікувальних заходів необхідно здійснювати в залежності від величини прогностичного індексу.