НОВІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМУ КУТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ В ДІТЕЙ 9-18 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-43-1.15Ключові слова:
перелом кута нижньої щелепи, діти, остеосинтезАнотація
У сучасній щелепно-лицевій хірургії для фіксації кісткових фрагментів при переломах різної локалізації широко використовують накісні титанові пластини та шурупи для остеосинтезу, що принципово дозволяє забезпечити надійне утримання уламків в трьох площинах на весь період консолідації перелому. Мета дослідження. Визначення безпечних точок для фіксації мініпластин під час лікування переломів кута нижньої щелепи у дітей 9-18 років. Матеріали та методи дослідження. Нами було проведено аналіз історій хвороб дітей віком від 9 до 18 років з переломами кутів нижньої щелепи, які лікувались шляхом остеосинтезу у щелепно-лицевих відділеннях міських лікарень м. Дніпро за період з 2012 по 2022 роки. Під час складання плану лікування переломів кута нижньої щелепи нами був проведений аналіз 64 комп’ютерних томограм у дітей 9-18 років для визначення безпечних зон фіксації мініпластин. Томограми були проведені на томографі Planmeca. Всім пацієнтам було зроблено також 64 ортопантомограми та проведено їх аналіз. Під час проведення клінічних досліджень дітей 9-18 років з переломами кута нижньої щелепи, які знаходились на лікуванні за останні 10 років в дитячих щелепно-лицьових відділеннях (ЩЛВ) м. Дніпро, нами було виділено 3 групи дітей. На підставі даних, отриманих під час дослідження ортопантомограм і комп’ютерних томограм, нами були визначені безпечні для свердління точки при фіксації мініпластини під час лікування переломів кута нижньої щелепи шляхом остеосинтезу у дітей 9-18 років. Крім того, визначені точки свердління під гвинти можливо використовувати під час розробки хірургічного шаблону, позиційованого на зубах.
Посилання
Natu, S. S., Pradhan, H., Gupta, H., Alam, S., Gupta, S., Pradhan, R. & Agarwal, A. An Epidemiological Study on Pattern and Incidence of Mandibular Fractures. Plastic Surgery International. 2012. Р. 1–7.
Bykowski P. N., James M. R., Daniali I. B., L. N., & Clavijo-Alvarez, J. A. The Epidemiology of Mandibular Fractures in the United States, Part 1: A Review of 13,142 Cases from the US National Trauma Data Bank. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2015. № 73(12). Р. 2361–2366.
Morris, C., Bebeau, N. P., Brockhoff, H., Tandon, R., & Tiwana, P. Mandibular Fractures: An Analysis of the Epidemiology and Patterns of Injury in 4,143 Fractures. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2015. № 73(5). 951.e1–951.e12. doi:10.1016/j.joms.2015.01.001.
OO Sanu, AOS., & Ayodele, M.O. Akeredolu Management of pediatric mandibular fracture using orthodontic vacuum-formed thermoplastic splint: A case report and review of literature. Nigerian journal of clinical practice. 2017. P. 637–641.
Pohranychna Kh.Р. Pryncypy likuvannja perelomiv nyzhn'oï shhelepy [Principles of treatment of lower jaw fractures]. Medycyna transportu Ukrai'ny – Transport medicine of Ukraine. 2013. № 3. Р. 86–90 [in Ukrainian].
Kim, M.Y., Kim, C.-H., Han, S.-J., & Lee, J.-H. A comparison of three treatment methods for fractures of the mandibular angle. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2016. № 45(7). Р. 878–883. doi: 10.1016/j.ijom.2016.02.013. Epub 2016 Mar 14.
Ferrari, R., Lanzer, M., Wiedemeier, D., Rücker, M., & Bredell, M. Complication rate in mandibular angle fractures–one vs. two plates: a 12-year retrospective analysis. Oral and Maxillofacial Surgery. 2018. № 2(4). Р. 435–441. doi: 10.1007/s10006-018-0728-4. Epub 2018 Oct 16.
